РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ ЯК ЧИННИК ПОДОЛАННЯ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ В УМОВАХ ВІЙНИ

Автор(и)

  • Розова Тетяна Український державний університет імені Михайла Драгоманова image/svg+xml Автор
  • Ханецька Тетяна Український державний університет імені Михайла Драгоманова image/svg+xml Автор

Ключові слова:

резильєнтність, посттравматичний стресовий розлад, психологічна стійкість, емоційна регуляція, колективна резильєнтність, когнітивно-поведінкова терапія, посттравматичне зростання

Анотація

У статті розглянуто феномен резильєнтності як стратегічного психологічного ресурсу та чинника подолання посттравматичних стресових розладів особистості в умовах війни в Україні. Теоретичний аналіз охоплює класичні концепції стресу та сучасні підходи до розуміння резильєнтності як динамічного процесу, який поєднує у собі когнітивні, емоційно-регуляційні, поведінкові та соціальні ресурси особистості, забезпечуючи її адаптацію та відновлення у кризових умовах. Визначено та описано механізми, які забезпечують функціонування цього ресурсу в умовах тривалого військового стресу. Окреслено симптоматику ПТСР, його поширеність серед військових, внутрішньо переміщених осіб і цивільного населення. Описано провідні фактори ризику (інтенсивність та тривалість травматичного впливу, соціальна ізоляція, втрата близьких, наявність попередніх психічних розладів) та чинники захисту (соціальна підтримка, духовність і релігійність, національна ідентичність, професійна психологічна допомога), що впливають на розвиток та перебіг ПТСР. Встановлено, що резильєнтність виконує не лише функцію психологічного буфера, що знижує ризик розвитку ПТСР, але й формує підґрунтя для посттравматичного особистісного зростання. Особливу увагу приділено психотерапевтичним інтервенціям: когнітивно-поведінкова терапія, метод десенсибілізації та переробки травми за допомогою рухів очей (EMDR), наративні практики, арт-терапія, тілесно-орієнтовані методи та майндфулнес-підходи, які довели свою результативність у роботі з наслідками психотравматичного досвіду. Наголошено на необхідності створення багаторівневої системи психологічної та соціальної підтримки, яка сприятиме зменшенню негативних психічних наслідків війни та забезпечить відновлення суб’єктності особистості, посилення її адаптивного потенціалу та зміцнення психологічної стійкості.

Біографії авторів

  • автор Розова Тетяна, афіліація Український державний університет імені Михайла Драгоманова

    кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психосоматики та психології здоров’я

    https://orcid.org/0009-0008-4812-8915

     

  • автор Ханецька Тетяна, афіліація Український державний університет імені Михайла Драгоманова

    кандидат психологічних наук, доцент, професор кафедри психосоматики та психології здоров’я

    https://orcid.org/0000-0001-9767-5116

     

Посилання

1. Бех, І.Д. (2019) Духовні засади становлення особистості. Київ : Академвидав.

2. Гнатенко, П.І. (2018). Національна ідентичність та історична пам’ять. Грані, 21(10), 164-169.

3. Грішин, Е.О. (2021). Резилієнтність особистості: сутність феномену, психодіагностика та засоби розвитку. Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Психологія, 64, 62-81. Режим доступу: https://doi.org/10.34142/23129387.2021.64.04

4. Кокун, О.М., & Мельничук, Т.І. (2023). Резилієнс-довідник: практичний посібник. Київ : Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України.

5. Круз, В. (2024). Терапія ПТСР для військових. Як повернутися до нормального життя. Київ : Науковий світ.

6. Лазоренко, О.П. (2023). Колективна резилієнтність як соціально-психологічний феномен в умовах війни. Соціальна психологія, 2, 17-33.

7. Мельник, О.В. (2023). Майндфулнес-практики як чинник зниження проявів посттравматичних розладів у переселенців. Психологічний журнал, 9(3), 45-59.

8. Мерзлякова, О.Л. (2023). Резильєнтність та практики психологічного відновлення. Київ : ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського.

9. Мерзлякова, О.Л. (2023). Резильєнтність або психологічна стійкість: концепт, вимірювання, розвиток (аналітичний огляд). Аналітичний вісник у сфері освіти й науки, 18, 96-120. Режим доступу: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/737733/

10. Мозгова, Г.П., Ханецька, Т.І., Якимчук, О.І. (2021). Психосоматика: психічне, тілесне, соціальне (Хрестоматія) Київ : НПУ імені М.П. Драгоманова. Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/34198

11. Розова, Т.М. (2025). Психологічне благополуччя як фактор підвищення якості життя: інтегративний підхід. Науковий часопис УДУ імені Михайла Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 26(71), 80-89. Режим доступу: https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series12.2025.26(71).07

12. Титаренко, Т.М. (2020). Життєстійкість особистості в умовах суспільних трансформацій. Київ : Либідь.

13. Bessel van der Kolk, B. (2015). The Body Keeps the Score: Brain, Mind, and Body in the Healing of Trauma. New York : Penguin.

14. Breslau, N., Peterson, L.E, Kessler, R.S., & Schultz, L. (1999). Short Screening Scale for DSM-IV Posttraumatic Stress Disorder. American Journal of Psychiatry, 156(6), 813-986. Retrieved from https://doi.org/10.1176/ajp.156.6.908

15. Bryant, R.A. (2019). Post-traumatic stress disorder: A state-of-the-art review of evidence and challenges. World Psychiatry, 18(3), 259-269.

16. Shapiro, F. (2018). Eye Movement Desensitization and Reprocessing (EMDR) therapy: Basic principles, protocols, and procedures (3rd ed.). New York : Guilford Press.

17. Windle, G. (2020). What is resilience? A review and concept analysis. Reviews in Clinical Gerontology, 21(2), 152-169.

18. Yalom, I.D., & Leszcz, M. (2020). The Theory and Practice of Group Psychotherapy (6th ed). New York : Basic Books.

Завантаження

Опубліковано

2025-10-31