ВИДИ ТА ЗМІСТОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ СТРЕСУ В ДОРОСЛОМУ ВІЦІ
DOI:
https://doi.org/10.31392/Ключові слова:
стрес, дорослий вік, емоційна регуляція, копінг-стратегії, саморегуляція, стресостійкість, психологічна адаптація, структурні компоненти, когнітивний компонент, емоційний компонент, поведінковий компонент, соціальний компонент.Анотація
У статті здійснено цілісне теоретичне узагальнення наукових уявлень про стрес у дорослому віці як складний багатовимірний процес психічної адаптації особистості до змінних умов життєдіяльності. Стрес розглянуто не лише як реакцію на зовнішній тиск, а як динамічну систему взаємодії індивідуальних ресурсів, суб’єктивного оцінювання ситуації та соціального контексту, в якому відбувається саморегуляція поведінки дорослої людини. Обґрунтовано, що у дорослому віці стрес має специфічне психологічне наповнення через пересічення професійних обов’язків, сімейних і міжособистісних ролей, очікувань суспільства та вимог прийняття важливих рішень у незавершеній, часто непередбачуваній ситуації. Виокремлено й систематизовано когнітивний, емоційний, поведінковий і соціальний компоненти стресу. Встановлено, що когнітивний компонент визначає спосіб інтерпретації подій, оцінку рівня загрози, передбачення наслідків і суб’єктивне відчуття контролю над ситуацією. Емоційний компонент відображає характер і глибину внутрішнього напруження, сигналізує про виснаження особистісних ресурсів та опосередковує інтенсивність переживання стресової події. Поведінковий компонент охоплює сукупність копінг-стратегій, форм реагування та способів пристосування, через які особистість реалізує подолання, уникнення або переосмислення напруженої ситуації. Соціальний компонент розкриває значення міжособистісної підтримки, якості соціальних зв’язків, нормативного тиску та рольових навантажень у модифікації стресової вразливості людини. Доведено, що врахування структурних компонентів стресу є методологічно значущим для психодіагностики, психологічного консультування та добору адресних інтервенцій у роботі з дорослими, які переживають стани дезадаптації, емоційного виснаження та внутрішньої напруги.
Посилання
1. Горностай, П. (2023) Психологія колективних травм. (Монографія) Кропивницький : Імекс-ЛТД. Режим доступу: https://ispp.org.ua/wp-content/uploads/2023/12/Gornostai_Collective_traumas.pdf
2. Карамушка, Л.М., & Снігур, Ю.С. (2020) Психологія вибору копінг стратегій керівниками освітніх організацій. (Монографія). Л.М. Карамушка, Ю.С. Снігур (Ред). Київ : Інститут психології ім. Г.С. Костюка.
3. Сельє Г. (1999). Стрес без дистресу. Київ : Здоров’я.
4. Титаренко, Т.М. (2019). Реабілітаційні технології відновлення психологічного здоров’я особистості в умовах тривалої травматизації. Теорія і практика психологічної допомоги та реабілітації: підручник (с. 190-215). Київ : НУОУ ім. Івана Черняховського. Режим доступу: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/720302/1/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85.pdf
5. Чиханцова, О. (2021). Психологічні основи життєстійкості особистості. (Монографія). Київ : Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Режим доступу: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/727629/2/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%A7%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%BE%D0%B2%D0%B0.pdf
6. Bandura, A. (1997). Self-efficacy: the exercise of control. New York : W. H. Freeman.
7. Beck A.T. (1976). Cognitive therapy and the emotional disorders. New York : International Universities Press.
8. Bronfenbrenner, U. (1981). The ecology of human development: experiments by nature and design. Cambridge : Harvard University Press.
9. Carver, C.S., Scheier ,M.F., & Weintraub, J.K. (2019). Assessing coping strategies: A theoretically based approach. Journal of Personality and Social Psychology, 56(2), 267–283. https://doi.org/10.1037/0022-3514.56.2.267
10. Cohen, S., & Wills, T.A. (1985). Stress, social support, and the buffering hypothesis. Psychological Bulletin, 98(2), 310-357.
11. Albert, E. (2019). Rational Emotive Behavior Therapy. United States : American Psychological Association.
12. Glaser, R., & Kiecolt-Glaser, J. K. (2005). Stress-induced immune dysfunction: Implications for health. Nature Reviews Immunology, 5(3), 243-251. https://doi.org/10.1038/nri1571
13. Gross, J.J. (2018). The emerging field of emotion regulation: An integrative review. Review of General Psychology, 2(3), 271-299. https://doi.org/10.1037/1089-2680.2.3.271
14. Hobfoll, S.E. (1989). Conservation of resources: A new attempt at conceptualizing stress. American Psychologist, 44(3), 513-524.
15. Lazarus, R.S. (1966). Psychological stress and the coping process. New York : McGraw-Hill.
16. Maslach, C., & Leiter, M.P. (1997). The truth about burnout: How organizations cause personal stress and what to do about it. San Francisco : Jossey-Bass.