РОЛЬ ОСОБИСТІСНИХ РИС МЕНЕДЖЕРА У СТИМУЛЮВАННІ ТА РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ В БІЗНЕСІ: ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31392/Ключові слова:
креативність, менеджер, особистісні риси, лідерство, організаційна поведінка, стимулювання креативності, відкритість до досвіду, креативне лідерство.Анотація
Статтю присвячено дослідженню взаємозв’язку між особистісними рисами менеджерів та їхньою здатністю стимулювати креативність працівників у бізнес-структурах. Метою роботи є визначення психологічних предикторів креативного лідерства та умов ефективності цих чинників. Методи дослідження охоплюють теоретичні (аналіз і синтез наукової літератури з психології особистості, організаційної поведінки, креативності та лідерства) та емпіричні підходи: опитувальник BFI-2 та шкали лідерського впливу на креативність (ШЛВК), розробленої для даного дослідження на основі моделі вимог до вирішення проблем. Для обробки даних застосовувалися методи математичної статистики: описова статистика, кореляційний аналіз, множинний регресійний аналіз та аналіз взаємодій. За результатами дослідження визначено, що серед п’яти базових рис особистості (Big Five) відкритість до досвіду є найсильнішим предиктором здатності менеджера стимулювати креативність працівників. Сумлінність також виявила статистично значущий позитивний вплив, підтримуючи реалізаційний аспект інноваційної поведінки. Аналіз модераторних ефектів показав, що контекстуальні чинники – рівень автономії працівників і клімат команди – істотно модифікують силу зв'язку між особистісними характеристиками менеджера та його лідерським впливом на креативність: у несприятливому організаційному середовищі роль відкритості як особистісного ресурсу зростає. Розроблено інтегративну модель, що поєднує індивідуально-психологічні та контекстуальні змінні у прогнозуванні креативного лідерства. Встановлено, що ефективне лідерське стимулювання креативності є результатом складної взаємодії рис особистості менеджера з характеристиками організаційного середовища. Отримані результати мають можуть бути використані в програмах розвитку управлінського персоналу в контексті підвищення інноваційної спроможності команд.
Посилання
1. Брич, В.Я., та Корман, М.М. (2018). Креативний менеджмент. (Підручник). Тернопільський національний економічний університет. Режим доступу: http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/32877
2. Дзекун, Ю.О. (2021). Розвиток творчого потенціалу майбутніх менеджерів у процесі професійної підготовки у вищому економічному навчальному закладі (Дис. канд. пед. наук). Полтава : Полтавський національний педагогічний університет. Режим доступу: https://pnpu.edu.ua/wp-content/uploads/2021/05/dsrtcz-dzekun.pdf
3. Кінах, Н., та Радецька, І. (2023). Формування креативності менеджера освіти у процесі професійної підготовки. Науково-методичний журнал «Нова педагогічна думка», 114(2), 21-27. https://doi.org/10.37026/2520-6427-2023-114-2-21-27
4. Моторнюк, У., & Огерчук, Ю. (2022). Управління креативним потенціалом персоналу в системі менеджменту підприємства. Економіка та суспільство, 45. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-45-58
5. Петрова, І.Л., & Мушинський О.Ю. (2024). Інноваційні підходи до управління командами у гібридному середовищу. Теоретичні та прикладні питання економіки, 2(49), 129-140. https://doi.org/10.17721/tppe.2024.49.12
6. Hughes, D.J., Furnham, A., & Batey, M. (2013). The structure and personality predictors of self-rated creativity. Thinking Skills and Creativity, 10, 36-44. https://doi.org/10.1016/j.tsc.2012.10.001
7. Jirásek, M., & Sudzina, F. (2020). Big Five personality traits and creativity. Quality Innovation Prosperity, 24(3), 90-105. https://doi.org/10.12776/qip.v24i3.1509
8. Judge, T.A., & Zapata, C.P. (2014). The person–situation debate revisited: Effect of situation strength and trait activation on the validity of the Big Five personality traits in predicting job performance. Academy of Management Journal, 58(4), 1149-1179. https://doi.org/10.5465/AMJ.2010.0837
9. Nasello, J.A., Triffaux, J., & Hansenne, M. (2024). Individual differences and personality traits across situations. Current Issues in Personality Psychology, 12(2), 109-119. https://doi.org/10.5114/cipp/159942
10. Pérez-Luño, A., Aguilar-Caro, R., Muñoz-Doyague M. F. (2024). The influence of personality and team-member exchange on creativity: a gendered approach. Gender in Management: An International Journal, 39(1), 145-164. https://doi.org/10.1108/GM-01-2022-0023
11. Puryear, J.S. (2020). Personality: Big Five Personality Characteristics. In Encyclopedia of Creativity (3rd ed., pp. 316-321). Elsevier. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-809324-5.23700-0
12. Sharma, S., & Tarp, F. (2018). Does managerial personality matter? Evidence from firms in Viet Nam. WIDER Working Paper, 17. Helsinki : The United Nations University World Institute for Development Economics Research (UNU-WIDER),. https://doi.org/10.35188/UNU-WIDER/2018/459-9
13. Shaw, A., & Choi, J. (2023). Get creative to get ahead? How personality contributes to creative performance and perceptions by supervisors at work. Acta Psychologica, 233, 103835. https://doi.org/10.1016/j.actpsy.2023.103835
14. Shaw, A., & Qi, Y. (2023). Different personality factors drive work and non-work creativity. Frontiers in Psychology, 14, 1078874. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1078874
15. Shin, S.J., & Zhou, J. (2003). Transformational leadership, conservation, and creativity: Evidence from Korea. Academy of Management Journal, 46(6), 703-714. https://doi.org/10.2307/30040662
16. Singh, T., & Kaushik, S. (2015). A study of creativity in relation to Big 5 personality traits. International Journal of Indian Psychology, 3(1), 125-128 https://doi.org/10.25215/0301.162
17. Soto, C.J., & John, O.P. (2017). The next Big Five Inventory (BFI-2): Developing and assessing a hierarchical model with 15 facets to enhance bandwidth, fidelity, and predictive power. Journal of Personality and Social Psychology, 113(1), 117-143. https://doi.org/10.1037/pspp0000096
18. Tett, R.P., & Burnett, D.D. (2003). A personality trait-based interactionist model of job performance. Journal of Applied Psychology, 88(3), 500-517. https://doi.org/10.1037/0021-9010.88.3.500
19. Woodman, R.W., Sawyer, J.E., & Griffin, R.W. (1993). Toward a theory of organizational creativity. Academy of Management Review, 18(2), 293-321. https://doi.org/10.5465/amr.1993.3997517
20. Xu, S., & Cheng, J. (2025). How Does Conscientiousness Relate to Employee Creativity? An Exploratory Study of Frontline Technical Workers. Behavioural Sciences (Basel), 15(2), 201. https://doi.org/10.3390/bs15020201
21. Zhou, Q., Hirst, G., & Shipton, H. (2012). Promoting Creativity at Work: The Role of Problem-Solving Demand. Applied Psychology, 61(1), 56-80. https://doi.org/10.1111/j.1464-0597.2011.00455.x