COMPARISON OF SCIENTIFIC APPROACHES TO COACHING IN THE UKRAINIAN AND GLOBAL SCIENTIFIC AREA (2015-2025)
Keywords:
coaching, content analysis, frequency analysis, personal development, professional developmentAbstract
At the current stage of the development of psychological science, there is an active rethinking of the role of coaching as a tool for personal development, professional self-realization and psychological support in various spheres of life. During the last decade, there has been an increase in the number of scientific publications dedicated to the study of coaching technologies, which leads to the need for systematization and comparative analysis of Ukrainian and foreign research. In the article, a comparative analysis of Ukrainian and world scientific literature on the issue of coaching in 2015–2025 was carried out in order to identify dominant scientific directions and key concepts. The data of modern international and domestic scientific journals on coaching have been analyzed and it has been established that, unlike international publications, where the concepts of performance, well-being and self-awareness are central, Ukrainian studies show greater attention to pedagogical categories: self-development, motivation, values and professional formation. In the modern scientific discourse, the phenomenon of coaching is considered from the standpoint of an interdisciplinary approach that combines the positions of personality psychology, pedagogical psychology, organizational behavior, and human resource management. The content analysis of 809 scientific sources on the subject of coaching made it possible to determine the publications and thematic areas that are most common in scientific discourse. It is worth emphasizing that in recent years there has been a trend towards the scientific institutionalization of coaching, in particular, due to the emergence of specialized research centers, professional associations and educational programs. Generalized data from the scientific literature indicate that the Ukrainian scientific school of coaching is at the stage of formation and needs further integration into the international academic space by conducting empirical research, expanding the methodological base and developing standardized tools for evaluating the effectiveness of coaching interventions.
References
1. Білик, Н.І., & Любченко, Н.В. (2023). Педагогічний коучинг як технологія професійного розвитку вчителя в системі підвищення кваліфікації. Імідж сучасного педагога, 5(194), 41-46. https://doi.org/10.33272/2522-9729-2020-5(194)-41-46
2. Горук, Н. (2015). Коучинг як ефективна технологія формування самоосвітньої компетентності студентів. Проблеми підготовки сучасного вчителя, 11(1), 99-104.
3. Єфімова, О.М., & Жицька, С.А. (2017). Коучинг як складова особистісно-орієнтованого навчання у професійній підготовці студентів вищих навчальних закладів. Науковий огляд, 4(36), 103-112.
4. Зеленін, В.В., & Антонюк, О. (2022). Освітній коучинг як акмецентрична система інноваційних педагогічних технологій. Наукові перспективи, 10(28), 370-385. https://doi.org/10.52058/2708-7530-2022-10(28)-370-385
5. Зеленін, В.В. (2024). Психологічні аспекти саморозвитку та самореалізації викладачів у системі вищої освіти в країнах Європи через коучинг. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія, 35(74), 72-80. https://doi.org/10.32782/2709-3093/2024.2/13.
6. Зеленов, Є.А. (2017). Формування лідерських якостей як завдання планетарного виховання студентської молоді. Духовність особистості: методологія, теорія і практика, 5(80), 70-78.
7. Камінська-Бєлоброва, М.В. (2018). Коучинг як інноваційний інструмент розвитку менеджменту в Україні. Вісник НТУ «ХПІ», 47(1323). Режим доступу: http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/39764/1/vestnik_ KhPI_2018 _47_Karminska-Bielobrova_Kouchynh_ iak_innovatsiinyi.pdf.
8. Коваль, Г.Ш., & Грицик, О.А. (2021). Розвиток емоційного інтелекту підлітків з використанням технологій коучингу. Габітус, 32, 193-197. https://doi.org/10.32843/2663-5208.2021.32.34
9. Кузан, Г., & Гордієнко, Н. (2019). Освітній коучинг як інноваційна технологія професійної підготовки фахівців соціальної та соціально-педагогічної сфери у вищій школі. Молодь і ринок, 3(170), 81-85. https://doi.org/10.24919/2308-4634.2019.166280.
10. Лук’янова, Л., Бабушко, С., & Баніт, О. (2018). Коучинг якінноваційна технологія особистісного і професійного розвитку персоналу. Ročenka Ukrajinskа-Slovenská. Slovakia: Európsky inštitút ďalšieho vzdelávania, 154-167. Режим доступу: https://www.eeda.sk/dok/publikacie/ostatne/2018-rocenka-ukrajinsko-slovenska.pdf.
11. Петрунько, О. (2024). Коучинг як метод розвитку професійних компетенцій менеджерів в умовах гейміфікації бізнесу. Вчені записки Університету «КРОК», 4(76), 306-312. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-76-306-312.
12. Поберезська, Г.Г. (2017). Коучинг як педагогічна технологія студентоцентричного навчання у ВНЗ. Технологія і техніка друкарства, 4, 99-107. https://doi.org/10.20535/2077-7264.4(58).2017.126891.
13. Ушмарова, В.В. (2016). Практика реалізації коуч-технології в процесі формування готовності вчителів початкових класів до роботи з обдарованими учнями. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 48, 241-247. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pfto_2016_48_34.
14. Федосєєва, Г. (2024). Коучинг як інструмент розвитку лідерських якостей жінок-підприємниць в Україні. Збірник наукових праць «Наукові нотатки», 36(3), 176-184. http://doi.org/10.33111/vz_kneu.36.24.03.16.110.116.
15. Хмельницька, О. (2017). Коучинг як сучасна технологія підвищення ефективності навчального процесу. Молодий вчений, 6, 315-319. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2017_6_73.
16. Хоменко-Семенова, Л.О. (2015). Коучинг як ефективна технологія формування успішного студента. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія, 7, 137-141. https://doi.org/10.18372/2411-264X.7.10242.
17. Чернова, Т.Ю., & Голіяд, І.С. (2016). Концепт педагогічного коучингу: суб’єкт-суб’єктна взаємодія учасників освітнього процесу. Наукові записки Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Серія: Педагогічні науки, 130, 267-275.
18. Чернякова, О.В., Гришко, О.Д., & Палій, А.М. (2025). Коучинг і тренінг як інструменти розвитку лідерських якостей. Науковий вісник Ужгородського національного університету: Серія: Психологія, 1, 106-111. Режим доступу: http://psy-visnyk.uzhnu.uz.ua/index.php/psy/article/view/389/456.
19. Boyatzis, R.E., Hullinger, A., Ehasz, S.F., Harvey, J., Tassarotti, S., Gallotti, A., & Penafort, F. (2022). The Grand Challenge for Research on the Future of Coaching. The Journal of Applied Behavioral Science, 58(2), 202-222. https://doi.org/10.1177/00218863221079937.
20. Cannon-Bowers, J.A., Bowers, C.A., Carlson, C.E., Doherty, S.L., Evans, J., & Hall, J. (2023). Workplace coaching: a meta-analysis and recommendations for advancing the science of coaching. Frontiers in psychology, 14, 1204166. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1204166.
21. Chayka, R., & Zelenin, V. (2024). Exploring the relationship between Personality and Subjective Career Success: A Study of the Big Five Traits Among Ukrainian IT Specialists. Conhecimento & Diversidade, Niterói, 16(41), 347-375. https://doi.org/10.18316/rcd.v16i41.11504.
22. Fielden, S. L., & Hunt, C.M. (2020). Coaching for young professionals: The role of career goals, coaching goals and gender in perceptions of coaching effectiveness. Coaching: An International Journal of Theory, Research and Practice, 13(1), 33-46. https://doi.org/10.1080/17521882.2019.1689159.
23. Garg, R., & Rastogi, R. (2020). Effect of coaching on employee performance: Empirical evidence from India. Industrial and Commercial Training, 52(3), 131-140. https://doi.org/10.1108/ICT-11-2019-0099.
24. Garvey, B., Stokes, P., & Megginson, D. (2021). Coaching and Mentoring: Theory and Practice. (3rd ed). London : Sage.
25. Grant, A.M. (2020). An Integrated Model of Goal-Focused Coaching: An Evidence-Based Framework. International Coaching Psychology Review, 15(1), 29–42. https://doi.org/10.1002/9781119656913.ch7.
26. Grant, A.M., & Hartley, M. (2019). Developing the leader as coach: Insights, strategies and tips for embedding coaching skills in the workplace. Coaching: An International Journal of Theory, Research and Practice, 12(1), 72-84. https://doi.org/10.1080/17521882.2018.1530118.
27. Haan, E.de, & Nilsson, V. (2023). What Can We Know about the Effectiveness of Coaching? A Meta-Analysis Based Only on Randomized Controlled Trials. Academy of Management Learning & Education, 22(4). https://doi.org/10.5465/amle.2022.0107.
28. Hryshchenko, M., & Zelenin, V. (2025). Self-Realization Strategies and Their Impact on Mental Health in the Context of Professional Development. Salud, Ciencia y Tecnología - Serie de Conferencias, 4, 88. https://doi.org/10.56294/sctconf2025688 .
29. Jones, R.J., Woods, S.A., & Guillaume, Y.R.F. (2016). The effectiveness of workplace coaching: A meta-analysis of learning and performance outcomes from coaching. Journal of Occupational and Organizational Psychology, 89(2), 249-277. https://doi.org/10.1111/joop.12119.
30. Kauffman, C., & Bachkirova, T. (2020). Coaching supervision: A global view. Coaching: An International Journal of Theory, Research and Practice, 13(1), 16-30. https://doi.org/10.1080/17521882.2019.1707243.
31. Kozlovskiy, Y., Iievliev, O., Mykytyuk, O., Tiurina, T., & Say, D. (2022). Características da formação da competência pedagógica de um professor universitário nos principais países do mundo. Revista Tempos E Espaços Em Educação, 15(34), e17033. https://doi.org/10.20952/revtee.v15i34.17033.
32. Lai, Y-L., & Palmer, S. (2019). Psychology in executive coaching: an integrated literature review. Journal of Work-Applied Management, 11(2), 143-164. https://doi.org/10.1108/JWAM-06-2019-0017.
33. Lee, M.C.C., Idris, Mohd. A., & Tuckey, M. (2018). Supervisory coaching and performance feedback as mediators of the relationships between leadership styles, work engagement, and turnover intention. Human Resource Development International, 22(3), 257-282.
34. MacKie, D. (2016). Coaching for leadership resilience: A practical guide to supporting leaders in challenging circumstances. Journal of Psychological Issues in Organizational Culture, 6(4), 92-104. https://doi.org/10.1002/jpoc.21156.
35. Passmore J., Lai Y‐L. (2020). Coaching psychology: Exploring definitions and research contribution to practice. Coaching researched: A coaching psychology reader, 11(9), 3-22. https://doi.org/10.1002/9781119656913.ch1.
36. Passmore, J. (2024). The Digital and AI Coaches’ Handbook. London: Routledge.
37. Peters, J., & Carr, C. (2019). Exploring the relationship between coaching and mental health in young adults. Coaching: An International Journal of Theory, Research and Practice, 12(2), 110-123. https://doi.org/10.1080/17521882.2019.1632081.
38. Ryff, C.D., & Kim, E.S. (2021). Extending research linking purpose in life to health: The challenges of inequality, the potential of intersectionality. Psychosomatic Medicine, 83(4), 388-394. https://doi.org/10.1097/PSY.0000000000000960.
39. Van Zyl, L. E., Roll, L.C., & Stander, M. (2020). Positive Psychological Coaching Models: A Review and Recommendations. Frontiers in Psychology, 11, 793. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.00793.
40. Zelenin, V. (2023). Coaching in the Development of Leadership Qualities of Heads of Ukrainian Business Organizations in the Conditions of War. Journal of Law and Sustainable Development, 11(3), e817. https://doi.org/10.55908/sdgs.v11i3.817.
41. Zelenin, V. (2025). Psychological aspects of teachers’ self-development and professional self-realization in Ukrainian higher education through coaching. Novitas-ROYAL (Research on Youth and Language), 19(1), 194-214. https://doi.org/10.5281/zenodo.15227951.
