ГЕОПОЛІТИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ У ВІДНОСИНАХ ЄС ТА РОСІЇ: ВПЛИВ ВНУТРІШНІХ І ЗОВНІШНІХ ФАКТОРІВ
DOI:
https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series22.2024.36.10%20Ключові слова:
Європейський Союз, Російська Федерація, геополітичні відносини, внутрішні фактори, зовнішні фактори, санкції, конфронтація.Анотація
Стаття аналізує геополітичні зміни у відносинах між Європейським Союзом (ЄС) і Російською Федерацією (РФ), що мали суттєвий вплив на глобальну безпеку та стабільність. З часу розпаду Радянського Союзу у 1991 році відносини між ЄС і Росією зазнавали різних фаз: від прагнень до співробітництва і стратегічного партнерства до відкритої конфронтації, яка посилилася після окупації Криму в 2014 році. Кульмінацією конфлікту стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року. У статті аналізуються як внутрішні, так і зовнішні фактори, що спричинили ці зміни, з акцентом на негативні наслідки російської політики для міжнародної безпеки. Серед внутрішніх факторів, таких як концентрація влади, репресії проти опозиції та контроль над медіа під керівництвом Володимира Путіна, склалися умови для розвитку авторитарного режиму в Росії. Економічна залежність від експорту енергоносіїв і суворі санкції ЄС та США, запроваджені після окупації Криму, посилили проблеми. Також пропаганда сприяла формуванню суспільних настроїв, що підтримували агресивну зовнішню політику Москви. До зовнішніх факторів автор відносить розширення ЄС і НАТО на схід, яке Росія сприйняла як загрозу безпеці. Конфлікти на пострадянському просторі, зокрема в Грузії та Україні, стали яскравими проявами агресивної політики Росії. Війна на сході України значно погіршила відносини між ЄС і Росією, що призвело до її подальшої міжнародної ізоляції. Стаття також досліджує вплив геополітичних змін на міжнародну безпеку, включаючи військову напруженість, енергетичну безпеку та кібербезпеку. Збільшення військової активності, розвиток альтернативних джерел енергії та боротьба з кіберзагрозами стали ключовими відповідями ЄС на ці виклики. У висновках наголошується на необхідності суттєвих змін у зовнішній політиці Росії для відновлення діалогу та партнерства з ЄС. Також підкреслюється важливість того, щоб ЄС продовжував розробляти стратегії для посилення своєї безпеки та зменшення залежності від Росії, що сприятиме стабільності та безпеці як в Європі, так і в усьому світі загалом.