ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МІЖ ЕМПАТІЄЮ ТА ЕМОЦІЙНИМ ВИГОРАННЯМ У ОСОБИСТОСТЕЙ ДОРОСЛОГО ВІКУ

Автор(и)

  • Саєнко Олександра Київський національний університет імені Тараса Шевченка image/svg+xml Автор
  • Ірина Коверзнєва Київський національний університет імені Тараса Шевченка image/svg+xml Автор

Ключові слова:

емоційне вигорання, емпатія, емоційне виснаження, деперсоналізація, психологічна стійкість, профілактика вигорання, психоемоційна адаптація.

Анотація

У статті представлено результати емпіричного дослідження взаємозв’язку між емпатією та емоційним вигоранням у дорослих у контексті сучасних соціальних викликів, характерного для українського суспільства в умовах тривалої воєнної агресії, що сприяє психологічному виснаженню. Стаття присвячена визначенню характеру, сили та особливостей зв’язків між рівнем емпатії та емоційним вигоранням (зокрема такими його компонентами, як емоційне виснаження та деперсоналізація). У дослідженні взяли участь 49 респондентів віком від 18 до 75 років, які мали не менше одного року професійного або навчального досвіду. Для діагностики використовувалися опитувальник А. Меграбян, М. Епштейн «Діагностика емпатії» та опитувальник К. Маслач «Професійне вигорання», що містить три шкали: емоційне виснаження, деперсоналізація та професійні досягнення. Кореляційний аналіз із використанням коефіцієнту Спірмена, а також частковий кореляційний аналіз із контролем віку та статі показали присутність статистично значущого зв’язку між емпатією та вигоранням. У результаті проведеного дослідження виявлено значущу кореляцію – негативний зв’язок між емпатією та окремим компонентом емоційного вигорання «емоційне виснаження», який частково зберігається після контролю віку. Вікові відмінності виявлено щодо емпатії, статеві – незначущі. Факторний аналіз методом головних компонент із обертанням за Варімакс-критерієм дозволив виокремити два латентні фактори, серед них окремий фактор «Емоційний ресурс», що об’єднав емпатію та емоційне виснаження у протилежних полюсах. Це свідчить про відносну автономність емпатії щодо проявів вигорання, що дозволяє розглядати емпатію як потенційний буферний чинник, а не наслідок вигорання. Практичне значення полягає у розробці профілактичних програм на основі розвитку емпатійних компетенцій та програм емоційної підтримки фахівців, що працюють у сферах освіти та медицини.

Біографії авторів

  • автор Саєнко Олександра, афіліація Київський національний університет імені Тараса Шевченка

    здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти кафедри експериментальної та прикладної психології

    https://orcid.org/0009-0002-5460-1955

     

  • автор Ірина Коверзнєва, афіліація Київський національний університет імені Тараса Шевченка

    здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти кафедри експериментальної та прикладної психології

    https://orcid.org/0009-0006-1592-1445

     

Посилання

1. Ґоулман, Д. (2018). Емоційний інтелект. Харків : Віват.

2. Максименко, С.Д., Максименко, К.С., & Главник, О. (2003). Емпатійний розвиток дитини. Київ : Мікрос-СВС.

3. Перетятько, Л.Г., & Юдіна, Н.О. (2017). Аналіз емпатії та темпераменту як компонентів педагогічної діяльності. Психологія і особистість, 1(11), 146-154. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psios_2017_1_14

4. Русанов, В., (2024). Професійне вигорання медичних працівників в умовах війни: історичний аналіз, сучасні дослідження та авторське визначення. Психосоматична медицина та загальна практика, 9(3). https://doi.org/10.26766/pmgp.v9i3.529

5. Савка, Ю., Сливка, Я., Поляк-Митровка, І., Райко, О., & Савка, Г. (2018). Синдром професійного вигорання у медичних працівників м. Ужгород. Проблеми клінічної педіатрії, 1, 66-72. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pkp_2018_1_13

6. Теренда, Н., Павлів, Т., & Теренда, О. (2021). Професійне вигорання–одна з невирішених проблем системи охорони здоров’я. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, 2, 29-33. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSG_2021_2_7

7. Юрченко, І., Савченко, І., & Буряк, О. (2020). Професійне вигорання медичних працівників за сучасних умов. Медсестринство, 4, 11-15. https://doi.org/10.11603/2411-1597.2020.4.11865.

8. Cairns, P., Isham, A.E., & Zachariae, R. (2024). The association between empathy and burnout in medical students: A systematic review and meta-analysis. BMC Medical Education, 24, 640. https://doi.org/10.1186/s12909-024-05625-6

9. Jiménez-Picón, N., Romero-Martín, M., Ponce-Blandón, J.A., Ramirez-Baena, L., Palomo-Lara, J.C., & Gómez-Salgado, J. (2021). The relationship between mindfulness and emotional intelligence as a protective factor for healthcare professionals: Systematic review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(10), 5491. https://doi.org/10.3390/ijerph18105491

10. Maslach, C. (2003). Burnout: The cost of caring. Cambridge, MA, USA : Malor Books.

11. Yue, Z., Qin, Y., Li, Y., et al. (2022). Empathy and burnout in medical staff: Mediating role of job satisfaction and job commitment. BMC Public Health, 22, 1033. https://doi.org/10.1186/s12889-022-13405-4

12. Zhou, H. (2025). Relationship between empathy and burnout as well as potential affecting and mediating factors from the perspective of clinical nurses: A systematic review. BMC Nursing, 24(1), 38. https://doi.org/10.1186/s12912-025-02701-0

Завантаження

Опубліковано

2025-06-30