PRONATAL ATTITUDES OF YOUTH AS MANIFESTATION OF UKRAINIAN MENTALITY
DOI:
https://doi.org/10.31392/Keywords:
pronatal attitudes, reproductive attitudes, values, mentality, genophilia, genophobia.Abstract
The article highlights the peculiarities of pronatal attitudes of Ukrainian youth (in particular, the phenomenon of unplanned pregnancy), which are formed under the influence of culture and mentality. University students from the western regions of Ukraine and Belarus participated in the study. Despite the historically formed stable family- and child-oriented attitudes among those populations, significant changes in the institutional structure of both the countries and the transformation of the socio-cultural background of young people’s life style caused the changes in the pronatal behavior of women. The results obtained indicate the slight differences in the emotional response among the respondents of both subgroups to the fact of an unplanned pregnancy. The dominance of negative emotions (fear, shock, despair) expresses the psycho-traumatic nature of the situation and the need for further existential choice. We found statistically significant differences only for the emotions “joy”, “anxiety” and “panic”. It is worth highlighting the greater level of readiness of Ukrainian women to give birth to a child in comparison with the Belarusian ones (83.7% and 52.3%, respectively), whereas the medical termination of pregnancy was preferred by 16.3% of Ukrainian women and 47.7% of Belarusian women. In addition, certain differences were also found in the ranking of values related to pronatal attitudes. Ukrainian respondents can be characterized as family- and child-oriented. Among six life-determining values, the leading positions were taken by “family”, “love” and “children”, whereas for representatives of the Belarusian sample, the most prioritized values were “love” and “personal freedom”. The results obtained also indicate statistically significant differences between the samples both in terms of the level of manifestation of the general reproductive attitude and its components – genophilia/genophobia and reproductive activity/passivity. We found that Belarusian respondents were more prone to genophobia and reproductive passivity.
References
Література
1. Аксьонова, С. (2016). Підліткове материнство: демографічний аспект проблеми. Київ : Ін-т демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України.
2. Алєксєєнко, Т. Ф. (2017). Концептуалізація соціально-педагогічних основ сучасного сімейного виховання. (Автореф. дис. д. пед. наук ). Київ.
3. Анчева, І. А. (2017). Сучасний погляд на психологічну готовність жінки до материнства. Здоровье женщины, 6(122), 50–52. Режим доступу: https://repo.odmu.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/4617/Ancheva.pdf?sequence=1&isAllowed=y
4. Асланян, Т. С., & Шевельдіна О. В. (2018). Психологічні особливості сексуальної поведінки сучасних жінок. Науковий вісник Херсонського державного університету, 3, 13–17. Режим доступу: https://pj.journal.kspu.edu/index.php/pj/article/view/316/293
5. Державна служба статистики України (2020). Діти, жінки та сім’я в Україні: Статистичний збірник, Київ. Режим доступу: https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2020/zb/09/DJS_2019_pdf.pdf
6. Дутко, А. А., & Заболотна, М. Р. (2016). Репродуктивные права физического лица: сущность, понятие и классификация. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ, 3, 82–90. Режим доступу: https://dspace.lvduvs.edu.ua/bitstream/1234567890/1753/1/%D0%94%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%BE.pdf
7. Корчакова, Н., & Безлюдная, В. (2021). Установки студенческой молодежи относительно незапланированной беременности. Психологія реальність і перспективи, 16, 87–97. https://doi.org/10.35619/praprv.v1i16.207
8. Курило, И.О., Аксенова, С.Ю., & Слюсар, Л.И. (2017) Брачность, рождаемость и воспроизводство материнского поколения в Белоруси и Украине: опыт сравнительного анализа. Демографія та соціальна економіка, 2(30), 29–46. https://doi.org/10.15407/dse2017.02.029
9. Левчук, Н. М., & Переллі-Харріс Б. (2010). Аборти та народжуваність в Україні. «Конкуренція» продовжується? Демографія та соціальна економіка, 2(14), 64–74. https://doi.org/10.15407/dse2010.02.064
10. Мартинюк, І.С. (2020) Соціально-психологічні детермінанти самооцінки вагітних жінок. Психологічний часопис, 6(10), 130–139. https://doi.org/10.31108/1.2020.6.10
11. Перепелюк, Т. Д. (2023). Аборти – психологічний стан жінки та вплив на наступну вагітність. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, 3, 59–62. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.3.11
12. Романенко, Т., & Морозова, О. (2022). Сучасний погляд на переривання небажаної вагітності нехірургічним методом. Репродуктивне здоров’я жінки, 1, 8–12. https://doi.org/10.30841/2708-8731.1.2022.258129
13. Слабкий Г.О, Габоровець Ю.Ю., & Дудина О.О. (2016) Аналіз результативності регіональної перинатальної допомоги жінкам в Україні. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, 4(70), 4–11. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2016.4.7542
14. Державна служба статистики України (2020). Соціально-демографічні характеристики домогосподарств України у 2020 році (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств), Київ. Режим доступу: https://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2020/zb/07/zb_cdhd_20.pdf
15. Bahk, J., Yun, S.C., Kim, Y.M., & Khang, Y.H. (2015). Impact of unintended pregnancy on maternal mental health: a causal analysis using follow up data of the Panel Study on Korean Children (PSKC). BMC pregnancy and childbirth, 15, 85. https://doi.org/10.1186/s12884-015-0505-4
16. Campbell, A.A. & Mosher, W.D. (2000). A history of the measurement of unintended pregnancies and births. Matern Child Health Journal,4(3),163-169. https://doi.org/10.1023/A:1009519329226
17. Compernolle, E.L. (2017). Disentangling Perceived Norms: Predictors of Unintended Pregnancy During the Transition to Adulthood. Journal of Marriage and Family, 79(4), 1076–1095. Retrieved from: http://www.jstor.org/stable/26646131
18. Finer, L.B., & Henshaw, S.K. (2006). Disparities in rates of unintended pregnancy in the United States, 1994 and 2001, Perspectives on Sexual and Reproductive Health, 38(2), 90–96. https://doi.org/10.1363/psrh.38.090.06
19. Finer, L.B., & Zolna, M.R. (2016). Declines in Unintended Pregnancy in the United States, 2008-2011. The New England journal of medicine, 374(9), 843–852. https://doi.org/10.1056/NEJMsa1506575
20. Klerman L.V. (2000). The intendedness of pregnancy: a concept in transition. Maternal and child health journal, 4(3), 155–162. https://doi.org/10.1023/a:1009534612388
21. Part, K., Moreau, C., Donati, S., Gissler, M., Fronteira, I., & Karro, H. (2013). Teenage pregnancies in the European Union in the context of legislation and youth sexual and reproductive health services. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica, 92(12), 1395-1406 https://doi.org/10.1111/aogs.12253
22. Radu, M.C., Dumitrescu, A.I., Zaharia, C., Boeru, C., Pop-Tudose, M.E., Iancu, C.F., & Chivu, R.D. (2021). Teenage Pregnancies and Childbirth Experience in Romania From the Midwives Point of View. Cureus, 13(3), e13851. https://doi.org/10.7759/cureus.13851
23. Rastad, Z., Golmohammadian, M., Jalali, A., Kaboudi, B., & Kaboudi, M. (2021). The effect of positive psychology intervention on quality of life among women with unintended pregnancy. Journal of education and health promotion, 10(1), 165. https://doi.org/10.4103/jehp.jehp_784_20
24. Rochebrochard, E., & Joshi, H. (2013) Children Born After Unplanned Pregnancies and Cognitive Development at 3 Years: Social Differentials in the United Kingdom Millennium Cohort. American Journal of Epidemiology, 178(6), 910–920. https://doi.org/10.1093/aje/kwt063
25. 42% of births in the EU are outside marriage. (2020, 17 July). Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-eurostat-news/-/ddn-20200717-1
