МОВЛЕННЄВИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ ІЗ ПСИХІЧНОЮ ДЕПРИВАЦІЄЮ: ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ, ПОРУШЕННЯ ТА ШЛЯХИ КОРЕКЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series19.2025.49.19Ключові слова:
психічна депривація, мовленнєвий розвиток, дошкільний вік, психологічні чинники, патогенез мовленнєвих порушень, психокорекціяАнотація
У статті розглядається проблема мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку, які зазнали психічної депривації. Проаналізовано історію вивчення феномену депривації, її вплив на соціально-емоційний та психічний розвиток дитини. Особлива увага приділена патогенезу мовленнєвих порушень, що виникають унаслідок обмеження емоційного контакту, дефіциту соціальної стимуляції та нестачі позитивного досвіду спілкування. У ході експериментального дослідження визначено характерні особливості мовленнєвої функції у дітей із досвідом депривації, виявлено взаємозв’язок між рівнем психічного розвитку, емоційною сферою та мовленнєвою активністю. Окреслено основні напрями психокорекційної роботи, спрямованої на відновлення комунікативної ініціативи, розвиток емоційно-мовленнєвої виразності та зниження проявів тривожності у дітей. Результати дослідження розширюють уявлення про психологічні механізми формування мовлення в умовах психічної депривації та можуть бути використані у практиці дитячих психологів, логопедів і педагогів закладів дошкільної освіти.
Посилання
1. Lindina, Ye. Yu., & Revutska, O. V. (Comps.). (2021). Tekhnolohii logopedychnoho obstezhennia: Navchalno-metodychnyi posibnyk (2nd ed., rev. and enl.). Kyiv: Osvita Ukraina. 218 pp. [in Ukrainian].
2. Lysenko, O., & Kaminska, O. (2018). Osoblyvosti orhanizatsii logopedychnoi roboty z ditmy doshkilnoho viku [Specifics of speech therapy organization for preschool children]. Osvitnii prostir Ukrainy, 13, 167–172. [in Ukrainian].
3. Navolokova, O. O., & Boryak, O. V. (2025). Psykholoho-logopedychna reabilitatsiia ditei iz tiazhkymy porushenniamy movlennia u pryfrontovykh zonakh [Psychological and speech rehabilitation of children with severe speech disorders in frontline zones]. Inclusion and Diversity, 5, 42–47. [in Ukrainian].
4. Slozanska, H., & Horishna, N. (2021). Funktsionuvannia zakladiv instytutsiinoho dohliadu ta ikh nehatyvnyi vplyv na vykhovantsiv [Functioning of institutional care facilities and their negative impact on pupils]. Social Work and Education, 8(1), 19–41. https://doi.org/10.25128/2520-6230.21.1.2 [in Ukrainian].
5. Starynska, O. V. (2025). Psykholohichni osnovy rozvytku sotsialnoho intelektu zdobuvachiv vyshchoi osvity [Doctoral dissertation, Rivne State Humanitarian University]. Rivne: RDHU. 449 pp. [in Ukrainian].
6. Ainsworth, M. D. S. (1978). Patterns of attachment: a psychological study of the strange situation. Lawrence Erlbaum Associates.
7. Bowlby, J. (1958). The nature of the child’s tie to his mother. International Journal of Psycho-Analysis, 39(5), 350–373.
8. Harlow, H. (1958). The nature of love. American Psychologist, 13, 673-685.
9. Gunnar, M., & Quevedo, K. (2007). The neurobiology of stress and development. Annual Review of Psychology, 58, 145-173. 10. Langmeier, J., & Matějček, Z. (2024). Psychická deprivace v dětství (5. vyd., 400 s.). Praha: Karolinum.
11. Spitz, R. (1945). Hospitalism: An inquiry into the genesis of psychiatric conditions in early childhood. Psychoanalytic Study of the Child, 1, 53-74.
12. Rutter, M., & the English and Romanian Adoptees (ERA) Study Team. (1998). Developmental catch-up, and deficit, following adoption after severe global early privation. Journal of Child Psychology and Psychiatry, 39(4), 465-476.
13. Zeanah, C., Gunnar, M., McCall, R., Kreppner, J., & Fox, N. (2011). Sensitive periods. Monographs of the Society for Research in Child Development, 76(4), 147-162.
