Роль принципів міжнародного права у формуванні специфічних принципів сталого розвитку

Анотація

У статті аналізується роль принципів міжнародного права у формуванні специфічних принципів сталого розвитку. Наголошується на загальній значущості основних принципів міжнародного права, низки принципів (повага прав людини і основних свобод, принцип співробітництва держав, принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань, принцип суверенної рівності держав), а також нові принципи міжнародного права (принцип міжнародно-правового захисту навколишнього середовища, принцип колективної безпеки). Сталий розвиток тісно пов'язаний із правами людини і соціальними, економічними та екологічними цілями. Концепція сталого розвитку поєднує економічні, екологічні та соціальні пріоритети і може бути реалізована в контексті національно-правового застосування, що відображає міжнародно-правове регулювання. Це вимагає єдиного підходу до проблеми з міжнародно-правової точки зору, оскільки національно-правове регулювання залежить від ефективного виконання міжнародних норм.

Міжнародні суди вже посилаються на документи про сталий розвиток. Сталий розвиток був предметом обговорення національних судів, а низку положень в цих галузях було включено до конституцій держав. Окрім цього, зазначаються такі процеси як глобалізація, акцент на фактор прав людини, залежність безпеки кожної держави від системи міжнародної безпеки, швидко зростаюча роль міжнародних відносин і міжнародного права у внутрішніх справах і т. д., що представляють нові тенденції. Нарешті, специфічні принципи сталого розвитку (рівність і скорочення бідності; принцип відповідальності держав; принцип обережного ставлення до здоров'я людини, природних ресурсів й екосистем; принцип участі громадськості й доступу до інформації та правосуддя; принцип належного врядування; принцип інтеграції та взаємодії та ін.) тісно пов'язані та формуються на основі міжнародного права і прав людини.