ТЕОРІЯ МІМІКО-ЖЕСТОВОГО МОВЛЕННЯ ТА СУРДОПЕРЕКЛАДУ В СТРУКТУРІ ФОРМУВАННЯ ТОЧНОСТІ СЕМАНТИЧНИХ ЗНАЧЕНЬ
Ключові слова:
дактильне мовлення, міміко-жестове мовлення, сурдопереклад, міжособистісна комунікація, спілкування, семантика, особи з порушеннями слухуАнотація
Висвітлено особливості використання дактильного, міміко-жестового мовлення та сурдоперекладу в структурі спеціального, інтегрованого та інклюзивного навчання дітей з порушеннями слуху, зокрема розкрито здійснений порівняльний аналіз формування точності семантичних значень в процесі невербальної комунікації. Описано проблему таких специфічних форм комунікації, як дактильне та міміко-жестове мовлення в структурі спілкування осіб з порушенням слуху, та здійснений системний аналіз особливостей використання в навчальновиховному процесі дітей з порушеннями слуху дактильного та міміко-жестового мовлення з вихідних позицій науки в форматі Нової української школи. Окреслено, на основі проведених психолого-педагогічних та лінгвістичних досліджень, специфіку міміко-жестового мовлення на засадах функціонально-структурних компонентів мовленнєвої основи. Розкрито теорія міміко-жестового мовлення та сурдоперекладу, що базується на основі власне специфічних особливостях кінетики, семантики, лексики, граматики, морфології та синтаксису.
