ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З КОМПЛЕКСНИМИ ПОРУШЕННЯМИ РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series19.2026.50.03Ключові слова:
діти дошкільного віку, комплексні порушення розвитку, комунікація, комплексні комунікативні потреби, передкомунікативна поведінка, альтернативна і додаткова комунікація, комунікативний партнер, функціонально-комунікативний профільАнотація
У статті здійснено теоретичний аналіз функціональних особливостей комунікативної діяльності дітей дошкільного віку з комплексними порушеннями розвитку. Мета статті полягає у систематизації функціональних характеристик комунікативної діяльності, обґрунтуванні підходів до оцінювання функціональної комунікації та визначенні педагогічних умов її підтримки й розвитку. Використано методи аналізу, синтезу, зіставлення та структурно-функціонального узагальнення українських і зарубіжних наукових джерел. Установлено, що комунікативна діяльність дітей цієї категорії має мультимодальний і контекстно залежний характер, включає різні рівні сформованості комунікативного наміру та реалізується через невербальні, предметні, графічні, жестові й мовленнєві засоби у процесі розуміння повідомлень, ініціювання взаємодії, чергування та підтримання соціального контакту. Її результативність визначається взаємодією сенсорних, моторних, когнітивних, емоційно-регуляторних і соціальних чинників, доступністю засобів альтернативної та додаткової комунікації, а також готовністю комунікативних партнерів підтримувати взаємодію. Запропоновано структуру функціонально-комунікативного профілю дітей дошкільного віку з комплексними порушеннями розвитку, що охоплює рівень їхньої комунікативної інтенційності, спектр комунікативних функцій, доступні форми вираження повідомлення, особливості розуміння зверненого мовлення, здатність до соціальної взаємності, потребу в партнерській підтримці та сталість використання доступних засобів комунікації у різних ситуаціях. Обґрунтовано доцільність оцінювання комунікативної діяльності саме цієї категорії дітей у природних життєвих ситуаціях із використанням повторного спостереження, відеоаналізу та інформації від близьких дорослих, які добре знають індивідуальні способи комунікації дитини. Визначено педагогічні умови підтримки функціональної комунікації дошкільників із комплексними порушеннями розвитку, що передбачає ранній початок допомоги, мультимодальність, доступність АДК, партнерське моделювання, достатній час очікування відповіді, включення комунікації у гру та повсякденну діяльність, а також узгоджену взаємодію сім’ї та фахівців.
Завантажити
Посилання
1. Boriak, O.V. and Kosenko, Y.M. (2021) Alternatyvna komunikatsiia yak zasib rozvytku movlennievoi diialnosti ditei iz kompleksnymy porushenniamy [Alternative communication as a means of developing speech activity in children with complex disabilities], Aktualni pytannia humanitarnykh nauk, 35(1), pp. 264–270. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/35-1-41. [in Ukrainian].
2. Vozchykova, N.V. (2024) Kryterii ta rivni sformovanosti peredkomunikatyvnykh ta bazovykh komunikatyvnykh vmin i navychok u ditei rannoho viku z uskladnenniamy rozvytku [Criteria and levels of pre-communicative and basic communication skills in young children], Nauka i osvita, 2, pp. 3–11. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-2-1. [in Ukrainian].
3. Martynenko, I.V. (2014) Problema komunikatyvno-movlennievoho rozvytku ditei doshkilnoho viku z systemnymy movlennievymy porushenniamy [Communicative and speech development of preschool children with systemic speech disorders], Naukovyi chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova. Seriia 19, 26, pp. 342–348. [in Ukrainian].
4. Martynenko, I.V. (2016) Osoblyvosti komunikatyvnoi diialnosti ditei starshoho doshkilnoho viku z systemnymy porushenniamy movlennia [Communication activity of older preschool children with systemic speech disorders]. Kyiv: DIA. [in Ukrainian].
5. Brady, N.C. et al. (2016) Communication services and supports for individuals with severe disabilities: Guidance for assessment and intervention, American Journal on Intellectual and Developmental Disabilities, 121(2), pp. 121–138. DOI: https://doi.org/10.1352/1944-7558-121.2.121.
6. Light, J. and McNaughton, D. (2014) Communicative competence for individuals who require augmentative and alternative communication, Augmentative and Alternative Communication, 30(1), pp. 1–18. DOI: https://doi.org/10.3109/07434618.2014.885080.
7. Hostyn, I. and Maes, B. (2009) Interaction between persons with profound intellectual and multiple disabilities and their partners, Journal of Intellectual & Developmental Disability, 34(4), pp. 296–312. DOI: https://doi.org/10.3109/13668250903285648.
8. Rowland, C. (2011) Using the Communication Matrix to assess expressive skills in early communicators, Communication Disorders Quarterly, 32(3), pp. 190–201. DOI: https://doi.org/10.1177/1525740110394651.
9. Chadwick, D., Buell, S. and Goldbart, J. (2019) Approaches to communication assessment with children and adults with profound intellectual and multiple disabilities, Journal of Applied Research in Intellectual Disabilities, 32(2), pp. 336–358. DOI: https://doi.org/10.1111/jar.12530.
10. Romski, M.A. et al. (2010) Randomized comparison of augmented and nonaugmented language interventions for toddlers with developmental delays and their parents, Journal of Speech, Language, and Hearing Research, 53(2), pp. 350–364. DOI: https://doi.org/10.1044/1092-4388(2009/08-0156).
11. Biggs, E.E., Carter, E.W. and Gilson, C.B. (2018) Systematic review of interventions involving aided AAC modeling for children with complex communication needs, American Journal on Intellectual and Developmental Disabilities, 123(5), pp. 443–473. DOI: https://doi.org/10.1352/1944-7558-123.5.443.
12. O’Neill, T., Light, J. and Pope, L. (2018) Effects of interventions that include aided AAC input on the communication of individuals with complex communication needs: A meta-analysis, Journal of Speech, Language, and Hearing Research, 61(7), pp. 1743–1765. DOI: https://doi.org/10.1044/2018_JSLHR-L-17-0132.
13. Therrien, M.C.S. and Light, J.C. (2018) Promoting peer interaction for preschool children with complex communication needs and autism spectrum disorder, American Journal of Speech-Language Pathology, 27(1), pp. 207–221. DOI: https://doi.org/10.1044/2017_AJSLP-17-0104.
14. Babych, N.M. (2016) Formuvannia komunikatyvnykh navychok u starshykh doshkilnykiv z porushenniamy zoru ta intelektu [Formation of communication skills in older preschool children with visual and intellectual impairments]. Candidate's dissertation. Kyiv. [in Ukrainian].
15. Chaika, M.S. (2025) Systema rozvytku komunikatyvnoi diialnosti doshkilnykiv z kompleksnymy porushenniamy zasobamy alternatyvnoi komunikatsii [System for developing communicative activity in preschool children with complex disabilities through alternative communication]. PhD dissertation. Ukrainian State University, Kyiv. [in Ukrainian].
16. Chebotarova, O.V. (2021) Naukovo-metodychne zabezpechennia realizatsii zmistu navchannia ditei z kompleksnymy porushenniamy rozvytku [Scientific and methodological support for implementing educational content for children with complex developmental disabilities], Visnyk Natsionalnoi akademii pedahohichnykh nauk Ukrainy, 3(1), pp. 1–10. DOI: https://doi.org/10.37472/2707-305X-2021-3-1-2-2. [in Ukrainian].
17. Brady, N.C., Fleming, K., Thiemann-Bourque, K., Olswang, L., Dowden, P., Saunders, M.D. and Marquis, J. (2012) Development of the Communication Complexity Scale, American Journal of Speech-Language Pathology, 21(1), pp. 16–28. DOI: https://doi.org/10.1044/1058-0360(2011/10-0099).
18. Barker, R.M., Akaba, S., Brady, N.C. and Thiemann-Bourque, K. (2013) Support for AAC use in preschool, and growth in language skills, for young children with developmental disabilities, Augmentative and Alternative Communication, 29(4), pp. 334–346. DOI: https://doi.org/10.3109/07434618.2013.848933.
19. Kasari, C., Shire, S., Shih, W., Landa, R., Levato, L. and Smith, T. (2023) Spoken language outcomes in limited language preschoolers with autism and global developmental delay: RCT of early intervention approaches, Autism Research, 16(6), pp. 1236–1246. DOI: https://doi.org/10.1002/aur.2932.
20. Chapin, S.E., McNaughton, D., Light, J., McCoy, A., Caron, J. and Lee, D.L. (2022) The effects of AAC video visual scene display technology on the communicative turns of preschoolers with autism spectrum disorder, Assistive Technology, 34(5), pp. 577–587. DOI: https://doi.org/10.1080/10400435.2021.1893235.
21. Miller, S., Holyfield, C., Griffen, B., Lorah, E., Sammarco Caldwell, N. and Caron, J. (2025) Effect of AAC intervention on communication within social routines from preschool-age emerging symbolic communicators with developmental disabilities, Augmentative and Alternative Communication. Advance online publication. DOI: https://doi.org/10.1080/07434618.2025.2524359.
22. Binger, C., Harrington, N., Hahs-Vaughn, D.L. and Kent-Walsh, J. (2026) Augmentative and Alternative Communication Generative Language Intervention: A Randomized Controlled Trial, Journal of Speech, Language, and Hearing Research, 69(6), pp. 2654–2678. DOI: https://doi.org/10.1044/2026_JSLHR-25-00516.
23. Brittlebank, S., Light, J.C. and Pope, L. (2024) A scoping review of AAC interventions for children and young adults with simultaneous visual and motor impairments: Clinical and research implications, Augmentative and Alternative Communication, 40(3), pp. 219–237. DOI: https://doi.org/10.1080/07434618.2024.2327044.
