СОЦІАЛЬНА СПРАВЕДЛИВІСТЬ В СИСТЕМІ ЖИТТЄВО - ПРОФЕСІЙНИХ ЦІННОСТЕЙ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ РІЗНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Автор(и)

  • Панчук Наталія Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка Автор
  • Долинська Любов Український державний університет імені Михайла Драгоманова image/svg+xml Автор

Ключові слова:

ціннісні орієнтації, життєво-професійні цінності, соціальна справедливість, юнацький вік, студенти закладів вищої освіти.

Анотація

Статтю присвячено теоретичному аналізу досліджень феномену «соціальної справедливості» в контексті морально-етичних та життєво-професійних цінностей особистості та емпіричному визначенню її значущості в системі цінностей студентів закладів вищої освіти різних спеціальностей. Встановлено, що справедливість у психологічній науці пояснюють як умову морально-етичного становлення особистості; як вищу потребу, цінність, мотиваційний чинник, що виступає спонукою до моральних вчинків; як складова моральності при розв’язанні соціально значущих питань; як емоційна реакція на прояви справедливості/несправедливості; а також як ціннісне ставлення до іншої особистості, що дає змогу та створює умови для розкриття потенціалу та особистісного розвитку. Розкрито об’єктивні та суб’єктивні чинники формування почуття «справедливості/несправедливості». Виявлено, що змістовно-ціннісне ставлення людини до соціальної справедливості проявляється через її ціннісне ставлення до себе самої як до носія справедливих вчинків, а також через ставлення до інших особистостей, яким ці дії адресовані. У юнацькому віці моральні переконання формуються шляхом зіставлення моральних уявлень із реальними життєвими ситуаціями. Емпірично виявлено відмінності в рейтингових показниках цінності «братерство, рівні можливості для всіх, справедливість» у студентів закладів вищої освіти різних спеціальностей. Констатовано, що у студентів-істориків соціальна справедливість чітко окреслена, її значення глибоко усвідомлюється і вона прямо включена до структури професійно значущих цінностей, у студентів факультету фізичної культури та ННІ української філології та журналістики дана цінність не виділена безпосередньо, однак її смислові компоненти чітко простежуються через домінування інших цінностей. Доведено, що специфіка обраної професії визначає систему цінностей та значущість категорії справедливості для майбутнього фахівця.

Біографії авторів

  • автор Панчук Наталія, афіліація Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

    кандидат психологічних наук, доцент, завідувачка кафедри психології освіти

    https://orcid.org/0000-0001-9090-6073

     

  • автор Долинська Любов, афіліація Український державний університет імені Михайла Драгоманова

    кандидат психологічних наук, професор, завідувачка кафедри соціальної психології

    https://orcid.org/0000-0002-1817-1102

     

Посилання

1. Бех, І.Д. (2001). Справедливість-несправедливість у міжособистісних взаєминах. Педагогіка і психологія, 2, 6-9.

2. Болотова, В.О., & Саєнко, А.О. (2023). Соціальна справедливість та шляхи її досягнення в Україні. Матеріали 10-ї Міжнародної науково-практичної конференції «Розвиток сучасного українського суспільства у соціологічному вимірі» (м. Харків,15 грудня, 2023 р.), (с. 21-23). Харків : НТУ «ХПІ». Режим доступу: https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/74175

3. Бучко, В.Б. (2015). Проблема справедливості: психологічний аспект. Збірник наукових праць РДГУ, 4, 43-49.

4. Клочек, Л.В. (2015). Розвиток розуміння справедливості в процесі морального становлення особистості. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 1 (46), 158-165.

5. Максимчук, Н.П. (2009). Становлення ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя (Монографія). Кам’янець-Подільський : ПП Буйницький О.А.

6. Фальковська, Л.М. (2011). Справедливість як предмет соціально-психологічного дослідження. Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави, 11, 290-299. Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/5544/

7. Bandura, A. (1984). Recycling misconceptions of percived selfefficacy . Cognitive Therapy and Resenarch, 8, 212-223.

8. Bell, B.S., Wiechmann, D., & Ryan, A.M. (2006). Consequences of organizational justice expectations in a selecnion system. Journal of Applied Psychology, 91, 455-466.

9. De Cremer, D. & Ruiter, R.A.G. (2003). Emotional reactions toward procedural fairness as a function of negative information. The Jornal of Social Psychology, 143, 793-795.

10. Kohlberg, L. (1971). From Is to Ought: How to Commit the Naturalistic Fallacy and Get Away with it in the Study of Moral Education. Cognitive Development and Epistemology. 151-235.

11. Lerner, M.J. & Miller, D.T. (1978). Just world research and the attribution process: looking back and ahead. Psychological Bulletin, 85, 1030-1051.

12. Maes, J., & Kals, E. (2002). Justice beliefs in school: distinguishing ultimate and immanent justice . Social Justice Research, 15, 227-244.

13. Malanchuk, M., & Hrushka, O. (2023). Psychological consequences of war in Ukraine: assessing changes in mental health among Ukrainian parents. Psychological Medicine, 53 (15), 6587–6595. https://doi.org/10.1017/S0033291723000559

14. Mykhaylyshyn, U.B., Stadnik, I.V., & Pypenko, I.S. (2024). Psychological stress among university students in wartime: A longitudinal study. International Journal of Science Annals, 7(1), 20-26. https://doi.org/10.26697/ijsa.2024.1.3

15. Palace, М., Zamazii, О., Terbeck, S., Bokszczanin, A., Berezovski, T., et al. (2024). Mapping the factors behind ongoing war stress in Ukraine-based young civilian adults. Applied Psychology: Health and Well-Being, 16(3), 868-885. https://doi.org/10.1111/aphw.12573

16. Rawls, J. (1967). Distributive Justice P. Philosophy, Politics, and Society. Third Series. 58-82.

17. Rest, J.R., Narvaez, D., Thoma, S.J., & Bebeau, M.J. A (2000). Neo-Kohlbergian approach to morality. Journal of Moral Education, 29, 381-395.

18. Maslow, A.H. (1950). Self-actualizing people: A study of psychological health. Personality, Symposium, 1, 11-34.

Завантаження

Опубліковано

2025-06-30