ЕМОЦІЙНИЙ СТАН У ПІДЛІТКІВ З ОРГАНІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ ГОРТАНІ
Ключові слова:
порушення голосу, індекс якості голосу, емоційні порушення, комплексний супровідАнотація
У статті теоретично обгрунтовано та емпірично досліджено вплив порушення голосу органічного генезу на
емоційний стан підлітків.
Акцентовано увагу на те, що механізм голосоутворення тісно пов'язаний з розвитком мовлення дитини.
Контроль механізму голосоутворення здійснюється ЦНС, яка разом зі слуховою системою та іншими виконавчими
органами забезпечує реалізацію різних процесів вищої нервової діяльності людини, у тому числі, мовлення. Будь-які
анатомічні зміни в виконавчих органах (органічна патологія гортані) призводять до того, що порушується процес
голосоутворення та розвиток мовлення дитини.
Досліджено основні характеристики голосу (висота, сила, тембр) та мелодико-інтонаційну сторони мовлення
у дітей з органічною патологією гортані (хронічний рубцевий стеноз гортані та папіломатоз гортані) та відмічено, що
вони мають низький рівень їх сформованості, що порушує процес породження мовлення на етапі формування
експресивного мовлення. За допомогою тестування VHI-30 мали можливість відслідкувати негативні зміни в
функціональному, фізичному та емоційному статусі дитини. Серед обстежуваних дітей з органічною патологією
гортані (за допомогою тестування VHI-30) визначено, що всі діти мають тяжкі порушення голосу і вважають, що їхній
голос негативно впливає на якість життя; діти якомога менше використовують свої комунікативні здібності і перш за
все це пов’язано з їх негативним емоційним ставленням до свого зміненого голосу. У дітей, у яких виявлені суттєві
зміни в голосі, можуть формуватися негативні емоційні порушення. Відсутність позитивної спрямованості до
комунікації уможливлює запуск порушення породження мовлення.
В результаті проведеного дослідження ми рекомендуємо комплексний супровід мультидисциплінарною
командою фахівців дітей з органічною патологією гортані, що позитивно сприятиме відновленню або покращенню
акустичних характеристик голосу дітей, їх емоційного стану та налагодженню процесу розвитку мовлення за
допомогою систематизованих логофонопедичних занять.
