КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НАУКОВИХ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Анотація

В даний час у педагогіці розглядається поняття цифрової компетентності педагога за умов трансформації освіти. Актуальність цієї проблеми пов’язана з потребою сучасної системи освіти в наукових і науково-педагогічних працівниках, здатних і готових використовувати цифрові технології, розвивати цифрову педагогіку для подальшого вдосконалення та трансформації освітнього процесу. Це потребує визначення критеріїв, показників та рівнів прояву їх цифрової компетентності. Використано аналіз, узагальнення нормативних документів, що регламентують діяльність науково-педагогічних і наукових працівників, наукових публікацій вітчизняних і закордонних вчених щодо стану досліджуваної проблеми; узагальнення власного досвіду використання відкритих освітньо-наукових систем. На основі аналізу науково-педагогічних досліджень, нормативних документів (Рамки цифрової компетентності для громадян України, проєкту Рамки цифрової компетентності для педагогічних і науково-педагогічних працівників та DigComp 2.0, DigComp 2.1, DigComp 2.2), досвіду професійної діяльності виділено критерії розвитку цифрової компетентності науково-педагогічних і наукових працівників, які відображають її складники: навчально-цифровий, методично-цифровий, дослідницько-цифровий, організаційно-цифровий та інтегрально-цифровий. Задля уточнення їх змісту виокремлено відповідні показники у сфері створення цифрового контенту; сфері комунікації та співробітництва; сфері безпеки в цифровому середовищі; сфері інформаційної грамотності, уміння працювати з даними та сфері технологічних рішень професійних завдань засобами цифрових інструментів. Визначено та обґрунтовано три рівні розвитку цифрової компетентності: базовий, достатній, високий. Зроблено обґрунтований висновок щодо необхідності оволодіння науковими і науково-педагогічними працівниками високим рівнем цифрової компетентності.