БЕЗПЕКОВИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ ЄС: КРИЗИ, ДИЛЕМИ, ПОШУК РІШЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series22.2025.38.16Ключові слова:
безпековий порядок денний ЄС, полікриза, сек’юритизація, стратегічна автономія, європейська інтеграція, гібридні загрози, трансатлантичні відносини, енергетична безпека.Анотація
У статті досліджено трансформацію безпекового порядку денного Європейського Союзу в умовах полікризи та структурних змін міжнародного порядку. Актуальність теми зумовлена руйнуванням післявоєнної архітектури європейської безпеки, повномасштабною агресією Російської Федерації проти України, зростанням ролі гібридних, технологічних, енергетичних та інформаційних загроз, а також необхідністю переосмислення суб’єктності ЄС як безпекового актора. Метою дослідження є характеристика безпекового порядку денного ЄС як політичного та аналітичного конструкта, що формується в межах кризового циклу, в якому політичні відповіді породжують нові стратегічні дилеми та визначають подальшу еволюцію інтеграційного проєкту. Методологічну основу становлять компаративний підхід, критичний аналіз сучасних академічних і аналітичних джерел, а також використання теоретичних положень сек’юритизації, концепції полікризи та підходів до вивчення формування порядку денного (agenda-setting). Застосування цих методів дозволило виявити взаємозв’язок між дискурсивним конструюванням загроз, інституційною еволюцією ЄС та межами інтеграції у сфері безпеки.
У результаті встановлено, що сучасний безпековий порядок денний ЄС характеризується розширенням тематичних сфер безпеки, сек’юритизацією економічної, технологічної та енергетичної політики, а також фрагментацією інституційних механізмів реагування. Виокремлено ключові типи криз: стратегічної стабільності, нормативного порядку та ідентичності, трансатлантичної асиметрії та енергетичної безпеки. Стверджується, що криза є не лише деструктивним явищем, а й структурною умовою європейської інтеграції, відкриваючи «вікна можливостей» для реформ, водночас створюючи ризики інституційного перевантаження та політичних конфліктів. Показано визначальну роль України у переосмисленні європейської безпекової архітектури та зміщенні акцентів від нормативної до гібридної моделі безпеки, в якій поєднуються військові спроможності, стійкість суспільства та союзницькі механізми. Зроблено висновок, що ефективність безпекового порядку денного ЄС залежить від здатності поєднати стратегічну автономію з трансатлантичною єдністю, подолати інституційну фрагментацію та сформувати цілісну модель багатовимірної безпеки.
Посилання
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Іван Гуменюк (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.