TIME COMPETENCE AND PSYCHOLOGICAL RESOURCEFULNESS OF INSURANCE PRODUCT SALES SPECIALISTS
Keywords:
psychological resourcefulness, resource-time competence, time management, insurance product sales specialists, time competenceAbstract
The article is the result of research into time competence and psychological resourcefulness among insurance company employees who are specialists engaged in the provision and sale of insurance products. Time competence is understood as a professional competence that manifests itself in the ability to take the time factor into account when planning, organizing, and carrying out professional activities. Psychological resourcefulness is defined as a person’s ability to activate, operate, and renew their internal resources. The empirical study was conducted using the questionnaires “Personal Competence in Time Management” and “Psychological Resourcefulness of the Individual”. The sample consisted of 72 respondents of different genders with professional experience ranging from 1 to 25 years. The results of the empirical research demonstrate that specialists involved in the sale of insurance products show, at a statistically significant level, predominantly medium and high indicators of time competence and psychological resourcefulness. Statistically significant positive correlations were identified between time competence and such scales of psychological resourcefulness as self-confidence, the pursuit of wisdom, and the ability to use one’s own resources. Psychological resources do not exist in isolation but operate within complex synergistic interactions. It was determined that time competence and psychological resourcefulness interact in a mutually reinforcing manner, forming an integral characteristic of the individual – resource-time competence. Resource-time competence of a specialist in the sale of insurance products is defined as an integral characteristic of a professional engaged in promoting, consulting on, and concluding insurance contracts with clients. This characteristic emerges from the synergistic interaction between time competence and key components of psychological resourcefulness, such as self-confidence, the pursuit of wisdom, and the ability to effectively use one’s own resources.
References
1. Білявська, Ю.В., & Микитенко, Н.В. (2018). Тайм-менеджмент як метод управління часом категорійного менеджера. Науковий вісник Херсонського державного університету. Економічні науки, 30(3), 83–87. Режим доступу: https://ej.journal.kspu.edu/index.php/ej/article/view/321/317
2. Буняк, Н.М. (2018). Тайм-менеджмент як інструмент підвищення ефективності діяльності підприємства. Економіка і суспільство: електронне наукове фахове видання Мукачівського державного університету, 14, 279-283. https://doi.org/10.32702/2307-2105-2019.12.70
3. Даценко, О.А. (2020). Психологічний ресурс особистості як наукова парадигма. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія. Том 31 (70), 22-27. https://doi.org/10.32838/2709-3093/2020.4/03
4. Євтушевська, О. (2017). Тайм-менеджмент як вияв світогляду сучасної людини. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, 3 (192), 15-18. Режим доступу: https://surl.lu/mhrrpe
5. Євтушенко, Г.І., & Дерев’янко, В.М. (2014). Аналіз стану управління робочим часом та шляхи підвищення ефективності застосування «Тайм-менеджменту» в організації. Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України, 1, 88-96. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpnudps_2014_1_12
6. Кіреєва, З.О. (2022). Предиктори резильєнтності та оптимізму у осіб різного віку під час проживання пандемії SARS-СOV-2. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Психологічні науки, 1, 5-10. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2022_1_3
7. Кірєєва, З.О. (2012). Осягнення часу як ресурсу. Соціальна психологія, 4–5, 3–10. Режим доступу: https://surl.li/jssbsb
8. Могилевська, О.Ю., Павловський, С.А., Поворозник, М.Ю., Парій, Л. В., Ребрина, А.М., Наголюк, О.Є., та ін. (2025). Тайм-менеджмент: навчальний посібник. (2-ге видання, перероблене і доповнене). Київ : КНДУ «Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста».
9. Музичко, Л. (2023). Психологічна ресурсність особистості та її резильєнтність. Журнал соціальної та практичної психології, 1, 28-33. https://doi.org/10.32782/psy-2023-1-5
10. Полещук, Л.В. (2022). Місце часової компетентності в структурі особистості. Психологія та соціальна робота, 1–2, 177-130. https://doi.org/10.18524/2707-0409.2022.1-2.286679
11. Полещук, Л.В. (2023). Психологічна структура часової компетентності як основа особистого та професійного успіху. (Дис. д-ра філософії в галузі психології). Одеса.
12. Савицька, О. (2019). Часова компетентність керівників закладів освіти: сутність і технологія розвитку в системі підвищення кваліфікації. Збірник наукових праць Херсонського університету: Педагогічні науки, 27(2), 98-105. https://10.32626/2309-9763.2019–27.98-105
13. Степанова, Н., & Олійник, В. (2021). Використання тайм-менеджменту в методичній роботі закладу дошкільної освіти. The X International Science Conference «Science foundations or modern science and practice» (Athens, Greece, 23–26 November, 2021) (с. 435–442). https://doi.org/10.46299/ISG.2021.II.X
14. Хомич, Г.О., & Войтенко, О.В. (2024). Активізація психологічного ресурсу особистості в умовах депривації. Г.О. Хомич (Ред.), Активізація психологічних ресурсів особистості у різних умовах соціалізації (с. 8–32). Київ. Режим доступу: https://surl.lu/vffnpv
15. Хропонюк, Д.О., & Длугопольський, О.В. (2023). Сучасні проблеми та перспективи розвитку страхового ринку України. Innovation and Sustainability, 1, 118-126. https://doi.org/10.31649/ins.2023.1.118.126
16. Штепа, О.С. (2018). Опитувальник психологічної ресурсності особистості: результати розробки й апробації авторської методики. Проблеми сучасної психології, 39, 380-399. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2018-39.380-399
17. Hobfoll, S.E. (2012). Conservation of resources and disaster in cultural context: The caravans and passageways for resources. Psychiatry: Interpersonal and Biological Processes, 75(3), 227-232. https://doi.org/10.1521/psyc.2012.75.3.227
18. Imura, T., Takamura, M., Okazaki, Y., & Tokunaga, S. (2016). Construction of the Time Management Scale and examination of the influence of time management on psychological stress response. Japanese Journal of Psychology, 87(4), 374-383. https://doi.org/10.4992/JJPSY.87.15212
19. Marques, B.G., & Pires, E.U. (2021). Time management in adults: method, techniques and applications. Revista de Psicologia da IMED, 52(1). https://doi.org/10.15448/1980-8623.2021.1.35857
20. Nolzen, N. (2018). The concept of psychological capital: a comprehensive review. Management Review Quarterly, 68(3), 237-277. https://doi.org/10.1007/S11301-018-0138-6
21. Ramírez-Pérez, M., & Zurita Zurita, R. (2024). Examining the Relationship Between Academic Psychological Capital Profiles and Coping with Academic Stress and Time Management Among Undergraduate Students. Journal of International Students, 14(3), 364-384. https://doi.org/10.32674/jis.v14i3.6302
