PSYCHOLOGICAL CONSEQUENCES OF WAR FOR CHILDREN WITH NEUROPSYCHIATRIC DISORDERS: DIAGNOSIS AND REHABILITATION
DOI:
https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series12.2024.25(70).02Keywords:
psychological consequences, war, children, neuropsychiatric disorders, diagnosis, rehabilitation, mental health, adaptation.Abstract
War is a violation of the fundamental rights of the child, which can have a long-term negative impact on their physical and mental health, as well as their overall development. The psychological consequences of war for children with neuropsychiatric disorders include immediate stress reactions, an increased risk of developing specific mental disorders, and long-term difficulties in adaptation. A forced separation from parents significantly deepens the psychological trauma of such children. It is important to provide a comprehensive and multi-level system of trauma care focused on strengthening resilience and restoring a sense of security. The aim of the study is to analyze the psychological consequences of war for children with neuropsychiatric disorders and develop effective diagnostic and rehabilitation approaches. The research methods include a literature review, clinical examination using psychodiagnostic techniques, questionnaires of children and their parents, as well as the development and testing of rehabilitation programs with subsequent comparative analysis of the results. The peculiarities of the manifestation of PTSD, depression, anxiety and stress in children before and after CBT were studied and assessed. The results of the assessment showed positive dynamics, in particular, the number of children without symptoms of PTSD, depression, anxiety and stress increased. A decrease in the number of children with an average level of symptoms was recorded, especially in depression and anxiety. High-level indicators remained at a stable low level, which indicates the effectiveness of the therapy. The results obtained confirm the importance of continuing medical and psychological care, which helps reduce the severity of symptoms and contributes to the improvement of the general mental state of children. It is important to develop and implement effective and accessible models of multisectoral cooperation and therapy, which primarily depend on family doctors and primary care doctors in conflict zones. In this article, we provide a brief overview of the diagnosis and rehabilitation of vulnerable groups, i.e. children.
References
1. Герасименко, Є.В. (2016). Діагностика і психотерапія психогенних порушень у дітей з родин вимушених переселенців. Медична психологія, 11(2), 79–82.
2. Зливков, В.Л., & Лукомська, С.О. (2022). Діти війни: теоретико-методичні і практичні аспекти психологічної допомоги. (Монографія). Київ-Ніжин : ПП Лисенко М.М.
3. Коваль, І.А. (2023). Поведінкові розлади у дітей і піддітків-біженців. С.Д. Максименка & В.В. Турбан (Ред.). Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Життєві виклики сучасного суспільства: реалії та перспективи» (м. Київ, 09-10 листопада 2023 р.), (с. 23–25). Київ : Інститут психологіїімені Г. С. Костюка НАПН України.
4. Кононенко, О.І. (2022). Психологічні особливості адаптації дітей в умовах війни та еміграції. Психологія та соціальна робота, 1(2), 55–56. Режим доступу: https://onu.edu.ua/uk/structure/faculty/iipo/kafedry-ta-inshi-strukturni-pidrozdily/kafedra-sotsialnoi-roboty/spivrobitnyky/5917-kononenko-oksana-ivanivna
5. Нестайко, І. (2023). Соціальна адаптація дітей-біженців у результаті війни в польському суспільстві. Збірник тез ІІІ Міжнародна наукова конференція «Воєнні конфлікти та техногенні катастрофи: історичні та психологічні наслідки» (м. Тернопіль, 20-21 квітня 2023 р.), (с. 19–21). Тернопіль : ФОП Паляниця В.А. Режим доступу : https://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/lib/41133/2/MCTD_2023_Nestaiko_I-Social_adaptation_of_refugee_19-21.pdf.
6. Мушкевич, М.І., Федоренко, Р.П., & Мельник, А.П. (2016). Психологічна допомога учасникам АТО та їх сім’ям (2-ге вид., змін. та допов.) Луцьк : Вежа-Друк.
7. Самойлова, О.В. (2018) Клінічні особливості розладів адаптації в умовах військового конфлікту на Сході України. Український вісник психоневрології, 26(2), 95–98. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2018_26_2_22.
8. Alexander, J., Boothby, N., & Wessells, M. (2010). Education and protection of children and youth affected by armed conflict: an essential link. Protecting education from attack: a state of the art review, 55–67.
9. Haer, R. (2019). Children and armed conflict: looking at the future and learning from the past. Third World Q, 40(1), 74–91.
10. Kadir, A., Shenoda, S., & Goldhagen, J. (2019). Effects of armed conflict on child health and development: a systematic review. PLoS ONE, 14(1). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0210071
11. Macksoud, M.S., & Aber, J.L. (1996). The war experiences and psychosocial development of children in Lebanon. Child Dev, 67(1),70–88.
12. Nygren, M., Carstensen, J., Koch, F., Ludvigsson, J., & Frostell, A. (2015). Experience of a serious life event increases the risk for childhood type 1 diabetes: the ABIS population-based prospective cohort study. Diabetologia, 58(6), 1188–1197
13. Ramcharan, B.G. (2002). Impact of armed conflict on children resolution 1314 (2000). In: The security council and the protection of human rights (pp. 278–282). Brill Nijhoff
14. UNICEF (2019). The United Nations convention on the rights of the child–the children’s version. Режим доступу: https://resourcecentre.savethechildren.net/document/united-nations-convention-rights-child-childrens-version/.
15. United Nations Children's Fund: UNICEF. (2023) Children and conflict in a changing world: Machel study 10-year review. New York : UNICEF.
16. World Health Organization (2018). Report on the health of refugees and migrants in the WHO European Region: No public health without refugees and migrant health. Режим доступу : https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/311347/9789289053846-eng.pdf?sequence=1&isAllowed=y
17. Yule W, Dyregrov A, Raundalen M, Smith P. (2013) Children and war: the work of the Children and War Foundation. Eur J Psychotraumatol, 4, 18–24.
