ОСМИСЛЕННЯ ПОНЯТЬ «ДОВІРА» ТА «ПОЛІТИЧНА ДОВІРА» У ПОЛІТИЧНІЙ НАУЦІ
Ключові слова:
довіра, політична довіра, політична компетентність, політичний інститут, політична система, політичні цінності, політичне життя, соціальний капітал, легітимність політичної влади, демократія, громадянське суспільство, політичний абсентеїзм, політичні партії, громадські організаціїАнотація
Стаття присвячена розгляду основних концептуальних підходів щодо визначення сутності понять «довіра» та «політична довіра», з'ясуванню її природи та умов формування, виявлення місця довіри й особливостей її прояву в сучасному українському соціумі. Проаналізовано особливості трактування означених понять із точки зору інституціоналізму та неоінституціоналізму, політико-культурного підходу та теорії соціального капіталу. Політична довіра розглядається як один із ключових чинників політичного процесу, що відіграє значну роль у забезпеченні політичної стабільності та поступальному розвитку суспільства. Делегуючи повноваження, громадяни надають право політичним інститутам ухвалювати обов’язкові рішення, здійснювати дії, необхідні для їх реалізації, й відтак надають владі політичну довіру – важливий для існування демократії фактор. Звертається увага на функції політичної довіри та її місце у процесі реалізації основних ідей і принципів демократії, поглибленні демократичних процесів, розвитку громадянського суспільства. Розглядається зв'язок політичної довіри з процесами легітимації влади через оцінку міри та особливостей підтримки громадянами політичних інститутів, а також та її роль у забезпеченні умов для ефективного функціонування політичних інститутів і діяльності політичних лідерів. У статті наведене соціологічне дослідження, яке демонструє досить низький рівень довіри до переважної кількості політичних і соціальних інститутів, що підтверджує наявність критичної настанови і потенціалу обережності в довірі як соціальному явищі.
