Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти

Формування мистецької компетентності дітей як необхідна складова професійної підготовки майбутніх учителів

2024-12-08T11:51:15+00:00

У статті розкриваються особливості професійної підготовки майбутніх учителів до формування мистецької компетентності дітей, пробудження в них інтересу до мистецтва, залучення до художньо-творчої діяльності. Окреслено завдання загальної мистецької освіти як підсистеми шкільної освіти, яка гармонійно поєднує навчання, виховання і розвиток дітей і молоді засобами мистецтва і яка покликана підготувати їх до активної участі в соціокультурному житті, до подальшої художньо-естетичної самоосвіти. Інтeгpaтивний аспект мистецької освіти пepeдбaчaє наявність умiння кoмплeкcнoгo зacтocувaння знaнь, що забезпечує майбутнім учителям твopчий пiдxід дo мистецької та художньо-естетичної дiяльнocтi. Досліджено концептуальну ідею розроблення змісту загальної мистецької освіти, метою якої є цілісний художньо-естетичний розвиток особистості на основі взаємодії різних видів мистецтва та координації знань, умінь та уявлень, набуття яких необхідне для формування у свідомості учнів поліхудожнього та полікультурного образу світу.

Формування естетичної компетентності дітей молодшого шкільного віку засобами музики в контексті професійної підготовки майбутніх учителів

2024-12-08T11:58:06+00:00

Висвітлюються деякі особливості професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до формування естетичної компетентності дітей молодшого шкільного віку засобами музичного мистецтва, залучення їх до музики та художньо-творчої діяльності; пробудження в дітей інтересу до мистецтва та формування й розвиток естетичних смаків, почуття відповідальності за збереження культурних надбань суспільства, цілісне світосприймання; інтелектуальне і духовне становлення особистості молодшого школяра. В умовах реформування і модернізації української освіти виникає потреба у підготовці активної, естетично розвинутої особистості майбутнього вчителя. Окреслено шляхи формування позитивного, емоційно-ціннісного ставлення до творів української народної музичної творчості, вітчизняної культури, відчуття відповідальності та збереження культурної спадщини. Відзначено важливу роль музичного мистецтва з його високохудожніми інструментальними, вокальними і музично-драматичними творами, народної музичної творчості, зокрема фольклор постає дієвим та впливовим засобом виховання національного характеру мислення, моральності, патріотизму, естетичної самосвідомості, творчим стимулом духовного розвитку. Підкреслено інтeгpaтивний аспект мистецької освіти. Проаналізовано міждисциплінарні зв’язки у процесі підготовки студентів факультетів мистецтв за спеціальністю «Музичне мистецтво» та факультету дошкільної та початкової освіти спеціальності «Початкова освіта. Мистецтво». Висвітлені результати підготовки майбутніх учителів до комплексного використання мистецтва та творчо-інтерпретаційної роботи з учнями молодшого шкільного віку, важливим компонентом якого постає музичне мистецтво.

Дитяча опера як засіб формування навичок педагогічного спілкування майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі диригентсько-хорової підготовки

2024-12-08T08:31:10+00:00

У статті розглянуто актуальне для сучасної музично-педагогічної освіти питання щодо оновлення змісту диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Проаналізовано наукові дослідження в галузі дитячої опери, яка в сучасному мистецтві виокремилася як самостійний жанр і є одним з ефективних засобів стимулювання школярів до творчої діяльності. На основі узагальнення наукових джерел обґрунтовано доцільність звернення до цього жанру в роботі зі студентами в процесі диригентсько-хорової підготовки для набуття навичок педагогічного спілкування, що дозволить їм успішно здійснювати майбутню професійну діяльність, сприятиме творчій самореалізації. Визначено наукові підходи, окреслено принципи і методи вирішення проблеми формування навичок педагогічного спілкування майбутніх учителів музичного мистецтва засобами дитячої опери як жанру з величезним навчальним, розвивальним і духовно-творчим потенціалом.

Цифрові технології як невід’ємний чинник удосконалення професійної підготовки майбутніх музичних менеджерів: блиск і тіні

2024-12-08T08:44:50+00:00

Музичний менеджмент в Україні зазнає динамічних змін. Цифрові технології, нові можливості для просування та міжнародна співпраця відкривають позитивні перспективи для фахівців у цій галузі. Зазначається, що цифрові інструменти підвищують ефективність маркетингових кампаній, сприяють кращій взаємодії з аудиторією та розширюють можливості просування в соціальних мережах. Гнучкість та самостійність, розвиток навичок і професійний ріст, вплив на музичну індустрію та інші. Серед проблем: нестача фінансових ресурсів, обмеженість каналів просування, низький рівень етики у стосунках між виконавцем і менеджером.

Екзистенційно-феноменологічний підхід до музично-виконавської комунікативності студентів факультетів мистецтв

2024-12-08T08:50:40+00:00

Розкрито екзистенційно-феноменологічний підхід до музичної комунікації особистості через унікальну сутність людини у власному світі. При цьому музично-виконавська комунікативність студентів факультетів мистецтв простежується саме через знаходження таких світоглядних центрів, що є сталими та динамічними утвореннями. Виокремлено різновиди установок виходячи з активності індивіда (формування часової реальності) та споглядальності (сприйняття позачасової предметності). Згідно з екзистенційно-феноменологічною дослідницькою стратегією відстежено фази музичної свідомості у студентів факультетів мистецтв, які передбачають музичну інтерпретацію слухацького сприйняття. Окреслено феноменологічне конструювання з позиції зростаючої діяльності суб’єкта, що проявляються у ролі прагнень, бажань і «особистісних» актів свідомості, виокремлення у музичному предметі тих елементів музичної свідомості та суб’єктивності, в яких містяться істотні якості. А це дозволяє студенту факультету мистецтв самостійно обирати шлях особистісного розвитку, точніше усвідомлювати процес набуття освіченості та професійних якостей.

Теоретичні основи формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін

2024-12-08T09:03:10+00:00

У статті розкрито проблему теоретичних засад формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін як важливої складової їх професійної підготовки. Висвітлено зміст поняття «уміння навчальної самоорганізації студентів-хореографів» у контексті фахової освіти, що трактуються як здатність самостійно і незалежно обирати індивідуальну траєкторію, способи і засоби своєї професійної освіти та творчої самореалізації з метою їх раціонального планування, управління, контролю та оцінювання; визначено, що самоорганізаційні вміння реалізуються на зовнішньому (об’єктивному) та внутрішньому (суб’єктивному) рівнях освіти; проаналізовано специфіку умінь навчальної самоорганізації студентів у різних формах організації навчальної діяльності (аудиторна, дистанційна, самопідготовка та ін.); розроблено структуру означених умінь, складовими якої виступають цільовий, змістовий та результативний компоненти.

Формування музично-творчих здібностей здобувачів передвищої фахової освіти у процесі інструментального виконавства

2024-12-08T10:27:09+00:00

Досліджується формування музично-творчих здібностей здобувачів фахової передвищої освіти у процесі навчання гри на музичних інструментах. Окрема увага приділяється методичним рекомендаціям та інноваційним підходам, які сприяють розвитку творчого потенціалу студентів у сфері виконавської діяльності. Розглядаються сучасні методи навчання, що поєднують традиційні та новаторські техніки, спрямовані на підвищення рівня музичної майстерності та особистісного зростання майбутніх музикантів.

Педагогічні умови підвищення ефективності інструментальної підготовки бакалаврів-скрипалів

2024-12-08T10:32:24+00:00

Стаття присвячена проблемі інструментальної підготовки скрипалів, яка має відповідати психолого-педагогічним критеріям оптимальності. Сформульовано поняття «інструментальна підготовка» бакалаврів-скрипалів, надано її змістовно-структурну характеристику. На підставі даного визначення представлена змістовно-структурна характеристика інструментальної підготовки бакалаврів-скрипалів у єдності чотирьох компонентів: мотиваційно-вольового; інформаційно-технологічного; комунікативно-регулюючого; творчо-реалізуючого. Для розробки відповідної методики визначені педагогічні умови, реалізація яких сприятиме підвищенню ефективності педагогічного керівництва інструментальною підготовкою бакалаврів-скрипалів. Доведено, що обґрунтовані педагогічні умови можуть слугувати дидактичною основою та методичною платформою для розробки авторської методики інструментальної підготовки бакалаврів-скрипалів.

Педагогічні умови формування етнопедагогічної культури в майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі диригентсько-хорового навчання

2024-12-08T10:38:10+00:00

Автор спирається на наукову позицію щодо доцільності залучення студентства під час навчального процесу до практичної хормейстерської діяльності під час проходження педагогічної практики в загальноосвітніх школах. Розкрито ментальну близькість українства до співочої діяльності як колективний цілісний інтелектуально-аксіологічний ідентифікуючий феномен. Теоретичне обґрунтування педагогічних умов формування етнопедагогічної культури майбутніх учителів музичного мистецтва спирається на взаємодію методів та засобів навчання хоровому диригуванню із засобами етнопедагогічного впливу і на аксіологічне підґрунтя українського музичного фольклору.

Системно-компетентнісний підхід до формування практичного досвіду студентів факультетів мистецтв

2024-12-08T11:04:41+00:00

У системно-компетентнісному підході фахове навчання студентів факультетів мистецтв педагогічних університетів розглядається в якості процесу, за допомогою якого майбутні вчителі музичного мистецтва акумулюють сукупний досвід вокального виконавства. Виокремлено складові вокально-виконавського досвіду: досвід як продукт когнітивної діяльності про зміст і характерні особливості вокального виконавства, зафіксованого у відповідних знаннях; досвід, накопичений безпосередньо у процесі прилюдного співу на сцені, в класі на уроці мистецтва, у вокальному або хоровому колективі перед учнями тощо, трансформованого у вокально-виконавські уміння; досвід вокально-виконавської надійності, який виражається у здатності ефективного розв’язання проблемних ситуацій прилюдного вокального виступу; досвід, що існує у формі особистісних орієнтацій, завдяки яким успішність вокально-виконавської діяльності набуває особистісного смислу.

Значення музичного слуху для творчого розвитку майбутніх учителів музичного мистецтва

2024-12-08T11:14:27+00:00

На базі аналізу поняття «слух» у фізіологічно-акустичному та фізіологічно-нейрологічному аспектах, а також у контексті розгляду музичних здібностей, теоретично обґрунтовується й конкретизується поняття «музичний слух майбутніх учителів музичного мистецтва», а також розкривається наукова позиція щодо тісного взаємозв’язку і взаємозалежності музичного слуху з іншими музичними здібностями студентів факультетів мистецтв. Підкреслюється відповідність різновидів музичного слуху конкретним музичним здібностям, окреслюючи музичний слух майбутніх вчителів музичного мистецтва як основу комплексу музичних здібностей. Ефективність комплексного музично-творчого розвитку студентів факультетів мистецтв розглядається у контексті комплексного розвитку різновидів музичного слуху, відповідних музичним здібностям, що передбачає залучення методології комплексного підходу. Розроблене визначення музичного слуху майбутніх учителів музичного мистецтва спирається на динамічність цього феномену у контексті можливості його розвитку та удосконалення.

Формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до впровадження інновацій: трансдисциплінарний підхід

2024-12-08T11:20:01+00:00

Готовність студентів факультетів мистецтв до впровадження інновацій з позиції трансдисциплінарного підходу розглядається за принципом доповнення, що дозволяє створити таку основу фахової підготовки, яка би забезпечувала формування компетентності на межі знань різних дисциплін. Трансдисциплінарний підхід розглянуто у комплексі з системно-цілісним, індивідуально-творчим та компетентнісним підходами. Реалізація трансдисциплінарного підходу в системі мистецької освіти сприяє формуванню типу мислення, характерними ознаками якого є створення із розрізнених дисциплінарних сфер єдиної площини евристичного, аксіоматичного узгодження наукового мислення у вивченні мистецьких дисциплін.

Сутність та структура поліфонічного слуху майбутніх учителів музики

2024-12-08T11:29:19+00:00

У статті розкривається сутність поліфонічного слуху як важливої якості вчителя музичного мистецтва. Він розглядається як здатність сприймати специфічні риси поліфонічної музики; чути горизонтальну множинність музичної фактури; виокремлювати та співвідносити рух декількох мелодій, мелодичних ліній, що розгортаються одночасно; відтворювати під час музично-виконавських дій декілька сполучених між собою у одночасному розвитку звукових ліній. Відповідно структура поліфонічного слуху майбутнього вчителя музики складається з чотирьох компонентів: інтонаційно-гармонічного; тембрально-динамічного; артикуляційно-відтворювального та логіко-драматургічного. Кожен з цих компонентів також має свої складові. Інтонаційна або мелодична складова розглядається як здатність сприймати мелодію і емоційно реагувати на неї. Гармонічна складова безпосередньо функціонує з внутрішнім слухом і характеризується умінням розрізняти декілька одночасно взятих звуків, відчуваючи красу їх співзвуччя. Тембрально-динамічний компонент поліфонічного слуху передбачає розпізнавання тембру і динаміки кожного голосу, що суттєво впливає на визначення образного характеру твору. Артикуляційно-відтворювальний компонент поліфонічного слуху розкриває спосіб виконання голосом або на музичному інструменті послідовного ряду звуків, удосконалення технічних можливостей студентів у процесі фортепіанної підготовки, адже без них техніка виконавця не буде слугувати розкриттю музичних образів. Логіко-драматургічний компонент поліфонічного слуху спрямований на розвиток почуття форми твору, уявлення цілісної музичної картини. Формування усіх компонентів поліфонічного слуху розвиває у студентів поліфонічне мислення, яке стає вагомим чинником створення достовірних інтерпретацій музичних творів.

Сутнісно-критеріальний аналіз стилю педагогічного спілкування майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі роботи з хором

2024-12-08T11:41:18+00:00

На основі наукових досліджень з питань педагогічного спілкування та творчої взаємодії проаналізовано специфіку роботи з хоровим колективом. Подано власне розуміння поняття «стиль педагогічного спілкування майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі роботи з хором», окреслено структуру у складі мотиваційно-вольового, когнітивно-світоглядного, комунікативно-творчого компонентів. Відповідно до компонентів визначено критеріальний апарат дослідження. Представлені критерії та показники дозволяють діагностувати рівень сформованості стилю педагогічного спілкування майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі роботи з хором з метою розробки та експериментальної перевірки ефективності методики, спрямованої на його удосконалення.

Методологічні засади професійної мистецько-педагогічної освіти

2024-12-08T08:13:35+00:00

Стаття присвячена висвітленню провідних методологічних підходів, які розглядаються в аспекті теоретичного підґрунтя фахової підготовки майбутнього вчителя мистецьких дисциплін. Зазначається, що система мистецько-педагогічної освіти має орієнтуватися не тільки на набуття професійних якостей у межах усталеної діяльності, а й на осягнення сутності мистецтва у всьому розмаїтті його видів та їх взаємодії. Успішне вирішення цієї проблеми значною мірою залежить від застосування провідних методологічних підходів, зокрема: гуманістичного, компетентнісного, культурологічного та естетико-синергетичного. Їх реалізація у процесі фахового навчання майбутніх вчителів мистецьких дисциплін сприяє досягненню основної мети – підготовці кваліфікованого спеціаліста, який вільно володіє своєю професією, орієнтований у суміжних галузях мистецтва і готовий до фахової мобільності та постійного професійного зростання.

Особливості формування інтегративного мислення студентів вищих мистецьких закладів у межах фортепіанного виконавства

2024-12-08T08:24:01+00:00

У статті розкриваються особливості формування інтегративного мислення майбутніх педагогів, що ґрунтуються на цілісності усіх процесів та явищ, комплексній взаємодії мистецьких дисциплін, системності й послідовності фортепіанного навчання. Гармонійний розвиток особистості, пізнавальна й творча діяльність складають важливий аспект формування визначеного феномена. Особливостями формування інтегративного мислення майбутніх учителів музичного мистецтва у класі фортепіано є цілісність інтеграційних складових навчання, орієнтування на неповторність особистості виконавця, наявність спільних цілей, завдань та методів навчання, цілісність системи музично-виконавської підготовки на основі єдності змісту виконавських та теоретичних дисциплін, використання різних видів музичної діяльності в їх комплексній взаємодії, застосування інноваційних форм та засобів навчання. Формування інтегративного мислення є процесом поєднання усіх його видів та мисленнєвих операцій. У межах даного процесу здійснюється синтез та взаєпроникнення світоглядних позицій, спеціальних знань та умінь, творчої активності, рефлексії тощо.

Історія виникнення дерев’яних духових інструментів, їх розвиток та порівняння з сучасними

2024-12-08T12:05:50+00:00

У статті охарактеризовано процес розвитку дерев'яних духових інструментів: флейти, гобою, кларнета, фаготу. Описано процес вдосконалення їх механіки, починаючи з найдавніших прототипів і завершуючи класичними моделями. Проаналізовано процес становлення флейти, починаючи від зразків XVII ст. Згадано про існування і більш ранніх моделей флейти, поширених у Візантії, Угорщині X-XII ст. Доведено факт наявності різних моделей, строїв D та E, поширених у барокову добу. Описано характер еволюції гобою, починаючи з найдавніших прототипів (авлос, сурнай, хаутбой) і завершуючи остаточним набуттям сучасного вигляду, що сталося у Франції в середині ХІХ століття. Окреслено характер еволюції і поширення кларнета у європейському мистецтві XVIII-XIX ст. Проаналізовано процес вдосконалення фаготів протягом XVII-XVIII століть. Встановлено, що процес вдосконалення і набуття флейти, гобою, кларнета і фаготу відбувався у різних західноєвропейських містах. Виявлено, що для усіх них використовувалися різні матеріали, зокрема деревині і слонова кістка. Встановлено, що основний напрям еволюції інструментів полягав у збільшенні кількості клапанів, покращення форм інструменту, задля чистішого звуковидобування і зручної аплікатури. Відзначено, що сучасні (або близькі до сучасних) моделі з’явилися в період з кінця XVIII по середину ХІХ століть.

Порівняльний аналіз виконавських інтерпретацій Сонати Й. Брамса № 2 для кларнета (або альта) з фортепіано

2024-12-08T12:15:56+00:00

Стаття висвітлює дві унікальні інтерпретації сонати Й. Брамса №2 для кларнета (або альта) з фортепіано. Твір Й. Брамса розглянуто з точки зору композиторського задуму (реального, умовно-реального, гіпотетичного). У процесі аналізу сонати визначена її музична і композиційно-драматургічна ідея, що дозволило проаналізувати інтерпретації цього музичного твору у виконавських версіях для кларнета і альта. Порівняльний аналіз виконання цього твору видатними музикантами доводить, що поглиблене занурення у процес осмислення виконавських інтерпретацій музичних творів дозволяє найактивніше проявити себе у навчальної та виконавської діяльності.

Підготовка студентів мистецьких спеціальностей до виконання старовинної барокової музики: художньо-стилістичний та технологічний аспекти

2024-12-08T12:37:53+00:00

Досліджено культурно-історичні, художньо-естетичні, жанрово-стильові особливості доби бароко й визначено важливість та доцільність застосування автентичного підходу до виконання старовинної барокової музики в сучасному музичному виконавстві. Обґрунтовано основні принципи музичного мислення за доби бароко, які зумовлені зверненням до унікальної сутності «Я» людини. Розкрито появу нових музичних барочних інструментів, нових жанрів інструментальної музики: соната, концерт, сюїта тощо. Виокремлено художньо-стильовий та технологічний аспекти у підготовці студентів мистецьких спеціальностей до виконання старовинної барокової музики з урахуванням автентичного підходу. Розкрито особливості набуття студентами відповідних знань й технічних умінь для глибокого опанування специфічними навичками, необхідними для автентичного виконання в стилі бароко. Наведено практичні поради щодо роботи викладача зі студентами над музичними творами барокової доби. Застосування автентичного підходу пробуджує в студента відчуття самостійності та креативного підходу до музичного виконавства, що дозволяє йому розвиватися як художнику, музиканту, інтерпретатору та сприяє глибшому розумінню історичного й стилістичного контексту барокової доби.