TYPOLOGIZATION OF FUTURE PSYCHOLOGISTS DEPENDING ON THE DEGREE OF THEIR READINESS TO WORK WITH ADOLESCENTS WITH DEVIANT BEHAVIOR
Keywords:
future psychologists, typologization of future psychologists, formation of readiness to work, adolescents prone to deviant behavior, cluster analysisAbstract
The article presents the results of a theoretical analysis and empirical study of the types of future psychologists depending on the degree of their readiness to work with adolescents prone to deviant behavior. It was found that the level of readiness of future psychology specialists to work with adolescents prone to deviant behavior is determined by the degree of formation of the structural components of this readiness. Based on the analysis of these components using cluster analysis, a typology of future psychologists was developed. The use of the K-Means Cluster method made it possible to obtain a cluster structure of individual factor scores of the respondents. When evaluating the cluster centers, the average values of factors ranging from –3 to +3 were analyzed. The structural basis of the empirical typology consisted of four groups of psychology students with different degrees of development of the “creative-practical,” “cognitive,” “value-motivational,” and “regulatory” structural components of readiness. Quantitatively, the first cluster included n=88 future psychologists, the second cluster – n=109, the third cluster – n=94, and the fourth cluster – n=85 respondents. The results of the empirical study made it possible to identify a cluster of future psychologists (n=85) with a low level of development of the “regulatory,” “value-motivational,” “cognitive,” and “creative-practical” structural components of readiness to work with adolescents prone to deviant behavior. The presence of psychology specialists with a low degree of development of the structural components of readiness to work with adolescents prone to deviant behavior highlights the relevance of developing and implementing a special training psychotechnology aimed at increasing the level of readiness in this field.
References
1. Борисенко, Л.Л., & Корват, Л.В. (2022). Розвиток професійно важливих якостей особистості як умова професійного становлення майбутніх психологів. Перспективи та інновації науки. Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина», 6(11), 376-388.
2. Климчук, В.О. (2006). Кластерний аналіз: використання у психологічних дослідженнях. Практична психологія та соціальна робота, 4, 30-36.
3. Комар, Т., & Горенко, М. (2024). Психологічні особливості готовності майбутніх психологів до консультативної діяльності. Психологічний журнал, 11, 25-31. https://doi.org/10.31499/2617-2100.11.2023.298391
4. Краєвський, В.М., Остапенко, Я.О., Паянок, Т.М., & Параниця, Н.В. (2024). Методи аналізу даних у психологічних дослідженнях: Навчальний посібник. Державний податковий університет.
5. Луцик, Г.О. (2018). Структура готовності майбутніх психологів до роботи з підлітками, схильними до девіантної поведінки. Професійна освіта: проблеми і перспективи, 14, 30-36. ІПТО НАПН України.
6. Ребуха, Л. (2019). Вплив ціннісних орієнтацій на формування професійної компетентності у майбутніх фахівців-психологів. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, Серія: Педагогіка, 5. Режим доступу: https://periodica.nadpsu.edu.ua/index.php/pedvisnyk/article/view/358/358
7. Тиндик, Я. (2023). Взаємозв’язок психологічної готовності до професійної діяльності та емоційного інтелекту у студентів соціономічних професій. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія, 2(18), 84-90. https://doi.org/10.17721/BPSY.2023.2(18).12
8. Schweinsberg, A., Mundy, M.E., Dyer, K R., & Garivaldis, F. (2021). Psychology education and work readiness integration: A call for research in Australia. Frontiers in Psychology, 12, 623353. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.623353
