Педагогічні підходи до створення та впровадження віртуальних навчальних середовищ у процес шкільної освіти
DOI:
https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series2.2024.23(30).14Ключові слова:
віртуальні навчальні середовища, цифрова трансформація освіти, змішане навчання, індивідуалізація навчання, підготовка педагогів, інклюзивна освіта, цифрова грамотність, інтерактивне навчанняАнотація
У статті розглянуто методичні аспекти розробки та інтеграції віртуальних навчальних середовищ (ВНС) у шкільну програму як важливого інструмента цифрової трансформації освіти. В умовах сучасного суспільства впровадження ВНС стає необхідним кроком для забезпечення гнучкого, інтерактивного та персоналізованого навчального процесу. Особлива увага приділяється питанням індивідуалізації навчання, розвитку ключових компетентностей учнів, таких як самоорганізація, критичне мислення та цифрова грамотність, а також підвищенню якості навчання через доступ до інноваційних освітніх ресурсів. Метою дослідження є визначення педагогічних підходів і методик для ефективної інтеграції ВНС у шкільну освіту, аналіз викликів, що виникають у процесі впровадження, та розробка рекомендацій для їх подолання. У статті розглянуто роль цифрових платформ, таких як Moodle і Google Classroom, у підтримці змішаного та дистанційного навчання. Окремий акцент зроблено на підготовці педагогічного персоналу до роботи в цифровому середовищі та розвитку e-лідерства як ключового чинника успішної інтеграції ВНС. Зміст дослідження охоплює теоретичні основи розробки ВНС, їх адаптацію до навчальних дисциплін і різних вікових груп учнів, а також аналіз інструментів для моніторингу та оцінювання результатів навчання. Висвітлено можливості використання ВНС для забезпечення інклюзивної освіти, що створює рівні умови для учнів із різними освітніми потребами. Результати дослідження підтверджують, що інтеграція ВНС сприяє підвищенню ефективності освітнього процесу, розвитку форм інтерактивного навчання та залученості учнів до освітнього процесу. Перспективи подальших досліджень полягають у вдосконаленні методичних підходів до використання ВНС, розробці гнучких моделей оцінювання та адаптивних навчальних програм. Подальші дослідження мають зосереджуватися на розвитку цифрової компетентності педагогів і створенні механізмів адміністративної підтримки для впровадження ВНС на всіх рівнях освітньої системи.