РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ В УМОВАХ ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ: ПРОБЛЕМИ КООРДИНАЦІЇ ТА ДЕМОКРАТИЧНОЇ УЧАСТІ

Анотація

У статті досліджено ключові виклики, суперечності та напрями вдосконалення сучасної регіональної 
політики України в умовах повномасштабної війни та післявоєнного відновлення. Проаналізовано законодавчі 
та правові колізії, зокрема щодо статусу Програми комплексного відновлення, яка не має чітко визначеного 
обов’язкового характеру відповідно до чинного законодавства, що ускладнює реалізацію державної політики у 
сфері регіонального розвитку. Розкрито недоліки критеріїв визначення території, які потребують 
відновлення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 148 від 14.02.2023 року. Окрему увагу 
приділено проблемам координації між центральною та місцевою владою, які загострилися після створення 
Міністерства розвитку громад, території та інфраструктури України. Висвітлено труднощі, з якими 
стикаються органи місцевого самоврядування та військові адміністрації під час стратегічного планування, 
зокрема брак кваліфікованих кадрів, складність збору актуальних соціально-демографічних даних та 
відсутність чіткої національної політики у сфері повернення внутрішньо переміщених осіб та визначення 
статусу постраждалих територій. Обґрунтовано необхідність створення окремого координаційного органу, 
посилення інституційної спроможності місцевого врядування та адаптації регіональної політики України до 
європейських стандартів із урахуванням національної специфіки. Автор підкреслює доцільність переходу до 
адресного підходу в регіональному плануванні, який би забезпечував гнучке реагування на локальні потреби в 
умовах післявоєнного відновлення.