ADAPTIVE AND MALADAPTIVE COPING STRATEGIES AS FACTORS OF PSYCHO-EMOTIONAL RECOVERY OF MILITARY PERSONNEL AFTER COMPLETING COMBAT MISSIONS
DOI:
https://doi.org/10.31392/Keywords:
military personnel, combat stress, coping strategies, psycho-emotional recovery, anxiety, depression, psychological adaptation.Abstract
The article examines adaptive and maladaptive coping strategies as factors influencing the psycho-emotional recovery of military personnel after participating in combat operations. The relevance of the study stems from the high intensity of combat stress, which leads to significant psycho-emotional strain and disruption of individual adaptive capacities, thereby necessitating the investigation of psychological recovery mechanisms in combatants. The study involved 70 military personnel divided into two groups: an experimental group (combat participants) and a control group (military personnel without combat experience). The Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS), the Differential Emotions Scale, and the Brief COPE questionnaire were used to assess psycho-emotional state. The findings revealed that military personnel with combat experience displayed a significantly poorer psycho-emotional state compared to the control group. In particular, they showed substantially higher levels of anxiety (60% high level versus 10% in the control group) and a higher prevalence of depressive symptoms (30% high level versus 6.6%). A significant decrease in the Positive Emotions Index (PEI) (21.9±2.6 points versus 32.9±2.9 in the control group) was identified, accompanied by an increase in the Acute Negative Emotions Index (ANEI) (31.4±3.1 versus 22.3±2.7) and the Anxiety-Depressive Emotions Index (ADEI) (27.6±3.0 versus 18.1±2.4) among military personnel after combat operations compared to those without combat experience. The study demonstrated that a considerable proportion of military personnel after combat exposure predominantly used maladaptive coping strategies, including avoidance of problem situations, emotional responding, and self-blame, whereas adaptive strategies were employed to a lesser extent. The results obtained confirm a correlation between the nature of coping behavior and the effectiveness of psycho-emotional recovery in military personnel, which is of considerable importance for the development of psychological support, psychocorrection, and rehabilitation programs for combatants after completing combat missions.
References
1. Бульчик, Т.І., & Мушкевич, В.О. (2022). Емоційні та поведінкові прояви військовослужбовців, що перебувають в зоні бойових дій. Психологічні студії, 1, 24-32. https://doi.org/10.32782/psych.studies/2022.1.5
2. Живоглядов, Ю., & Денисова, А. (2022). Психологічні особливості професійної самосвідомості військових психологів. Вчені записки Університету «КРОК», 4(68),115-122. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-68-115-122
3. Зливков, В.Л., Лукомська, С.О., & Федан, О.В. (2016). Психодіагностика особистості у кризових життєвих ситуаціях. Київ : Педагогічна думка.
4. Карамушка, Л.М. (2022). Копінг-стратегії персоналу освіти та науки організацій під час війни: рівень вираженості та зв’язок з психічним здоров’ям. Журнал сучасної психології, 4, 31-40. https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-4-4
5. Мушкевич, В.О. (2022). Показники психологічного здоров’я військовослужбовців. Психологічні студії, 2, 49-54. https://doi.org/10.32782/psych.studies/2022.2.9
6. Mушкевич, М.І., Mушкевич, В.О., & Білан, К.В. (2024). Копінг-стратегії та психологічне здоров’я військовослужбовців. Психологічні студії, 4. 66-75. https://doi.org/10.32782/psych.studies/2024.4.9
7. Осьодло, В., & Будагьянц, Л. (2023). Сучасні контексти концепту моральної готовності військовослужбовців. Вісник Національного університету оборони України, 73(3), 106-114. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2023-73-3-106-114
8. Попелюшко, Р., Логвіна, О., & Руденок, А. (2025). Копінг-поведінка у системі забезпечення безпеки особистості під час проходження військової служби. «Психологічні травелоги», 1, 215-222. https://doi.org/10.31891/PT-2025-1-22
9. Пузирьов, Є.В., & Ізвєков, В.В. (2023). Бойовий стрес та його наслідки для військовослужбовців. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія, 34(73), 203-209. https://doi.org/10.32782/2709-3093/2023.1/33
10. Синякова, В. (2025). Особливості психологічного супроводу військовослужбовців після повернення. Вісник Львівського університету. Серія психологічні наук, 23, 153-159. https://doi.org/10.30970/PS.2025.23.18
11. Чабан, О.С., & Хаустова, О.О. (2022). Медико-психологічні наслідки дистресу війни в Україні: що ми очікуємо та що потрібно враховувати при наданні медичної допомоги? Український медичний часопис, 4(150), 1-11. https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.150.232297
12. Яблонська, Т., Верник, О., & Гайворонський, Г. (2023). Українська адаптація опитувальника Brief-COPE. Insight: The Psychological Dimensions of Society, 10, 66-89. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2023-10-4
13. Cortez, P.A., da Silva Veiga, H.M., Stelko-Pereira, A.C., et al. (2023). Brief assessment of adaptive and maladaptive coping strategies during pandemic. Trends in Psychology, 33, 325-229. https://doi.org/10.1007/s43076-023-00274-y
14. Grinsill, R., Kolandaisamy, M., & Kerr, K., et al. (2024). Prevalence of complex post-traumatic stress disorder in serving military and veteran populations: a systematic review. Trauma, Violence, & Abuse, 25(4), 3377-3387. https://doi.org/10.1177/15248380241246996
15. Lu, S., Wei, F., & Li, G. (2021). The evolution of the concept of stress and the framework of the stress system. Cell Stress, 5(6), 76-85. https://doi.org/10.15698/cst2021.06.250
16. Orak, U., Kayaalp, A., Walker, M.H., & Breault, K. (2022). Resilience and depression in military service: evidence from the national longitudinal study of adolescent to adult health (Add Health). Military Medicine, 187(11-12), 1441-1448. https://doi.org/10.1093/milmed/usab364
17. Schwartz, G., Halperin, E., & Levi-Belz, Y. (2022). Moral injury and suicide ideation among combat veterans: the role of trauma-related shame and collective hatred. Jornal of Interpersonal Violence, 37(15-16), 13952-13977. https://doi.org/10.1177/08862605211007932
