ТЕОРЕТИЧНА МОДЕЛЬ АСЕРТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Анотація

У статті наведено результати дослідження проблеми розвитку асертивності студентської молоді.  Науково-методологічне підґрунтя дослідження склали теоретичні положення про природу адаптивності та доцільності поведінки людини; загально-психологічні положення про пізнавальні аспекти самосвідомості та усвідомленого вибору; особистісно-орієнтований підхід до  розкриття суперечностей у розвитку особистісної активності. Проаналізовано та виокремлено основні теоретичні підходи до розуміння феномену асертивності: феноменологічний, екзистенціальний, онтологічний, когнітивно-біхевіоральний та соціально-когнітивний. Систематизовано основні наукові погляди до вивчення асертивності. Особливу увагу приділено зарубіжним дослідженням, що вивчають механізми реалізації асертивності як здатності відстоювати свої права не порушуючи прав інших та розглядають асертивність як стиль комунікації, що виключає пасивність та агресивність. Серед вітчизняних науковців, виділено роботи, згідно яких асертивність є засобом максимальної особистісної самореалізації та самоактуалізації особистості. Визначено основні дефініції та особливості асертивності. Сформовано авторський погляд на поняття асертивності та асертивного потенціалу. Виявлено та узагальнено основні соціально-психологічні чинники, що впливають на розвиток асертивності студентської молоді. Розроблено теоретичну модель асертивного потенціалу особистості студентської молоді, що включила в себе три блоки: мотиваційний, саморегуляційний та інтегративний. Означено структурні компоненти асертивності. Підкреслена важливість комплексного підходу до вивчення даної проблематики. Стаття окреслює можливості практичного застосування запропонованої моделі в освітньому середовищі та відкриває  перспективи  для подальшого дослідження психологічних чинників формування та розвитку асертивності у студентської молоді.