ГРА ЯК МЕХАНІЗМ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ПРОЦЕСУ КОРЕКЦІЇ РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ГЕНЕРАЦІЇ АЛЬФА: ДИСКУСІЙНІ ПИТАННЯ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВ’ЯЗАННЯ

Анотація

У сучасних педагогічних дослідженнях гра все частіше розглядається не лише як методичний інструмент або форма дозвілля, а як ключовий компонент освітнього процесу, особливо в контексті новітніх технологій, таких як едьютейнмент та гейміфікація. Метою статті є обґрунтування потенціалу гри як механізму підвищення ефективності корекційно-розвивальної роботи з дітьми покоління Альфа, з урахуванням результатів досліджень розвитку нейротипових дітей та сучасних підходів до інтерактивного навчання.

На основі аналізу матеріалів наукових конференцій, присвячених інноваційним освітнім практикам, висловлено припущення, що гра може виступати середовищем для реалізації корекційного впливу, сприяючи не лише компенсації психофізичних порушень, а й формуванню позитивної мотивації до розвитку. У такій парадигмі гра не зводиться до дидактичного інструментарію, а інтегрується в структуру особистісно значущої діяльності дитини.

Водночас підкреслюється, що психофізичні особливості та соціо-емоційні характеристики дітей покоління Альфа досі залишаються недостатньо вивченими. Брак емпіричних даних ускладнює адаптацію корекційних програм для дітей з особливими освітніми потребами в умовах динамічного технологічного переходу до нових цифрових середовищ (зокрема прогнозованого розвитку Нейронету).

Вирішення окреслених проблем вимагає формування сучасних теоретико-методичних засад інтеграції реальних, доповнених, віртуальних і хмарних ігор у корекційний процес, а також розвитку ігрової компетентності педагогів та дітей з особливостями в розвитку. Актуальним завданням є проведення системних наукових досліджень в Україні, що створить підґрунтя для удосконалення державної стратегії підтримки дітей з порушеннями розвитку. Це, своєю чергою, сприятиме розвитку національного підходу до ігрової діяльності як корекційного ресурсу та уточненню відповідної терміносистеми.