ПОНЯТІЙНЕ МИСЛЕННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ЙОГО У ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Анотація

У статті аналізується проблема ефективності засвоєння наукових понять, що складають основу оволодіння здобувачами освіти знаннями не тільки змісту окремого освітнього компонента, а мають принципову значущість для їх професійної підготовки та у цілому для процесу пізнання. Аналіз цієї проблеми передбачає відстежити організацію досліджень мислення і зокрема понятійного мислення. У розвитку психології мислення сформувалися онтогенетичний, функціональний і системно-структурний підходи, а також напрями вивчення мислення як процесу, діяльності та особистісного феномену, що мають теоретичне й практичне значення. Метою статті є теоретичне і емпіричне підтвердження необхідність здійснення концептуального підходу у формуванні наукових понять у здобувачів освіти, виходячи з того, що концепт – це інтелектоутворювальна інтегративна одиниця. Завданнями емпіричного дослідження є вивчення узгодженості змісту й обсягу концептуальних структур, індуктивно-дедуктивних зв’язків, співвідношення інваріантних і варіативних компонентів та сформованості зворотних операцій. У статті представлено організацію, проведення та методи емпіричного дослідження особливостей концептуальних структур, що становлять основу понять. Результати послідовного аналізу показали, що функціонування концептів є гнучким і динамічним процесом, а труднощі досліджуваних пов’язані з диференціацією елементів, встановленням зв’язків між ними, ієрархізацією, переходом від конкретного до абстрактного та обсягом ментального простору. Як показало дослідження, ці труднощі обумовлені індивідуальним досвідом, стійкістю їх суб'єктивних уявлень, спрощеного розуміння. Дослідники збагатили проблему формування наукових понять рекомендаціями використання конкретних методів концептуального навчання. Доцільним є використання підходу концептуального змінювання, який передбачає заміну суб’єктивних і житейських уявлень на наукове розуміння понять.