ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГОТОВНОСТІ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ І ТЕХНОЛОГІЙ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Ключові слова:
психологічні чинники, готовність, ІТ-фахівці, професійна діяльність, резильєнтністьАнотація
Стаття присвячена аналізу теоретико-методологічних підходів до проблеми підвищення психологічної готовності фахівців галузі інформаційних систем та технологій до професійної діяльності. У ході наукового дослідження використовувалися загальнонаукові методи пізнання: аналіз і синтез, порівняння, систематизація, узагальнення, інтерпретація та критичний огляд сучасних підходів до підготовки ІТ-фахівців. Встановлено, що попри високий рівень дослідженості технічної підготовки в ІТ-сфері, психологічні аспекти формування професійної готовності залишаються недостатньо розкритими. Особливо це стосується інтеграції психологічної методів діагностики у навчальний процес. Обґрунтовано, що психологічні чинники готовності до професійної діяльності мають як позитивні, так і негативні прояви. До позитивних віднесено аналітичне мислення, когнітивну мотивацію, сумлінність, здатність до командної взаємодії. Негативними виявами визначено: підвищену тривожність, імпульсивність, недостатній розвиток емоційного інтелекту, схильності до адиктивної поведінки та професійного вигорання. Доведено, що саме поєднання цих характеристик безпосередньо впливає на життєздатність і стійкість спеціаліста в умовах професійного середовища. Встановлено невідповідність між вимогами освітніх стандартів та фактичними психологічними потребами фахівців. Як міжнародні (IS2020), так і вітчизняні стандарти (Стандарт МОН України) орієнтовані на знання, уміння й диспозиції, проте залишають поза увагою особистісно-психологічні аспекти. Це створює суттєвий розрив між формальною підготовкою та реальними вимогами професійної діяльності. Встановлено, що комплексне підсилення професійної готовності ІТ-фахівців досягається шляхом поєднання стадійно-орієнтованих мотиваційних підходів і цифрових інтервенцій, системним розвитком резильєнтності та цілеспрямованим формуванням комунікативних, вольових і морально-етичних складових професійної поведінки.
Посилання
1. Бондарчук, О.І., Карамушка, Л.М., Пінчук, Н.І., Москальова, А.С., Нежинська, О.О., Соломіна, Г.В. та ін. (2014). Методика діагностики рівнів та особливостей психологічної готовності керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін. Київ : ТОВ «НВП «Інтерсервіс».
2. Мартиненко, С.М., & Дроботько, І.Д. (2022). Діагностичні методики визначення готовності майбутніх психологів до психокорекційної роботи з подолання тривожності у підлітків. Часопис психології і педагогіки, 1, 47-57. https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.3.18
3. Поканевич, О.А. (2019). Формування психологічної готовності до професійної діяльності у майбутніх пожежних-рятувальників. (Дис. канд. психол. наук). Харків.
4. Стандарт вищої освіти України : перший (бакалаврський) рівень, галузь знань 12 − Інформаційні технології, спеціальність 126 − Інформаційні системи та технології. Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.12.2018р. № 1380. Режим доступу: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/12/21/126-inform.sist.tekhnol.bakalavr-1.pdf
5. Ang, W.H.D., Choi, K.C., Lau, Y., Shah, L., Koh, J.J.N., Toh, Z.A. … Lau, S.T. (2024). Evaluation of a psychological readiness program and final clinical practicum on practice readiness and confidence: A mixed-methods study. Nurse Education Today, 141, 106317. https://doi.org/10.1016/j.nedt.2024.106317
6. Gnambs, T. (2015). What makes a computer wiz? Linking personality traits and programming aptitude. Journal of Research in Personality, 58, 31-34. https://doi.org/10.1016/j.jrp.2015.07.004
7. Jardine, J., Wykes, T., & Palacios, J. (2022). Digital interventions to enhance readiness for psychological therapy: Scoping Review. Journal of Medical Internet Research, 24(8), e37851. https://doi.org/10.2196/37851
8. Leidig, P., & Salmela, H. (2020). IS2020. A competency model for undergraduate programs in information systems. The Joint ACM/AIS IS2020 Task Force ACM. New York : Association for Computing Machinery. https://doi.org/10.1145/3460863
9. Licorish, S.A., & MacDonell, S.G. (2014). Personality profiles of global software developers. 18th International Conference on Evaluation and Assessment in Software Engineering (EASE2014). (pp.1-10). London : ACM Press. https://doi.org/10.1145/2601248.2601265
10. Miloradova, N. (2023). Current assessment methods of investigator’s psychological readiness for professional activities: improvement perspectives. Futurity of Social Sciences, 1(2), 45-58. https://doi.org/10.57125/FS.2023.06.20.04
11. Russo, D., Masegosa, A.R., & Stol, K.J. (2022). From anecdote to evidence: the relationship between personality and need for cognition of developers. Empirical Software Engineering, 27(3), 71. https://doi.org/10.1007/s10664-021-10106-1