СОЦІАЛЬНА СПРАВЕДЛИВІСТЬ В СИСТЕМІ ЖИТТЄВО - ПРОФЕСІЙНИХ ЦІННОСТЕЙ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ РІЗНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Анотація

Статтю присвячено теоретичному аналізу досліджень феномену «соціальної справедливості» в контексті морально-етичних та життєво-професійних цінностей особистості та емпіричному визначенню її значущості в системі цінностей студентів закладів вищої освіти різних спеціальностей. Встановлено, що справедливість у психологічній науці пояснюють як умову морально-етичного становлення особистості; як вищу потребу, цінність, мотиваційний чинник, що виступає спонукою до моральних вчинків; як складова моральності при розв’язанні соціально значущих питань; як емоційна реакція на прояви справедливості/несправедливості; а також як ціннісне ставлення до іншої особистості, що дає змогу та створює умови для розкриття потенціалу та особистісного розвитку. Розкрито об’єктивні та суб’єктивні чинники формування почуття «справедливості/несправедливості». Виявлено, що змістовно-ціннісне ставлення людини до соціальної справедливості проявляється через її ціннісне ставлення до себе самої як до носія справедливих вчинків, а також через ставлення до інших особистостей, яким ці дії адресовані. У юнацькому віці моральні переконання формуються шляхом зіставлення моральних уявлень із реальними життєвими ситуаціями. Емпірично виявлено відмінності в рейтингових показниках цінності «братерство, рівні можливості для всіх, справедливість» у студентів закладів вищої освіти різних спеціальностей. Констатовано, що у студентів-істориків соціальна справедливість чітко окреслена, її значення глибоко усвідомлюється і вона прямо включена до структури професійно значущих цінностей, у студентів факультету фізичної культури та ННІ української філології та журналістики дана цінність не виділена безпосередньо, однак її смислові компоненти чітко простежуються через домінування інших цінностей. Доведено, що специфіка обраної професії визначає систему цінностей та значущість категорії справедливості для майбутнього фахівця.