ВІКОВІ АСПЕКТИ ПРОВЕДЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ОСІБ ПОСТРАЖДАЛИХ ВНАСЛІДОК ВІЙНИ
Ключові слова:
психологічна реабілітація, вікові аспекти, діти, підлітки, молоді особи, травматичний досвід, постраждалі особи, внаслідок війни.Анотація
У статті представлено суть та завдання психологічної реабілітації, підстави та рекомендації до її впровадження. Висвітлено симптоми, при розпізнаванні яких особистості необхідно проводити психологічну реабілітацію. Здійснено теоретичний аналіз різних підходів до вивчення вікових особливостей щодо проведення психологічної реабілітації постраждалих осіб внаслідок війни. Охарактеризовано базові аспекти проведення психологічної реабілітації для різних вікових груп. Описано особливості проведення психологічної реабілітації відповідно до трьох вікових етапів (дитячого, підліткового та дорослого). З’ясовано, що підготовка до реабілітаційної роботи в осіб старшого дитячого, підліткового та дорослого віку передбачає 4 фази (фаза знайомства, фаза поглиблення довірливих стосунків, фаза первинної діагностики, фаза забезпечення групи підтримки для особи, з якою працює психолог). Виділено базові тенденції емоційних та поведінкових реакцій осіб, а також потреби у психологічній реабілітації відповідно до різного вікового періоду. Визначено загальні принципи психологічної реабілітації осіб, які постраждали від війни, з урахуванням їх вікових особливостей. Основну увагу акцентовано на індивідуальному підході, створенні безпечного та довірливого середовища, на ресурсах особистості, залученні родини та соціальної підтримки; комплексному підході, культурній чутливості, поступовості та довготривалості. Означено найбільш типові тривожні симптоми, які є показаннями до реабілітації: стан підвищеної тривожності, напади гніву та агресії, нервові зриви, підвищена збудливість або апатія, посилене почуття провини, спроби суїциду або розмови про самогубство. Виявлено ключові аспекти, які варто враховувати під час проведення психологічної реабілітації для дітей, підлітків та дорослих. Визначено важливість проведення емпіричного дослідження ефективності реабілітації для осіб різних вікових категорій.
Посилання
1. Волков, К. (2023). Травматичний досвід: історична експлікація вивчення в психології. Психологічні перспективи, 41, 55-73. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-41-vol
2. Ворона, П. (2018). Шляхи соціальної реабілітації учасників українсько-російської війни на Сході України: зарубіжний досвід. Вісник НАДУ. Серія «Державне управління», 3, 55-62. Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=vnaddy_2018_3_9
3. Дигун, І. (2023). Соціально-психологічні умови реабілітації постраждалих внаслідок дії екстремальних стрес-факторів. (Дис. канд. психол. наук). Київ. Режим доступу: https://snu.edu.ua/wp-content/uploads/2024/01/digun-.s.-disertats-ya.pdf
4. Дигун, І., Журба, А., Гейко, Є., Журба, М., & Завацька, Н. (2023). Ефективність інтегрованої соціально-психологічної програми реабілітації постраждалих внаслідок дії екстремальних стрес-факторів. Теоретичні і прикладні проблеми психології та соціальної роботи. Збірник наукових праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, 3(62), (Т. 2., с. 26-37). Режим доступу: https://opac.library.pl.ua/cgi-bin/koha/opac-detail.pl?biblionumber=2735985
5. Коляда, Н., Кравченко, О, & Салата, Н. (2020). Соціально-психологічна реабілітація дітей та молоді з особливими освітніми потребами в Україні. Журнал «Соціальна робота та соціальна освіта», 5, 13-25. https://doi.org/10.31499/2618-0715.5.2020.220765
6. Коломієць, Т., & Нежута, А. (2022). Первинна психологічна допомога постраждалим від бойових дій. Наукові перспективи, 9(27), 336-343. https://doi.org/10.52058/2708-7530-2022-9(27)-336-343
7. Мельніков, А., Гороховський, А., & Костян, Я. (2023). Сучасні види реабілітації для постраждалих від війни військовослужбовців. Молодий вчений, 11(123), 23-26. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2023-11-123-27
8. Пасічник, І., & Гільман, А. (2024). Метакогнітивні аспекти регуляції емоційних переживань осіб, постраждалих внаслідок війни. Матеріали ІІІ Всеукраїнського міжвідомчого психологічного форуму «Забезпечення психологічної допомоги в секторі безпеки та оборони України». (м. Київ, 30 травня 2024 р.), (с. 247-252). Київ : Державний науково-дослідний інститут МВС України. https://www.doi.org/10.32782/30-05-2024-378
9. Титаренко, Т. (Ред.). (2015). Психологічна допомога особистості, що переживає наслідки травматичних подій. Київ : Міленіум. Режим доступу: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/9833/1
10. Волинець, Л. (Ред.). (2015). Психосоціальна допомога внутрішньо переміщеним дітям, їхнім батькам та сім’ям з дітьми зі Сходу України. Київ : ТОВ «Видавничий дім «Калита». Режим доступу: http://nowar.nbuv.gov.ua/post/0000250
11. Романовська, Л. (2024) Особливості психологічної реабілітації осіб, які пережили травмівні події. Науковий журнал «Психологічні травелоги», 3, 251-260. https://doi.org/10.31891/PT-2024-3-24
12. Савченко, О., & Михно, Т. (2023). Переживання соціальної напруженості в українському суспільстві: методика діагностики. Організаційна психологія. Економічна психологія, 2/3(29), 86-94. https://doi.org/10.31108/2.2023.2.29.8
13. Тюріна, В., & Солохіна, Л. (2022). Вплив воєнних конфліктів на психічне здоров’я людини: короткий огляд зарубіжних досліджень. Особистість. Суспільство. Війна. Матеріали Міжнародної конференції. Харківський національний університет внутрішніх справ (м. Харків, 15 квітня 2022 р.), (с. 116–118). Харків : Харківський нац. ун-т внутр. справ. Режим доступу: https://ela.kpi.ua/items/05d871bc-ddc1-4bd3-85ea-a6ef43f9ac43
14. Фуштей, О., & Саранча, І. (2023). Особливості психологічної реабілітації дітей, які пережили травматичний досвід воєнних дій. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, 1(57), 41-45. Режим доступу: http://journals.maup.com.ua/index.php/psychology/article/view/2603
15. Царенко, Л. (2019). Особливості переживання психотравми під час воєнного конфлікту. Психологія: теорія і практика, 1(3), 158-170. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/718071/
16. Чуйко, О. (2017). Зарубіжні моделі психосоціальної реабілітації дітей, травмованих війною. Український психологічний журнал, 1, 192-203. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukpsj_2017_1_17
17. Шаумян, О., & Комісарчік, Л. (2020). Соціально-психологічна реабілітація дітей, які постраждали внаслідок воєнного конфлікту на сході України. Габітус, 18(1), 145-149. https://doi.org/10.32843/2663- 5208.2020.18.1.26
18. McLean, C., Levy H., Miller, M., & Tolin D. (2022) Exposure therapy for PTSD in military populations: a systematic review and meta-analysis of randomized clinical trials. Journal of Anxiety Disorders, 90, 102607 https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2022.102607
19. Difede, J., O. Rothbaum, B., A. Rizzo, A., Katarzyna, W., Spielman, L., Reist, Ch., J. Roy, M., et al. (2022). Enhancing exposure therapy for posttraumatic stress disorder (PTSD): a randomized clinical trial of virtual reality and imaginal exposure with a cognitive enhancer. Translational Psychiatry, 12, 299. https://doi.org/10.1038/s41398-022-02066-x
20. Fisher, M.W., Dimaggio, G., Hochheiser, J., Vohs, J. Phalen, P., & Lysaker, P.H. (2020). Metacognitive Capacity is Related to Self-Reported Social Functioning and may moderate the effects of symptoms on interpersonal behavior. Journal of Nervous and Mental Disease, 208(2), 138-142. https://doi.org/10.1097/nmd.0000000000001117
21. Roberg, R., Camargo, T., & Marks, A.K. (2024). A Mixed-Methods Exploration of Legal Vulnerability, Trauma, and Psychological Wellbeing in Immigrant Caregivers and Youth. Trauma Care, 4(1), 60-74. https://doi.org/10.3390/traumacare4010006