ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ПСИХОЛОГІЧНИХ ПОТРЕБ ТУРИСТІВ ТА РЕКРЕАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ КУРОРТНИХ ДЕСТИНАЦІЙ: СИСТЕМНИЙ ПІДХІД

Анотація

Стаття присвячена теоретико-методологічному обґрунтуванню системного взаємозв’язку між психологічними потребами туристів і рекреаційними можливостями курортних дестинацій. Метою дослідження є систематизація теоретичних підходів до аналізу психологічних детермінант туристичної поведінки та методологічних підходів до оцінювання рекреаційного потенціалу курортних територій. Проаналізовано концепції мотивації туристів, зокрема ієрархічну модель потреб, теорію «виштовхування–притягання», теорію мотивації дозвілля та когнітивно-поведінковий підхід до прийняття туристичних рішень. Узагальнено підходи до оцінювання рекреаційного потенціалу за природно-ресурсними, історико-культурними, інфраструктурними, інформаційними та соціально-економічними показниками. Розглянуто взаємозв’язок психологічних потреб туристів із характеристиками дестинацій на макро-, мезо- та мікрорівнях. Визначено ключові психологічні детермінанти вибору курортної дестинації: самоідентичність, соціальну валідацію, пошук новизни, сприйняття ризику та емоційну прив’язаність. Показано значення стану «потоку», попереднього туристичного досвіду та психографічних характеристик для формування туристичних преференцій. Обґрунтовано стратегічні напрями оптимізації туристичних пропозицій відповідно до психоемоційних запитів споживачів: психографічну сегментацію, диверсифікацію туристичного продукту, створення емоційної цінності, персоналізацію туристичного досвіду, розвиток екологічно орієнтованих продуктів та впровадження принципів інклюзивності. Зроблено висновок про доцільність системного врахування психологічних, соціальних, економічних та екологічних чинників під час розвитку курортних дестинацій. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання для формування стратегій розвитку туристичних територій, розроблення маркетингових програм.