ФОРМАЛЬНО-ДИНАМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ ВОЛОНТЕРІВ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series19.2025.49.14Ключові слова:
формально-динамічні властивості, темперамент, емоційне вигорання, волонтери, пластичність, емоційність, темп, ергічність, профілактикаАнотація
У статті досліджено формально-динамічні характеристики темпераменту волонтерів на різних стадіях синдрому емоційного вигорання (СЕВ). Волонтери розподілено на три групи: ЕГ-1 (сформоване вигорання, n=192), ЕГ-2 (формування вигорання, n=281), ЕГ-3 (контрольна група, n=240). Застосовано опитувальник ОФДВІ В.М. Русалова. Група ЕГ-2 продемонструвала найвищу емоційність і найнижчу пластичність, ЕГ-1 — емоційне притуплення при збереженій когнітивній гнучкості, ЕГ-3 — збалансований профіль. Результати обґрунтовують необхідність регулювання темпу діяльності та емоційного навантаження для профілактики СЕВ у волонтерів.
Посилання
1. Markova, M. V., & Hlaholych, S. Yu. (2018). Features of emotional burnout and its role in volunteer maladaptation in ATO-related activities. Psychological Journal, 2(12), 50–66.
2. Pashukova, T. I., Dopira, A. I., & Diakonov, H. V. (2000). General Psychology Practicum. Kyiv: Znannia.
3. Rybalka, V. V. (2014). Basics of Personality Psychology. Kharkiv: Prapor.
4. Rusalov, V. M. (1979). Biological Foundations of Individual Psychological Differences. Moscow: Nauka.
5. Tkachenko, D. (2017). Technologies for preventing emotional burnout among volunteers and NGO workers. Social Work: International Scientific Publication, 2(2), 49–51.
6. Barker, M. S., Knight, J. L., & Dean, R. J. (2021). Verbal adynamia and conceptualization in partial rhombencephalosynapsis. Cognitive and Behavioral Neurology, 34(3). https://sites.wustl.edu/richardslab/files/2023/07/Barker-et-al.-2021.pdf
7. Belousova, A., Osipov, A., & Ermak, V. (2020). Influence of temperament on the professionalism of firefighters. E3S Web of Conferences, 217, Article 08009. https://doi.org/10.1051/e3sconf/202021708009
8. Francoeur-Marquis, C. (2020). Les comportements contre-productifs dans les équipes de travail (Master’s thesis). Université de Montréal. https://umontreal.scholaris.ca/bitstreams/3dc5cb76-5046-4eb4-9989-42f4c1770988/download
9. Galimov, R. R. (2020). Formal-dynamic personality traits of psychological stability in educational and professional cadets’ activities. ARPHA Proceedings, 2. https://doi.org/10.3897/ap.2.e2231
10. Grof, S. (2016). Realms of the Human Unconscious. London: Souvenir Press.
11. Hobfoll, S. E. (1989). Conservation of resources: A new attempt at conceptualizing stress. American Psychologist, 44(3), 513–524. https://doi.org/10.1037/0003-066X.44.3.513
12. Hobfoll, S. E., & Shirom, A. (1993). Stress and burnout in the workplace: Conservation of resources. In R. T. Golembiewski (Ed.), Handbook of Organizational Behavior (pp. 41–60). New York: Marcel Dekker.
13. Jeon, W. T., Yoshioka, M., Phillips, D., & Conley, T. M. (2001). Science of Refugee Mental Health. HPRT. https://hprt-cambridge.org/sites/default/files/downloads/ScienceofRefugeeMentalHealth.pdf
14. King, L. (2024). Community-driven decision-making in collective impact groups (PhD thesis). University of Oklahoma. https://shareok.org/bitstreams/8ed8e677-608b-4a17-9172-0a7d06bd1d8d/download
15. Lucena, C. I. M. de. (2016). Framework for collaborative knowledge management in organizations (PhD thesis). Universidade Nova de Lisboa. https://run.unl.pt/bitstream/10362/20158/1/Lucena_2016.pdf
16. Marano, C. J. (2015). The effects of perceived support on organizational identification (PhD thesis). Pennsylvania State University. https://etda.libraries.psu.edu/files/final_submissions/11369
17. Maslach, C., & Jackson, S. E. (1981). The measurement of experienced burnout. Journal of Organizational Behavior, 2(2), 99–113. https://doi.org/10.1002/job.4030020205 18. Maslach, C., Schaufeli, W. B., & Leiter, M. P. (2001). Job burnout. Annual Review of Psychology, 52, 397–422. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.52.1.397
18. McCarthy, J. S. (2000). Edges of the mind: Psychic margins and the modernist aesthetic (PhD thesis). Queen Mary University of London. https://qmro.qmul.ac.uk/xmlui/handle/123456789/166119. McDonald, R. (2020). The burnout society and collective fatigue. Journal of Contemporary Psychology, 3(9), 44–59.
19. Meadows, D. H. (1998). Indicators and Information Systems for Sustainable Development. https://donellameadows.org/wp-content/userfiles/IndicatorsInformation.pdf
20. Poghosyan, L., Aiken, L. H., & Sloane, D. M. (2009). Factor structure of the Maslach Burnout Inventory: An analysis of data from large-scale cross-sectional surveys of nurses from eight countries. International Journal of Nursing Studies, 46(7), 894–902. https://doi.org/10.1016/j.ijnurstu.2009.03.004
21. Russo, M., Shteigman, A., & Carmeli, A. (2016). Workplace and family support and work–life balance: Implications for individual psychological availability and energy at work. The Journal of Positive Psychology, 11(2), 173–188. https://doi.org/10.1080/17439760.2015.1025424
22. Schaufeli, W. B., & Bakker, A. B. (2004). Job demands, job resources, and their relationship with burnout and engagement: A multi-sample study. Journal of Organizational Behavior, 25(3), 293–315. https://doi.org/10.1002/job.248
23. Susewind, R. (2009). Being Muslim and working for peace (Doctoral dissertation). University of Marburg. https://archiv.ub.uni-marburg.de/ed/2010/0001/pdf/da.pdf 24. West, C. P., Dyrbye, L. N., Satele, D. V., Sloan, J. A., & Shanafelt, T. D. (2012). Concurrent validity of single-item measures of emotional exhaustion and depersonalization in burnout assessment. Journal of General Internal Medicine, 27(11), 1445–1452. https://doi.org/10.1007/s11606-012-2015-7
