DEVELOPMENT AND PSYCHOLOGICAL ASPECTS OF APPLYING THE “COMPETOGRAPH” SOFTWARE TOOL TO FACILITATE THE DEVELOPMENT OF TEACHER’S PROFESSIONAL COMPETENCE
Keywords:
professional competence of a teacher, professional competence map, professional and personal development of a teacher, psychological support of a teacher, software product ‘Competograph’, software, implementation algorithm, psychological conditions.Abstract
We consider the development of professional competence as a holistic process of personal and professional growth of a teacher. In today's digital society, the use of software tools is not only appropriate, but also a necessary factor in the professional development of a specialist. This problem is especially relevant in the context of constantly increasing requirements for teachers' qualifications and the increased level of professional and emotional stress caused by military events. In this process, it is important not only to develop an algorithm, but also to reveal psychological aspects and design appropriate psychological conditions for the implementation of software aimed at developing teachers' professional competence. The essence of teacher's professional competence, its structure and levels are substantiated. The necessity of its continuous development is revealed, taking into account the requirements of state standards and social challenges. An algorithm for using the specialized software ‘Competograph’ is developed. The procedure for optimizing the process of assessing the level of development of professional competence of science teachers using the Competograph is described. The ‘Map of Teacher Professional Competence’ is elaborated. The psychological aspects of organizing the process of developing teacher's professional competence with the help of ICT (self-reflection, internal motivation to change, ability to self-regulation, etc.) are analyzed, and the psychological conditions for its implementation (safe environment, positive feedback, motivation support) are outlined. The proposed algorithm for automating the assessment of the level of development of teacher’s professional competence can be used in other cases. It combines objective diagnostics with elements of psychological support, including in the formulation of recommendations.
References
1. Авшенюк, Н., Андрощук, І., Гриневич, Л., Івашньова, С., Ліннік, О., & Софій, Н. (2021). Професійний стандарт учителя нового покоління. Київ.
2. Бідюк, Н.М., & Бідюк, Д.Є. (2023). Цифрова компетентність педагогічного працівника в сучасному інформаційно-освітньому середовищі. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, 211, 22-28. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2023-1-211-22-28
3. Бохан, Ю.В., & Форостовська, Т.О. (2023). Формування soft skills під час підготовки майбутніх вчителів природничих наук. Роль соціального та емоційного інтелекту як найважливіших soft-skills ХХІ століття в освітньому процесі. Матеріали всеукр. науково-пед. підвищення кваліфікації (м. Одеса, 6 березня – 16 квітня, 2023 р.), (с. 54–58). Одеса : ВД «Гельветика».
4. Генсерук, Г. (2019). Цифрова компетентність як одна із професійно значущих компетентностей майбутніх учителів. Відкрите е-середовище сучасного університету, 6, 8-16.
5. Граматик, Н. (2020). Професійна підготовка майбутніх бакалаврів природничих наук: структурно-компонентний склад предметної компетентності з біології. Науковий вісник ПНПУ імені К. Д. Ушинського, 3, 198-210. https://doi.org/10.24195/2617-6688-2020-3-23
6. Клименко, Л.О. (Упор.). (2019). Модель професійної компетентності вчителя-природничника на засадах STEM-освіти. Миколаїв : МОІППО.
7. Линник, Ю.М. (2013). Засоби дистанційного навчання: інформаційно-методичні рекомендації для слухачів закладів післядипломної педагогічної освіти. Луцьк : СНУ.
8. Линник, Ю. М. (2014). Розвиток професійної компетентності вчителів природничо-наукових предметів засобами дистанційного навчання у післядипломній освіті. (Дис. канд. пед. наук). Луцьк.
9. Лотоцька, А., & Пасічник, О. (2020, травень). Організація дистанційного навчання в школі: Методичні рекомендації. Режим доступу: https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2020/06/GRYF_Metodychni_rekomendatsii-_dystantsiy-na_osvita_razvoroty.pdf
10. Луценко, О. І. (2024). Проблема фундаменталізації підготовки вчителів природничих наук у закладах вищої освіти. Природнича освіта та наука, 3, 32-43. https://doi.org/10.32782/NSER/2024-3.05
11. Марушко, Л. (2024). Теорія та практика підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей до професійної діяльності на засадах диференціації та індивідуалізації навчання (Монографія). Луцьк : ВежаДрук.
12. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. (2020, 23 грудня). Професійний стандарт за професіями «Вчитель початкових класів...» Наказ № 2736. Режим доступу: https://me.gov.ua/view/22daac6a-f0db-4de0-8d49-47aa6b2ecb99
13. Романишина, О., & Лукащук, В. (2024). Роль інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці майбутніх учителів природничих наук. Педагогічний дискурс, 35, 69-73. https://doi.org/10.31475/ped.dys.2024.35.10
14. Хлєбнікова, Т. (2020). Самоосвіта як засіб розвитку професійної компетентності педагога. Адаптивне управління: теорія і практика. Серія: Педагогіка, 8(15). https://doi.org/10.33296/2707-0255-8(15)-17
15. Яремчук, Н., Пінчук, Н., Калагурка, Х., & Турко, Б. (2024). Становлення професійної ідентичності майбутніх педагогів в умовах цифрового освітнього середовища. Інсайт: психологічні виміри суспільства, 12, 229-249. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2024-12-8
16. Bo-Ching, C., Yu-Tai, W., & Ya-Ting, C. (2024, 06 August). The impact of teachers’ perceived competence in information and communication technology usage, and workplace anxiety on well-being, as mediated by emotional exhaustion. Front. Psychol. Sec. Organizational Psychology, 15. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1404575
17. Clipa, O., Delibas, C.-S., & Mâță, L. (2023). Teachers’ self-efficacy and attitudes towards the use of information technology in Classrooms. Education Sciences, 13(10), 1001. https://doi.org/10.3390/educsci13101001
18. Hizam, S.M., Akter, H., Sentosa, I., & Ahmed, W. (2021). Digital competency of educators in the virtual learning environment: A structural equation modeling analysis. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 704, 012023. https://doi.org/10.1088/1755-1315/704/1/012023
19. Kunter, M., Klusmann, U., Baumert, J., Richter, D., Voss, T., & Hachfeld, A. (2013). Professional competence of teachers: Effects on instructional quality and student development. Journal of Educational Psychology, 105(3), 805-820. https://doi.org/10.1037/a0032583
20. Pasternatskyi, V., Nosachenko, V., Hrechanovska, O., Bilozerska, S., Railianova, V., & Zabudkova, O. (2022). Teacher Self-Education in a Pedagogical Context: Posthistory. Postmodern Openings, 13(4), 216-230. https://doi.org/10.18662/po/13.4/515
21. Salmerón Aroca, J. A., Moreno Abellán, P., & Martínez de Miguel López, S. (2023). Teachers’ Professional Development and Intelligent Ways of Coping with It: A Systematic Review in Elementary and Middle School Education. Journal of Intelligence, 11(1), 1-18. https://doi.org/10.3390/jintelligence11010001
