ОСОБЛИВОСТІ СУПРОВОДУ УЧНІВСТВА ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ІЗ ТРУДНОЩАМИ У НАВЧАННІ
DOI:
https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series19.2025.48.29Ключові слова:
праксис, дисграфія, диспраксія, письмо, координація, моторне планування, супровідАнотація
У статті розглядаються особливості супроводу учнів початкової школи з труднощами у навчанні. Акцентовано увагу на важливості своєчасного виявлення та подолання специфічних порушень, зокрема дисграфії, що ускладнюють навчальний процес на початковому етапі освіти. Окреслюється вплив етіології на авчальний процес і взаємодіє з іншими труднощами розвитку, зокрема з диспраксією, що ускладнює засвоєння письма. Однією з основних тем є важливість розуміння дисграфії як складного і багатогранного порушення, яке не обмежується лише проблемами з писемним мовленням, а часто є симптомом загальних труднощів у когнітивному та мовленнєвому розвитку. Значну увагу приділено корекційним методикам, спрямованим на полегшення процесу навчання дітей з порушеннями письма. У статті також розглядаються різні стратегії корекційної роботи, серед яких виділяються індивідуалізовані підходи, що враховують особливості кожного учня та його специфічні потреби. Звичайно наголошується на необхідності комплексного підходу, який включає методи, орієнтовані на розвиток моторних, когнітивних та мовленнєвих навичок. Окрім того, підкреслюється важливість раннього виявлення порушень письма та організації відповідного навчального середовища, що допомагає дітям адаптуватися до шкільної програми. У статті також пропонуються конкретні методи для роботи з дітьми, що мають труднощі з письмом, що сприятиме покращенню результатів їхнього навчання. Врахування індивідуальних особливостей дітей і застосування різноманітних корекційних технік дозволяють підвищити ефективність навчального процесу та допомогти дітям із дисграфією досягти успіхів у навчанні.
Посилання
1. Havrylova, N. S. (2012). Classifications of speech disorders. Collection of Scientific Papers of Kamianets-Podilskyi Ivan Ohienko National University. Series: Social and Pedagogical, 20(1), 293–315.
2. Martynenko, I. V. (2016). Logopsychology: Lecture Course (2nd ed., revised and supplemented). DIA.
3. Martynenko, I. V. (2021). Dyspraxia in the structure of speech ontogenesis disorders in children. Scientific Bulletin of NPU named after M. P. Drahomanov. Series 19: Correctional Pedagogy and Special Psychology, 40, 91–95.
4. Martynenko, I. V., Bazyma, N. V., Kachurovska, O. B., & Kolomiiets, Yu. V. (2022). Features of psychological and pedagogical support for a child with learning difficulties in an inclusive educational environment. Scientific Bulletin. Correctional Pedagogy, 36, 68–73.
5. Rybtsun, Yu. V. (2022). Children with written speech disorders in the New Ukrainian School. In Z. P. Lenev (Ed.), Education, Science, and Culture of Ukraine in the World: Mobility, Globalization, Inclusion (pp. 243–248). Lviv.
6. Syniov, V. M., Sheremet, M. K., Rudenko, L. M., & Shulzhenko, D. I. (2016). Educational and psychological integration of schoolchildren with psychophysical disorders in the modern conditions of Ukraine. Problems of Modern Psychology, 7, 436–449.
7. Tentser, L. V. (2017). Theoretical foundations of the formation and correction of literate writing skills in students with dysgraphia. Correctional and Inclusive Education through the Eyes of Young Scientists: Collection of Scientific Papers of Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko, 5, 188–199.
8. Cherednichenko, N. V., & Tentser, L. V. (2012). Practical implementation of scientific principles of corrective speech therapy for children with written speech disorders. Collection of Scientific Papers of Kamianets-Podilskyi Ivan Ohienko National University, 21, 172–178.
9. Yakymchuk, H. V. (2021). Typical individual variants of disorders in dysgraphia in primary school children. Education of Persons with Special Needs: Development Paths, 1(14), 288–296.
10. Ashraf, F., & Najam, N. (2020). An epidemiological study of prevalence and comorbidity of non-clinical dyslexia, dysgraphia and dyscalculia symptoms in public and private schools of Pakistan. National Library of Medicine.
11. Berninger, V. W., & Wolf, B. J. (2016). Dyslexia, dysgraphia, OWL LD, and dyscalculia: Lessons from science and teaching (2nd ed.). Higher Education.
12. Berninger, V. W., Abbott, R. D., & Niedo, J. (2014). Predicting levels of reading and writing achievement in typically developing, English-speaking 2nd and 5th graders. Learning and Individual Differences, 32, 54–65.
13. Brockett, S. S., Lawton-Shirley, N. K., & Kimball, J. G. (2014). Berard auditory integration training: Behavior changes related to sensory modulation. Autism Insights, 6, 1–10. 14. Bundy, A. C., & Murray, A. E. (2002). Sensory integration: A. Jean Ayres’ theory revisited. In A. C. Bundy, S. J. Lane, & E. A. Murray (Eds.), Sensory integration: Theory and practice (2nd ed., pp. 3–33). F. A. Davis.
