PSYCHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF STRESS RESISTANCE IN ADOLESCENTS WITH TRAUMATIC EXPERIENCE
Keywords:
stress resistance; traumatic experience; adolescent personality, emotional stability; individual characteristics; adaptation.Abstract
The article is focused on the study of psychological peculiarities of stress resistance of young people with traumatic experience. It is determined that adolescence is a critical period of personality formation, during which the experienced traumatic events can significantly affect the formation of mechanisms of emotional regulation, self-esteem and adaptive behaviour. The psychological features of stress resistance of adolescent individuals, its role in maintaining mental well-being and the ability of young people to adapt to social and emotional challenges are analysed. The complexity of interpreting the concept of stress resistance as an integral adaptation process associated with emotional stability, inner balance and psychological competence is emphasised. The role of internal psychological factors and the social environment in the formation of stress resistance in adolescents is highlighted. The significance of traumatic experience as a prerequisite for adaptation and integral existence of a personality, which affects individual development and determines the forms of adaptation to stress, is revealed. The results obtained can be used to develop preventive and correctional programs of psychological support for young people. It is substantiated that traumatic experience can serve as an impetus for personal growth, strengthening stress resistance and the formation of new adaptation mechanisms. Prospects for further research aimed at studying effective methods of psychological support and prevention of maladjustment in young people who have experienced psychotraumatic events are outlined. A set of psychodiagnostic techniques was used for a holistic study of the phenomenon of stress resistance in the context of psychological trauma. The tools applied allowed to identify the presence of post-traumatic symptoms and their intensity. The correlation analysis between the level of stress resistance and indicators of traumatic experience showed statistically insignificant relationships that indicates the indirect nature of the relationship and the need for a deeper analysis of other factors of psychological resilience.
References
1. Брієр, Д., & Скотт, К. (2023). Основи травмофокусованої психотерапії. Львів : Манускрипт.
2. Герман, Дж. (2022). Психологічна травма та шлях до видужання: наслідки насильств - від знущань у сімї до політичного терору (О. Лизак, О. Наконечна & О. Шлапак, пер.). Львів : Видавництво Старого Лева.
3. Долинська, Л.В., & Матяш-Заяц, Л.П. (2024). Самоскринінг психологічної травми як засіб самодопомоги майбутнього психолога. Збірник наукових праць учасників міжвузівського круглого столу «Збереження психічного здоров’я особистості: турбуємось про сьогодення – плекаємо майбутнє» (м. Київ, 21 жовтня 2024 р.), (с. 373–376). Київ.
4. Зливков, В.Л., Лукомська, С.О., & Федан, О.В. (2016). Психодіагностика особистості у кризових життєвих ситуаціях. Київ : Педагогічна думка.
5. Ван дер Колк, Б. (2024). Тіло веде лік. Як лишити психотравми в минулому. (А. Цвіра, пер. с англ.). Харків : Віват.
6. Кравцова, О. (2019). Стресостійкість особистості як психологічний феномен: основні теоретичні підходи. Вісник післядипломної освіти. Серія: Соціальні та поведінкові науки, 7, 98-117. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vispdoso_2019_7_10
7. Сапольскі, Р. М. (2020). Чому зебри не страждають на виразкую. (О. Лобастова, пер. с англ.). Харків : Вид-во «Ранок».
8. Стельмащук, Х. (2014). Психологічний механізм стресостійкості підлітків-сиріт. Педагогіка і психологія професійної освіти, 4, 189-198.
9. Тептюк, Ю.В. (2018). Психологічні умови розвитку стресостійкості особистості у дорослому віці. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки, 1, 44-47.
10. Титаренко, Т.М. (2018). Психологічне здоров’я особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації. Кропивницький : Імекс-ЛТД.
11. Туриніна, О.Л. (2017). Психологія травмуючих ситуацій. Київ : Вид. дім «Персонал».
12. Шпак, М.М. (2022). Стресостійкість особистості в дискурсі сучасних психологічних досліджень. Габітус: науковий журнал, 39, 199-203. https://doi.org/10.32843/2663-5208.2022.39.36
13. Глобальний скринінг психологічної травми (Global Psychotrauma Screen), версія 2.0. (2020). MH4U. Режим доступу: https://www.mh4u.in.ua/test/onlajn-skryning-psyhologichnoyi-travmy/
14. Bonanno, G.A. (2004). Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist, 59(1), 20-28.
15. Brown, J., Russell, S., Hattouni, E., & Kincaid, A. (2020). Psychoeducation. Oxford Research Encyclopedia of Education. Режим доступу: https://oxfordre.com/education/view/10.1093/acrefore/9780190264093.001.0001/acrefore-9780190264093-e-974
16. Horowitz, M., Wilner, N., & Alvarez, W. (1979). Impact of Event Scale: a measure of subjective stress. Psychosomatic medicine, 41(3), 209-218. https://doi.org/10.1097/00006842-197905000-00004
17. Lazarus, R.S., & Folkman, S. (1984). Stress, appraisal, and coping. New York : Springer.
18. Rutter, M. (1987). Psychosocial resilience and protective mechanisms. American Journal of Orthopsychiatry, 57(3), 316-331. https://doi.org/10.1111/j.1939-0025.1987.tb03541.x
