ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ОСІБ ІЗ ДОСВІДОМ УЧАСТІ У ВОЄННИХ ДІЯХ
DOI:
https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series19.2026.50.14Ключові слова:
психологічна реабілітація, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), когнітивно-поведінкова терапія, соціальна адаптація, групова терапія, експресивні методи терапії, інтегрований підхідАнотація
Стаття присвячена комплексному аналізу психологічних аспектів реабілітації осіб із досвідом участі у воєнних діях. Війна розглядається як потужний травматичний чинник, що призводить до розвитку посттравматичного стресового розладу, тривожності, депресії та інших психічних порушень, які ускладнюють повернення ветеранів до мирного життя. У роботі систематизовано сучасні психотерапевтичні підходи, серед яких когнітивно-поведінкова терапія, психодинамічні методи, арт-терапія, групова терапія, релаксаційні та медитативні техніки. Підкреслено важливість мультикомпонентних програм, що поєднують різні методи та враховують індивідуальні потреби військових. Особливу увагу приділено соціальній реабілітації, яка сприяє відновленню соціальних зв’язків, інтеграції у соціальне та професійне середовище та зменшенню ризику ізоляції. Наголошується на значущості сімейної підтримки, груп взаємодопомоги та програм професійної адаптації. Окремо розглянуто роль інноваційних технологій — VR-терапії, біофідбеку та онлайн-підтримки. Зроблено висновок, що ефективна реабілітація військових потребує інтегрованого підходу, який поєднує психотерапевтичні, соціальні та професійні заходи. Такий підхід забезпечує стійкі результати, сприяє відновленню життєвої компетентності та довготривалій адаптації ветеранів.
Завантажити
Посилання
1. Kovalenko, I. I. (2020). Psykholohichna reabilitatsiia viiskovosluzhbovtsiv: teoriia i praktyka. Kyiv: Naukova dumka.
2. Romenets, V. A. (2001). Psykholohiia tvorchosti. Kyiv: Lybid.
3. Chernova, L. I. (2018). Psykholohichna dopomoha viiskovosluzhbovtsiam u kryzovykh sytuatsiiakh. Kharkiv: KhNU.
4. Shyian, V. I. (2019). Psykholohichni naslidky uchasti u boiovykh diiakh: diahnostyka ta korektsiia. Kyiv: Taras Shevchenko National University.
5. Bondarenko, V. (2026). Psychological Rehabilitation and Social Reintegration of War Veterans in Ukraine. Bulletin of the Academy of Labor, Social Relations and Tourism, (2), 45–58.
6. Institute of Psychology of the NAES of Ukraine. (2026). Suchasni innovatsii v orhanizatsii ta zdiisnenni kompleksnoi reabilitatsii viiskovosluzhbovtsiv: Proceedings of the All-Ukrainian Round Table (Kyiv, May 19, 2026). Kyiv.
7. American Psychiatric Association. (2022). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (DSM 5 TR). Washington, DC: APA.
8. World Health Organization. (2019). ICD 11: Post Traumatic Stress Disorder. Geneva: WHO.
9. Hoge, C. W. (2004). Combat Duty in Iraq and Afghanistan, Mental Health Problems, and Barriers to Care. New England Journal of Medicine, 351(1), 13–22. https://doi.org/10.1056/NEJMoa040603 (doi.org in Bing)
10. Marmar, C. R. (2009). Mental Health of Returning Veterans. Annual Review of Clinical Psychology, 5, 1–23. https://doi.org/10.1146/annurev.clinpsy.032408.153712 (doi.org in Bing)
11. Foa, E. B., Keane, T. M., & Friedman, M. J. (2021). Effective Treatments for PTSD: Practice Guidelines of the ISTSS. New York: Guilford Press.
12. Beck, J. S. (2020). Cognitive Behavior Therapy: Basics and Beyond. New York: Guilford Press.
13. Yalom, I., & Leszcz, M. (2020). The Theory and Practice of Group Psychotherapy. New York: Basic Books.
14. Shedler, J. (2010). The Efficacy of Psychodynamic Psychotherapy. American Psychologist, 65(2), 98–109. https://doi.org/10.1037/a0018378
15. Malchiodi, C. A. (2012). The Art Therapy Handbook. New York: Guilford Press.
16. Malchiodi, C. A. (2020). Creative Interventions for Trauma. New York: Guilford Press.
17. Kabat Zinn, J. (2013). Full Catastrophe Living. New York: Bantam Dell.
