THE AGE-RELATED ASPECTS OF PSYCHOLOGICAL REHABILITATION OF WAR VICTIMS
Keywords:
psychological rehabilitation, age aspects, children, adolescents, young people, traumatic experience, war victims.Abstract
The article presents the essence and objectives of psychological rehabilitation, the grounds and recommendations for its implementation. The article highlights the symptoms that require psychological rehabilitation. A theoretical analysis of various approaches to the study of age-related peculiarities of psychological rehabilitation of war victims is carried out. The basic aspects of psychological rehabilitation for different age groups are outlined. The peculiarities of psychological rehabilitation in accordance with the three age stages (childhood, adolescence and adulthood) are described. It has been found that preparation for rehabilitation work with older children, adolescents and adults involves 4 phases (the phase of acquaintance, the phase of deepening trusting relationships, the phase of primary diagnosis, the phase of providing a support group for the person with whom the psychologist works). The basic tendencies of emotional and behavioural reactions of individuals, as well as the need for psychological rehabilitation in accordance with different age periods, are highlighted. The general principles of psychological rehabilitation of persons affected by war, taking into account their age characteristics, are determined. The main focus is on an individual approach, creating a safe and trusting environment, on personal resources, involving family and social support; an integrated approach, cultural sensitivity, gradualness and duration. The most typical disturbing symptoms that are indications for rehabilitation are identified: a state of increased anxiety, bouts of anger and aggression, nervous breakdowns, increased excitability or apathy, increased feelings of guilt, suicide attempts or suicide talk. The key aspects that should be taken into account when conducting psychological rehabilitation for children, adolescents and adults are identified. The importance of conducting an empirical study of the effectiveness of rehabilitation for people of different age categories is determined.
References
1. Волков, К. (2023). Травматичний досвід: історична експлікація вивчення в психології. Психологічні перспективи, 41, 55-73. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-41-vol
2. Ворона, П. (2018). Шляхи соціальної реабілітації учасників українсько-російської війни на Сході України: зарубіжний досвід. Вісник НАДУ. Серія «Державне управління», 3, 55-62. Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=vnaddy_2018_3_9
3. Дигун, І. (2023). Соціально-психологічні умови реабілітації постраждалих внаслідок дії екстремальних стрес-факторів. (Дис. канд. психол. наук). Київ. Режим доступу: https://snu.edu.ua/wp-content/uploads/2024/01/digun-.s.-disertats-ya.pdf
4. Дигун, І., Журба, А., Гейко, Є., Журба, М., & Завацька, Н. (2023). Ефективність інтегрованої соціально-психологічної програми реабілітації постраждалих внаслідок дії екстремальних стрес-факторів. Теоретичні і прикладні проблеми психології та соціальної роботи. Збірник наукових праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, 3(62), (Т. 2., с. 26-37). Режим доступу: https://opac.library.pl.ua/cgi-bin/koha/opac-detail.pl?biblionumber=2735985
5. Коляда, Н., Кравченко, О, & Салата, Н. (2020). Соціально-психологічна реабілітація дітей та молоді з особливими освітніми потребами в Україні. Журнал «Соціальна робота та соціальна освіта», 5, 13-25. https://doi.org/10.31499/2618-0715.5.2020.220765
6. Коломієць, Т., & Нежута, А. (2022). Первинна психологічна допомога постраждалим від бойових дій. Наукові перспективи, 9(27), 336-343. https://doi.org/10.52058/2708-7530-2022-9(27)-336-343
7. Мельніков, А., Гороховський, А., & Костян, Я. (2023). Сучасні види реабілітації для постраждалих від війни військовослужбовців. Молодий вчений, 11(123), 23-26. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2023-11-123-27
8. Пасічник, І., & Гільман, А. (2024). Метакогнітивні аспекти регуляції емоційних переживань осіб, постраждалих внаслідок війни. Матеріали ІІІ Всеукраїнського міжвідомчого психологічного форуму «Забезпечення психологічної допомоги в секторі безпеки та оборони України». (м. Київ, 30 травня 2024 р.), (с. 247-252). Київ : Державний науково-дослідний інститут МВС України. https://www.doi.org/10.32782/30-05-2024-378
9. Титаренко, Т. (Ред.). (2015). Психологічна допомога особистості, що переживає наслідки травматичних подій. Київ : Міленіум. Режим доступу: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/9833/1
10. Волинець, Л. (Ред.). (2015). Психосоціальна допомога внутрішньо переміщеним дітям, їхнім батькам та сім’ям з дітьми зі Сходу України. Київ : ТОВ «Видавничий дім «Калита». Режим доступу: http://nowar.nbuv.gov.ua/post/0000250
11. Романовська, Л. (2024) Особливості психологічної реабілітації осіб, які пережили травмівні події. Науковий журнал «Психологічні травелоги», 3, 251-260. https://doi.org/10.31891/PT-2024-3-24
12. Савченко, О., & Михно, Т. (2023). Переживання соціальної напруженості в українському суспільстві: методика діагностики. Організаційна психологія. Економічна психологія, 2/3(29), 86-94. https://doi.org/10.31108/2.2023.2.29.8
13. Тюріна, В., & Солохіна, Л. (2022). Вплив воєнних конфліктів на психічне здоров’я людини: короткий огляд зарубіжних досліджень. Особистість. Суспільство. Війна. Матеріали Міжнародної конференції. Харківський національний університет внутрішніх справ (м. Харків, 15 квітня 2022 р.), (с. 116–118). Харків : Харківський нац. ун-т внутр. справ. Режим доступу: https://ela.kpi.ua/items/05d871bc-ddc1-4bd3-85ea-a6ef43f9ac43
14. Фуштей, О., & Саранча, І. (2023). Особливості психологічної реабілітації дітей, які пережили травматичний досвід воєнних дій. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, 1(57), 41-45. Режим доступу: http://journals.maup.com.ua/index.php/psychology/article/view/2603
15. Царенко, Л. (2019). Особливості переживання психотравми під час воєнного конфлікту. Психологія: теорія і практика, 1(3), 158-170. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/718071/
16. Чуйко, О. (2017). Зарубіжні моделі психосоціальної реабілітації дітей, травмованих війною. Український психологічний журнал, 1, 192-203. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukpsj_2017_1_17
17. Шаумян, О., & Комісарчік, Л. (2020). Соціально-психологічна реабілітація дітей, які постраждали внаслідок воєнного конфлікту на сході України. Габітус, 18(1), 145-149. https://doi.org/10.32843/2663- 5208.2020.18.1.26
18. McLean, C., Levy H., Miller, M., & Tolin D. (2022) Exposure therapy for PTSD in military populations: a systematic review and meta-analysis of randomized clinical trials. Journal of Anxiety Disorders, 90, 102607 https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2022.102607
19. Difede, J., O. Rothbaum, B., A. Rizzo, A., Katarzyna, W., Spielman, L., Reist, Ch., J. Roy, M., et al. (2022). Enhancing exposure therapy for posttraumatic stress disorder (PTSD): a randomized clinical trial of virtual reality and imaginal exposure with a cognitive enhancer. Translational Psychiatry, 12, 299. https://doi.org/10.1038/s41398-022-02066-x
20. Fisher, M.W., Dimaggio, G., Hochheiser, J., Vohs, J. Phalen, P., & Lysaker, P.H. (2020). Metacognitive Capacity is Related to Self-Reported Social Functioning and may moderate the effects of symptoms on interpersonal behavior. Journal of Nervous and Mental Disease, 208(2), 138-142. https://doi.org/10.1097/nmd.0000000000001117
21. Roberg, R., Camargo, T., & Marks, A.K. (2024). A Mixed-Methods Exploration of Legal Vulnerability, Trauma, and Psychological Wellbeing in Immigrant Caregivers and Youth. Trauma Care, 4(1), 60-74. https://doi.org/10.3390/traumacare4010006
