ОСОБЛИВОСТІ ДЕПРЕСІЇЇ У ХВОРИХ ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ІШЕМІЧНИЙ ІНСУЛЬТ

Abstract

У статті розглядаються особливості депресії у хворих які перенесли ішемічний інсульт. Зазначається, що внаслідок збільшення об’єму негативної інформації; стресу, обумовленого військовими діями;  COVID-19; швидкого темпу життя відбувається значне перенапруження нервової системи та психіки людини в цілому. Тому почастішали судинні захворювання, чисельність яких  становить серйозну небезпеку.

Відмічається, що найважчим проявом патології судин головного мозку є інсульт, який у половині випадків виникає у людей, сповнених творчих сил. Аналіз спеціалізованої наукової літератури встановив, що у структурі судинних захворювань головного мозку саме ішемічний інсульт є однією з найпоширеніших клінічних форм гострого порушення мозкового кровообігу.

Здійснено теоретичний аналіз психолого-педагогічної і медичної літератури з питання післяінсультної депресії, її механізмів, ґенезу, симптоматики.

Обґрунтовано, що депресія є одним із тяжких наслідків ішемічного інсульту, який негативно впливає на особистість хворого і проявляється  пригніченим настроєм; суттєвим зменшенням інтересу майже до всіх видів діяльності; значимими змінами ваги тіла або апетиту; безсонням або гіперсомнією; психомоторною ажитацією або загальмованістю; слабкістю або втратою енергійності; почуттям нікчемності або неадекватно надмірної провини; нерішучістю або зниженою здатністю до концентрації уваги; а в тяжких випадках – нав’язливими думками про самогубство або смерть.

Післяінсультна депресія значно знижує мотивацію до одужання та погіршує результат реабілітаційної роботи. Депресія є настільки поширеною, що негативно впливає не тільки на здоров’я населення, але й на економіку країни.

Психологічне обстеження за допомогою методик «Шкала депресії PHQ-9», яка є блоком №2 «Опитувальника стану здоров’я пацієнта PHQ – Patient Health Questionnaire» (PHQ)  і «Диференціальна діагностика депресивних станів» підтвердило теоретичний висновок про наявність у хворих після ішемічного інсульту виражених форм депресії та важливість проведення комплексної  психокорекційної  роботи.