ГЛОБАЛЬНІ ТРЕНДИ ТРАНСФОРМАЦІЇ СВІТОПОРЯДКУ

Анотація

Сучасний світ вступив у фазу глибоких системних трансформацій, що зумовлюють перехід до поліцентричного та просторово фрагментованого світового порядку. У цьому турбулентному середовищі взаємодіють множинні актори – держави, корпоративні та наддержавні структури, регіональні блоки, глобальні міста й прикордонні території, політична суб’єктність яких помітно зростає. Посилення геополітичної турбулентності, ослаблення глобальної інституційної архітектури та взаємопов’язаність багатовимірних глобальних ризиків актуалізують потребу в системному аналізі трендів, що визначають динаміку трансформації світопорядку XXI століття.

Мета статті – проаналізувати ключові глобальні тренди й обґрунтувати їхній вплив на трансформацію сучасного світопорядку; визначити «стратегічні зони присутності» держав у глобальному просторі та їх «геостратегічні локації» в новій констеляції світопорядку. Методологія дослідження базується на системному аналізі; методі компаративістики; стратегічному аналізі (адаптована матриця McKinsey); сценарному прогнозуванні.

Результати дослідження: на основі аналізу глобального «ландшафту ризиків» та карти взаємозв’язків між ними виокремлено тренди, що визначально впливають на трансформацію світопорядку (геополітична конфронтація, міждержавні збройні конфлікти та криза багатосторонньої дипломатії; економічна нестабільність і крос-секторальні геоекономічні зрушення; кліматична турбулентність; кібервразливість і зростання ролі штучного інтелекту; демографічні та міграційні зміни; ерозія соціального капіталу й довіри). На основі адаптованого підходу McKinsey окреслено типологію «геостратегічних локацій» держав і можливі траєкторії їхнього розвитку у глобальному просторі, що визначаються здатністю країн реагувати на глобальні тренди, зміцнювати стратегічну автономію та забезпечувати стійкість політичних, економічних і безпекових систем. Висновки: новий світопорядок формується під впливом багатовимірних глобальних трендів, що посилюють турбулентність геопростору та відкривають нові можливості для його акторів. Геостратегічне позиціонування держав і регіонів у цьому середовищі залежить від їхньої спроможності адаптуватися до ризиків і використовувати нові можливості в умовах глобальної трансформації.