ПОЛІТИЧНА СТАБІЛЬНІСТЬ ЯК КЛЮЧОВИЙ ЧИННИК ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ: ІНСТИТУЦІЙНИЙ ПІДХІД
DOI:
https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series22.2024.36.07%20Ключові слова:
політична стійкість, ефективність політичної системи, економічна безпека, інституційна стабільність, політична легітимність.Анотація
Автор досліджує стійкість та ефективність політичної системи як один із ключових факторів економічної безпеки держави. В сучасних умовах політична стабільність стає основою для ефективного функціонування державних інституцій, прийняття стратегічно важливих рішень і забезпечення стабільного економічного розвитку. Акцентовано увагу на тому, що стійкість політичної системи визначається низкою факторів, зокрема інституційною стабільністю, політичною легітимністю, соціально-економічними умовами та впливом зовнішніх загроз. Ці фактори взаємодіють між собою, створюючи основу для сталого розвитку та зниження ризиків.
Одним із головних аспектів політичної стійкості є інституційна стабільність, яка передбачає надійну роботу державних органів влади, таких як парламент, уряд і судова система. Стабільні та ефективні інституції забезпечують дотримання законів, прозорість рішень і передбачуваність політичних процесів, що зміцнює довіру громадян до влади. У статті зазначено, що інституційна стабільність є важливим елементом у запобіганні кризових ситуацій, які можуть дестабілізувати політичну систему і мати негативний вплив на економічну безпеку. Політична легітимність, яка полягає в суспільному визнанні законності влади, також відіграє важливу роль у забезпеченні стабільності. Зазначено, що довіра громадян до політичної системи й уряду знижує ризик соціальних конфліктів, сприяючи таким чином стабільному політичному середовищу. Крім того, легітимність влади значною мірою залежить від її здатності відповідати на запити суспільства та забезпечувати реалізацію економічних і соціальних програм, що сприяє зміцненню економічної безпеки.
У статті також розглядаються соціально-економічні фактори, які мають значний вплив на стійкість політичної системи. Економічне зростання, справедливий розподіл ресурсів і доступність основних послуг, таких як охорона здоров’я та освіта, знижують соціальну напругу та сприяють політичній стабільності. Натомість економічні кризи, високий рівень безробіття та соціальна нерівність можуть стати каталізаторами протестів і політичних заворушень, що загрожують стійкості держави.