ВПЛИВ ІНКЛЮЗИВНОГО СЕРЕДОВИЩА НА РОЗВИТОК САМООЦІНКИ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Анотація

Стаття присвячена вивченню впливу інклюзивного середовища на формування самооцінки дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами (ООП). Підкреслено, що самооцінка є центральним психологічним конструктом особистості, який визначає рівень упевненості у власних силах, соціальну адаптацію та емоційне благополуччя. Проаналізовано особливості формування самооцінки в учнів із мовленнєвими порушеннями та порушеннями слуху, виокремлено чинники ризику (соціальна ізоляція, відсутність толерантності та індивідуального підходу) й умови, що сприяють позитивному розвитку «Я-образу». Емпіричне дослідження проведене на вибірці з 50 дітей віком 6-11 років, поділених на експериментальну та контрольну групи. Для діагностики використано низку стандартизованих методик (Дембо-Рубінштейн, «Мій ромашковий портрет», «Шість суджень», «Який я?», «Три оцінки»). Результати отримані в контрольній групі продемонстрували поглиблення негативних тенденцій: зростання частки заниженої самооцінки, збільшення залежності від думки однолітків та негативних самохарактеристик. Водночас у експериментальній групі, після впровадження комплексної програми (арттерапія, казкотерапія, тренінги соціальних навичок, позитивне педагогічне підкріплення), спостерігалася позитивна динаміка: зниження тривожності, зростання частки адекватної самооцінки, посилення когнітивної впевненості та рефлексивних умінь. Отримані дані засвідчують, що формування самооцінки у дітей з ООП є пластичним процесом, високочутливим до соціально-психологічних умов. Ефективна інклюзія передбачає міждисциплінарний супровід, розвиток педагогічної компетентності та створення толерантного середовища, яке сприяє гармонійному особистісному розвитку кожної дитини. Перспективами подальших досліджень у цій галузі є вдосконалення інклюзивної освіти та формування оптимальних умов для особистісного розвитку дітей з особливими освітніми потребами.