ТЕОРЕТИЧНА МОДЕЛЬ СПРИЙНЯТТЯ, ОСМИСЛЕННЯ ТА ПРЕЗЕНТАЦІЇ ОБРАЗУ Я ОСОБИСТОСТІ ДОРОСЛОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.31392/Ключові слова:
образ Я, самосвідомість, Я-концепція, ідентичність, інтерпретація, самосприйняття, самоосмислення, самопрезентація.Анотація
У статті здійснено ґрунтовний теоретичний аналіз феномена образу Я особистості дорослого віку в умовах сучасного соціокультурного простору, що характеризується динамічністю, множинністю соціальних ролей та зростанням вимог до самопрезентації, суб’єктності й адаптивності людини. Актуальність дослідження зумовлена тим, що доросла особистість дедалі частіше опиняється в ситуації необхідності не лише усвідомлювати власну ідентичність, але й активно конструювати, переосмислювати та презентувати образ Я в різних життєвих контекстах – професійному, соціальному та комунікативному. Показано, що попри значну кількість наукових праць, присвячених проблемам самосвідомості, Я-концепції та ідентичності, у психології зберігається фрагментарність щодо аналізу образу Я. У більшості досліджень вчені зосереджується або на внутрішніх психічних структурах самосприйняття, або на соціально-рольових цінностях самопрезентації, що ускладнює процес цілісного розуміння процесів формування та функціонування образу Я. У межах дослідження здійснено системний аналіз зарубіжних і вітчизняних наукових підходів до вивчення Я-концепції та ідентичності, з урахуванням положень психодинамічного, гуманістичного, соціально-психологічного напрямів. Презентовано авторську теоретичну модель сприйняття, осмислення та презентації образу Я особистості дорослого віку, яка ґрунтується на інтеграції когнітивного, емоційного та поведінкового компонентів Я-концепції. Методологічною основою дослідження стали концептуальні положення Н.В. Чепелєвої, відповідно до яких самосвідомість особистості функціонує як наративний та інтерпретативний процес осмислення життєвого досвіду. Теоретичне значення дослідження полягає у подоланні фрагментарності підходів до аналізу образу Я. Практична цінність моделі повʼязана з можливістю її використання в психологічному консультуванні та психотерапевтичній роботі з дорослими клієнтами.
Посилання
1. Бех, І.Д. (2003). Виховання особистості. Особистісно-орієнтований підхід: науково-практичні засади. Київ : Либідь.
2. Боришевський, М. (2012). Особистість у вимірах самосвідомості. (Монографія). Суми : Еллада.
3. Булах, І.С. (2016). Психологія особистісного зростання підлітків: реалії та перспективи. Вінниця : Нілан-ЛТД.
4. Булах, І.C., Кузьменко, В.У., & Помиткін, Е.О. (2014). Консультативна психологія. Вінниця : Нілан-ЛТД.
5. Булах, І.С., & Рєзвих, Є.І. (2025). Трансформація ціннісного компонента професійної діяльності дорослих в умовах війни. Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія, 12-20. https://doi.org/10.32782/psyspu/2025.1.2
6. Карамушка, Л.М. (2003). Психологія управління. Київ : Міленіум.
7. Клімишин, О.І., & Карпенко, З.С. (2013). Смислотворчі процеси в структурі самосвідомості особистості. Психологічні перспективи, 21, 45-56.
8. Максименко, С.Д. (2013). Психологія учіння людини: генетико-моделюючий підхід (Монографія). Київ : Слово.
9. Моляко, В.О., & Музика, О.Л. (2006). Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень. Київ : Рута.
10. Помиткін, Е.О. (2007). Психологія духовного розвитку особистості. (Монографія). Київ : Наш час.
11. Рибалка, В.В. (2015). Теорії особистості у вітчизняній філософії, психології та педагогіці. Житомир : ЖДУ ім. І. Франка.
12. Савчин, М.В. (2010). Духовний потенціал людини. (2-ге. вид.). Івано-Франківськ : Місто НВ.
13. Саковська, В.В., & Булах, І.С. (2023). Відчуження як чинник порушення ціннісного самоставлення в дорослої особистості. Л. М. Вольнова (Ред.). Збірник наукових праць учасників звітнонаукової конференції студентів та аспірантів Факультету психології Українського державного університету імені Михайла Драгоманова (3-7 квітня 2023 року, м. Київ). [Електронне видання]. (с. 256-258). Київ : УДУ імені Михайла Драгоманова.
14. Чепелєва, Н.В. (2020). Інтерпретація як механізм конструювання досвіду особистості. Актуальні проблеми психології: Психологічна герменевтика, 12(2), 4-18.
15. Чепелєва, Н.В. (2021). Структурно-смислова модель наративного конструювання досвіду в контексті розвитку особистості. Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2(13), 26-38. Режим доступу : http://appsychology.org.ua/data/jrn/v2/i13/4.pdf
16. Чепелєва, Н.В. (2022). Дискурсивне конструювання досвіду у контексті розвитку особистості. Н. В. Чепелєва (Ред.). Київ : Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України
17. Чепелєва, Н.В. (2025). Розвиток життєвої компетентності в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення України (Монографія). Н.В. Чепелєва (Ред.). Київ : Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України
18. Юнг, К.Г. (2024). Архетипи і колективне несвідоме (2-ге видання). Львів : Астролябія.
19. Alsaker, F.D., & Kroger, J. (2020). Self-concept, self-esteem, and identity. In R. M. Lerner & L. Steinberg (Eds.), Handbook of adolescent development (pp. 90-113). Psychology Press.
20. Bandura, A. (1969). Principles of behavior modification. New York : Holt, Rinehart and Winston.
21. Bruner, J.S. (2009). The process of education. London : Harvard University Press.
22. Cooley, C.H. (1930). Sociological theory and social research. New York : H. Holt.
23. Erikson, E.H. (1993). Childhood and society. New York, London : W. W. Norton & Company.
24. Freud, S. (2024). The revised standard edition of the complete psychological works of Sigmund Freud (Vols. I–XXIV: 1886–1939)/ M. Solms (Ed.). (J. Strachey, Trans.). London : Rowman & Littlefield.
25. Gregory, C.E. (2017). The self-concept: Social product and social force. In Social psychology. (pp. 593–624). London : Routledge.
26. Kelly, G. (1991). The psychology of personal constructs. (Vol. 1). London : Routledge.
27. Markus, H. (1977). Self-schemata and processing information about the self. Journal of Personality and Social Psychology, 35(2), 63-78.
28. Martín-Talavera, L., et al. (2023). Self-concept and self-esteem as determinants of life satisfaction. Behavioral Sciences, 13(7), 1188-120. https://doi.org/10.3390/ejihpe13070088
29. Maslow, A.H. (1987). Motivation and personality (3rd ed.). Boston : Addison-Wesley.
30. McAdams, D.P. (2009). The person: An introduction to the science of personality psychology (5th ed.). Wiley.
31. Mead, G. H., & Morris, C. W. (2013). Mind, self, and society. Chicago : Heptagon.
32. Molina-Gómez, J., et al. (2024). Self-esteem and general self-efficacy in an outdoor training program. Estudios sobre Educación, 16(2), 120-136.
33. Morley, I.E. (1982). Henri Tajfel’s human groups and social categories. London : British Journal of Social Psychology.
34. Rogers, C.R. (1978). On personal power. USА : Constable.
35. Tajfel, H. (1978). Differentiation between social groups. London : Academic Press.
36. Trautwein, U., & Möller, J. (2016). Self-concept in school contexts A.A. Lipnevich, F. Preckel, R.D. Roberts (Eds.). In Psychosocial skills and school systems in the twenty-first century: Theory, research, and applications. (pp. 187-214). New York : Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-319-28606-8_8.
37. Tus, J. (2020). Self-concept, self-esteem, and academic performance. International Journal of Research Culture Society, 4(10), 45-59. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.13174991
38. Winborn, M. (2019). Interpretation in Jungian analysis: Art and technique. London : Routledge.
