ПОРІВНЯННЯ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ ДО КОУЧИНГУ В УКРАЇНСЬКОМУ ТА СВІТОВОМУ НАУКОВОМУ ПРОСТОРІ (2015–2025 рр.)

Анотація

На сучасному етапі розвитку психологічної науки відбувається активне переосмислення ролі коучингу як інструменту розвитку особистості, професійної самореалізації та психологічної підтримки в різних сферах життєдіяльності. Протягом останнього десятиліття спостерігається збільшення кількості наукових публікацій, які присвячені вивченню коучингових технологій, що зумовлює потребу в систематизації та порівняльному аналізі українських і зарубіжних досліджень. У статті проведено порівняльний аналіз української та світової наукової літератури з проблематики коучингу у 2015–2025 роках для виявлення домінантних наукових напрямів та ключових понять. Проаналізовано дані сучасних міжнародних та вітчизняних наукових журналів з коучингу та встановлено, що, на відміну від міжнародних публікацій, де центральними є поняття performance, well-being та self‑awareness, українські дослідження демонструють більшу увагу до педагогічних категорій: саморозвиток, мотивація, цінності та професійне становлення. У сучасному науковому дискурсі феномен коучингу розглядається з позицій міждисциплінарного підходу, що поєднує положення психології особистості, педагогічної психології, організаційної поведінки та менеджменту людських ресурсів. Контент‑аналіз наукових джерел із тематики коучингу дозволив визначити публікації та тематичні напрями, які найбільш поширені в науковій дискурсії. Наголошено, що протягом останніх років спостерігається тенденція до наукової інституціоналізації коучингу, зокрема, завдяки появі спеціалізованих дослідницьких центрів, професійних асоціацій та освітніх програм. Узагальнені дані наукової літератури свідчать про те, що українська наукова школа коучингу перебуває на етапі становлення та потребує подальшої інтеграції у міжнародний академічний простір шляхом проведення емпіричних досліджень, розширення методологічної бази та розвитку стандартизованих інструментів оцінки ефективності коучингових втручань.