РОЗРОБКА ТА ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ «КОМПЕТОГРАФА» ЯК ПРОГРАМНОГО ЗАСОБУ СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ
Ключові слова:
професійна компетентність вчителя, карта професійної компетентності, професійний та особистісний розвиток вчителя, психологічна підтримка вчителя, програмний продукт «Компетограф», програмне забезпечення, алгоритм впровадження, психологічні умови.Анотація
Розвиток професійної компетентності ми розглядаємо як цілісний процес особистісного та фахового зростання педагога. В умовах сучасного цифрового суспільства використання програмних засобів є не лише доцільним, але й необхідним чинником професійного розвитку фахівця. Особливої актуальності ця проблема набуває в умовах постійного зростання вимог до кваліфікації педагогів та підвищеного рівня професійного й емоційного стресу, зумовленого воєнними подіями. У цьому процесі важливою є не лише розробка алгоритму, а й розкриття психологічних аспектів і проектування відповідних психологічних умов упровадження програмного забезпечення, спрямованого на розвиток професійної компетентності вчителів. Обґрунтовано сутність професійної компетентності вчителя, її структуру та рівні. Розкрито необхідність постійного її розвитку з урахуванням вимог державних стандартів та суспільних викликів. Розроблено алгоритм застосування спеціалізованого програмного забезпечення «Компетограф». Описано процедуру оптимізації процесу оцінювання рівня розвитку професійної компетентності вчителів природничих наук з допомогою «Компетографа». Розроблено «Карту професійної компетентності вчителя». Здійснено аналіз психологічних аспектів організації процесу розвитку професійної компетентності вчителя з допомогою ІКТ (саморефлексія, внутрішня мотивація до змін, здатність до саморегуляції тощо), а також окреслено психологічні умови його втілення (безпечне середовище, позитивний зворотний зв’язок, підтримка мотивації). Запропонований алгоритм автоматизації оцінювання рівня розвитку професійної компетентності вчителя може бути використаний і в інших випадках. Він поєднує об’єктивну діагностику з елементами психологічного супроводу, в тому числі при формуванні рекомендацій.
Посилання
1. Авшенюк, Н., Андрощук, І., Гриневич, Л., Івашньова, С., Ліннік, О., & Софій, Н. (2021). Професійний стандарт учителя нового покоління. Київ.
2. Бідюк, Н.М., & Бідюк, Д.Є. (2023). Цифрова компетентність педагогічного працівника в сучасному інформаційно-освітньому середовищі. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, 211, 22-28. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2023-1-211-22-28
3. Бохан, Ю.В., & Форостовська, Т.О. (2023). Формування soft skills під час підготовки майбутніх вчителів природничих наук. Роль соціального та емоційного інтелекту як найважливіших soft-skills ХХІ століття в освітньому процесі. Матеріали всеукр. науково-пед. підвищення кваліфікації (м. Одеса, 6 березня – 16 квітня, 2023 р.), (с. 54–58). Одеса : ВД «Гельветика».
4. Генсерук, Г. (2019). Цифрова компетентність як одна із професійно значущих компетентностей майбутніх учителів. Відкрите е-середовище сучасного університету, 6, 8-16.
5. Граматик, Н. (2020). Професійна підготовка майбутніх бакалаврів природничих наук: структурно-компонентний склад предметної компетентності з біології. Науковий вісник ПНПУ імені К. Д. Ушинського, 3, 198-210. https://doi.org/10.24195/2617-6688-2020-3-23
6. Клименко, Л.О. (Упор.). (2019). Модель професійної компетентності вчителя-природничника на засадах STEM-освіти. Миколаїв : МОІППО.
7. Линник, Ю.М. (2013). Засоби дистанційного навчання: інформаційно-методичні рекомендації для слухачів закладів післядипломної педагогічної освіти. Луцьк : СНУ.
8. Линник, Ю. М. (2014). Розвиток професійної компетентності вчителів природничо-наукових предметів засобами дистанційного навчання у післядипломній освіті. (Дис. канд. пед. наук). Луцьк.
9. Лотоцька, А., & Пасічник, О. (2020, травень). Організація дистанційного навчання в школі: Методичні рекомендації. Режим доступу: https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2020/06/GRYF_Metodychni_rekomendatsii-_dystantsiy-na_osvita_razvoroty.pdf
10. Луценко, О. І. (2024). Проблема фундаменталізації підготовки вчителів природничих наук у закладах вищої освіти. Природнича освіта та наука, 3, 32-43. https://doi.org/10.32782/NSER/2024-3.05
11. Марушко, Л. (2024). Теорія та практика підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей до професійної діяльності на засадах диференціації та індивідуалізації навчання (Монографія). Луцьк : ВежаДрук.
12. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. (2020, 23 грудня). Професійний стандарт за професіями «Вчитель початкових класів...» Наказ № 2736. Режим доступу: https://me.gov.ua/view/22daac6a-f0db-4de0-8d49-47aa6b2ecb99
13. Романишина, О., & Лукащук, В. (2024). Роль інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці майбутніх учителів природничих наук. Педагогічний дискурс, 35, 69-73. https://doi.org/10.31475/ped.dys.2024.35.10
14. Хлєбнікова, Т. (2020). Самоосвіта як засіб розвитку професійної компетентності педагога. Адаптивне управління: теорія і практика. Серія: Педагогіка, 8(15). https://doi.org/10.33296/2707-0255-8(15)-17
15. Яремчук, Н., Пінчук, Н., Калагурка, Х., & Турко, Б. (2024). Становлення професійної ідентичності майбутніх педагогів в умовах цифрового освітнього середовища. Інсайт: психологічні виміри суспільства, 12, 229-249. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2024-12-8
16. Bo-Ching, C., Yu-Tai, W., & Ya-Ting, C. (2024, 06 August). The impact of teachers’ perceived competence in information and communication technology usage, and workplace anxiety on well-being, as mediated by emotional exhaustion. Front. Psychol. Sec. Organizational Psychology, 15. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1404575
17. Clipa, O., Delibas, C.-S., & Mâță, L. (2023). Teachers’ self-efficacy and attitudes towards the use of information technology in Classrooms. Education Sciences, 13(10), 1001. https://doi.org/10.3390/educsci13101001
18. Hizam, S.M., Akter, H., Sentosa, I., & Ahmed, W. (2021). Digital competency of educators in the virtual learning environment: A structural equation modeling analysis. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 704, 012023. https://doi.org/10.1088/1755-1315/704/1/012023
19. Kunter, M., Klusmann, U., Baumert, J., Richter, D., Voss, T., & Hachfeld, A. (2013). Professional competence of teachers: Effects on instructional quality and student development. Journal of Educational Psychology, 105(3), 805-820. https://doi.org/10.1037/a0032583
20. Pasternatskyi, V., Nosachenko, V., Hrechanovska, O., Bilozerska, S., Railianova, V., & Zabudkova, O. (2022). Teacher Self-Education in a Pedagogical Context: Posthistory. Postmodern Openings, 13(4), 216-230. https://doi.org/10.18662/po/13.4/515
21. Salmerón Aroca, J. A., Moreno Abellán, P., & Martínez de Miguel López, S. (2023). Teachers’ Professional Development and Intelligent Ways of Coping with It: A Systematic Review in Elementary and Middle School Education. Journal of Intelligence, 11(1), 1-18. https://doi.org/10.3390/jintelligence11010001
