PERSONAL THERAPY AS A FACTOR IN THE PROFESSIONAL COMPETITIVENESS OF THE FUTURE PSYCHOLOGISTS UNDER PRESENT CHALLENGES
Keywords:
personal therapy, professional formation, competitiveness, emotional resilience, ethical neutrality, transference, countertransference, psychological educationAbstract
The article deals with personal therapy as one of the key factors in the formation of professional competitiveness of a future psychologist. On the basis of theoretical analysis and in the context of modern challenges of psychological education, the importance of including therapeutic experience in the process of professional training is substantiated. It is shown that personal therapy promotes the development of the ability to reflect, forms ethical responsibility and emotional endurance, and provides a deeper understanding of the inner world of another person. Particular attention is paid to the ability of the future specialist to withstand transference and countertransference, to maintain professional neutrality, internal stability and the ability to empathically engage without merging. The risks associated with the trends of standardisation, medicalisation and reduction of the humanitarian content of psychology are analysed. The necessity of institutionalisation of personal therapy as a mandatory component of psychologist’s training is grounded. It is emphasised that it is the therapeutic experience that allows the future specialist to integrate their own conflicts and affects, develop a reflective identity and form psychological endurance to prolonged psycho-emotional stress. The author emphasises the relation between the depth of inner experience and the ethical position of a specialist, which ensures authentic and therapeutically effective contact with the client. The role of the therapeutic process in the formation of a long-term professional resource that helps avoid emotional burnout and promotes stable functioning in difficult interpersonal situations is also highlighted. The emphasis is placed on the need for a harmonious combination of personal and professional growth as a prerequisite for the sustainable functioning of a psychologist in the context of increased ethical requirements, social pressure and emotional complexity of practice.
References
1. Астремська, І.В. (2024). Психологічні засади супервізії у подоланні синдрому емоційного вигорання фахівців у системах спеціальної освіти та соціальної роботи. (Дис. д-ра психол. наук). Київ
2. Бех, І.Д. (2003). Особистість у контексті виховання: теоретико-методологічний аналіз. Київ : Либідь.
3. Брюховецький, В.С. (2018). Гуманітарна освіта як джерело соціокультурної цілісності суспільства. Вісник НаУКМА. Філософія та релігієзнавство, 203, 9-17.
4. Волошина, В.В. (2018). Аксіологічна модель сучасної професійної підготовки майбутніх психологів. Педагогічний процес: теорія і практика. Серія: Психологія, 13(62), 29-36. Режим доступу: https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/509621
5. Гай, Дж. (2015). Психотерапевт як людина. Київ : Психотерапія.
6. Коттлер, Д., & Карлсон, Дж. (2020). Бути терапевтом. Київ : Інтерсервіс.
7. Міністерство освіти і науки України. (2019). Стандарт вищої освіти України за спеціальністю 053 «Психологія». Рівень вищої освіти – магістерський. Київ. Режим доступу: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/2021/07/28/053-Psykholohiya-bakalavr.28.07-1.pdf
8. Норкросс, Дж., & Голдфрід, М. (2018). Психотерапія: інтеграція підходів. Київ : Університетська книга.
9. Панок, В.Г. (2017). Психологічна готовність до професійної діяльності: теорія і практика. Київ : ІПЗДО.
10. Сковгольт, Т.М., & Роннестад, М.Г. (2019). Психолог в розвитку: професійна еволюція терапевта. Київ : Психотерапія.
11. Фрейд, З. (2000). Я і Воно (пер. з нім.). Київ : Основи.
12. Франкл, В. (2020). Людина в пошуках справжнього сенсу. Київ : Наш Формат.
13. Штепа, О. (2023). Психотерапевтична підготовка психолога: гуманістичний вимір. Збірник наукових праць ХДУ, 2, 45–51.
14. Alexander, F. (1965). Psychosomatic medicine: Its principles and applications (2nd ed.). New York : W.W. Norton & Company.
15. Kottler, D.A., & Carlson, J.A. (2022). The therapist's workbook: Self-assessment, self-care, and self-improvement exercises for mental health professionals (4th ed.). San Francisco : Jossey-Bass. Режим доступу: https://books.google.com.my/books?id=TSNbvGbx_d0C&printsec=copyright#v=onepage&q&f=false
16. Norcross, J.C., & Goldfried, M.R. (Eds.). (2005). Handbook of psychotherapy integration (2nd ed.). New York : Oxford University Press.
17. Norcross, J.C., & Lambert, M.J. (2019). Evidence-based therapy relationships. In Norcross, J.C. (Ed.), Psychotherapy relationships that work (pp. 3–24). Oxford : Oxford University Press.
18. Rogers, C. (1970). On Becoming a Person A Therapists View of Psychotherapy. Вoston : Houghton Mifflin Company
