Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія

ТРЕНІНГ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ТА ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ

Г. В. Афузова — 2024-10-24

У статті представлено результати проєкту «Розвиток резильєнтності здобувачів першого рівня вищої освіти в умовах воєнного конфлікту на території України», який реалізовувався у 2022-2023 р.р. за підтримки Української асоціації дослідників освіти та Європейської асоціації дослідників освіти. Особливу увагу акцентовано на висвітленні організаційних засад підвищення рівня резильєнтності студентів І курсу в умовах воєнної агресії з метою збереження їх психічного здоров’я. Описано методологію, зміст та структуру психолого-педагогічного тренінгу «Розвиток навичок резильєнтності для збереження і зміцнення психічного здоров’я першокурсників закладу вищої освіти під час професійного навчання в умовах воєнного стану».

КОРЕКЦІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

С.І. Геращенко — 2024-10-24

У статті розглядається питання реалізації принципу корекційної спрямованості навчання на уроках української їмови в спеціальних закладах освіти, висвітлено шляхи їзастосування принципу корекційної спрямованості навчання з метою їпідвищення ефективності формування мовних знань та мовленнєвих їкомпетентностей в учнів з інтелектуальними порушеннями на їуроках з української мови за рахунок використання їспеціальних вправ та ігор, які були систематизовані їта реалізовані у період навчання грамоти. Охарактеризовано їосновні корекційні прийоми у формуванні базових мовленнєво-їкомунікативних компонентів в учнів з інтелектуальними порушеннями їу процесі вивчення української мови. Проаналізовано особливості ївикористання принципу корекційної спрямованості навчання до визначення їпсихолого-педагогічних умов забезпечення корекційно-розвиткової роботи їу спеціальному закладі освіти. Дослідження будується на їпозиції, що корекційний ефект можливий за умови їспеціальної організації уроків з української мови, на їяких застосовуються спеціальні педагогічні прийоми, що впливають їна виправлення властивих учням з інтелектуальними порушеннями їособливостей і сприяють їхньому інтелектуальному і фізичному їрозвитку, становленню особистості.

ОСОБИСТІСТЬ ТА ЇЇ ДЕФІНІЦІЇ В ПРАКТИЦІ КЛІНІЧНОГО ПСИХОЛОГА

О.М. Дубовик — 2024-10-24

У статті розглянуто й проаналізовано основні теорії та підходи до розуміння дефініції особистості в сучасній психології та в практиці клінічного психолога. Представлено загальні положення різних концепцій особистості та особливості трактування особистості і алгоритми роботи з нею, які є найбільш застосовуваними у сучасній практиці психологів (зокрема клінічних). Проаналізовані результати соціологічного опитування стосовно пріоритетності вибору напряму психотерапевтичної та психокорекційної діяльності практикуючими психологами. Зазначена важливість розуміння клінічними психологами дефініції особистості в контексті онтогенетичного ланцюга «індивід – особистість – індивідуальність».

АНАЛІЗ СИСТЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ ТА ПІДЛІТКАМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

О.В. Ісаєва — 2024-10-24

У статті досліджується стан функціонування системи спеціального закладу освіти та організації корекційної роботи з дітьми та підлітками з особливими освітніми потребами. Встановлено, що основною метою моделі системи функціонування спеціального закладу освіти та організації корекційної роботи з дітьми та підлітками з особливостями у розвитку є забезпечення глибокої та інтегрованої підтримки для дітей та підлітків з різними видами особливих освітніх потреб, зокрема з інтелектуальними порушеннями, розладами аутистичного спектру та іншими відхиленнями у розвитку. З’ясовано, що запровадження даної моделі протегуватиме забезпеченню високоякісної освіти та розвитку дітей та підлітків з порушеннями у розвитку.

АЛГОРИТМ РЕАЛІЗАЦІЇ ЛОГОПЕДИЧНОГО СУПРОВОДУ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ З ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ

С.Ю. Конопляста — 2024-10-24

У статті розглянуто сучасний алгоритм реалізації логопедичного супроводу дітей раннього віку з церебральним паралічем. Проаналізовано науково-емпіричні дані, що стосуються проблематики стану та особливостей розвитку дітей з церебральним паралічем з раннього віку, зокрема складності та багатовекторності проблеми домовленнєвого та раннього мовленнєвого розвитку. Представлено зміст та базові складові компоненти логопедичного супроводу. Ключовим змістовим компонентом логопедичного супроводу є авторська методика ранньої логоінтервенції «У ритмі Метелика». Науково обґрунтовано склад міжгалузевої команди, що бере учать у забезпечені неперервного логопедичному супроводі такої дитини, підкреслено ключову роль логопеда та батьків. Представлено алгоритм здійснення міжгалузевого логопедичного супроводу як систему послідовних етапів, наповнених змістом та інструментарієм, що забезпечує успішну індивідуальну траєкторію розвитку дитини.

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛОГОРИТМІЧНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ ДІТЕЙ З РОЗЛАДАМИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРА

О.В. Козинець — 2024-10-24

У статті йде мова про дітей з розладами аутистичного спектра дошкільного віку, в яких порушення в розвитку зумовлені істотними обмеженнями комунікації, поведінки та соціальної взаємодії. Реакції та поведінка дітей з розладами аутистичного спектра часто є нетиповою, незрозумілою чи несподіваною. Тяжкість порушення визначається тим, як дитина здатна реагувати на зміни у повсякденному житті. Характерною ознакою дітей з розладами аутистичного спектра є їхня ігрова діяльність: одноманітне використання нетипових речей як іграшок, як пріоритет — ігри на самоті. Одним із ефективних засобів корекційного впливу на дітей із розладами аутистичного спектра є логопедична ритміка. Її активно використовують як ефективний засіб коригувального впливу на поведінку та особистість в цілому, так як логоритміка пов’язана з різними видами музичної, рухової та мовленнєвої діяльності: слухання музики, співи, музично-ритмічні рухи, гра на музичних інструментах, промовляння віршів під музику тощо. Також у статті окреслені певні правила, яких необхідно дотримуватись під час організації занять з логоритміки для дітей з розладами аутистичного спектра, які суттєво можуть покращити використання логоритміки як одного з напрямків розвитку дітей з аутизмом.

РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЙ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ПОСЛУГ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ, ВЕТЕРАНАМ З ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ

О.П. КРУГЛИК — 2024-10-24

Відзначається необхідність забезпечення соціально-психологічної підтримки та педагогічно-корекційної реабілітаційної допомоги людям після пережитих травмуючих подій, контузій. В статті описані підходи до застосування психолого-педагогічних технологій на відновлення функціональних порушень у військових, ветеранів, повноцінної їх життєдіяльності, соціальної ідентифікації; впровадження реабілітаційних послуг (психолого-педагогічних, соціальних, фізкультурно-спортивних, фізичних) як умов для максимальної психологічної, корекційно-компенсаторної та соціально-трудової реабілітації й повноцінної інтеграції в соціум. Теоретично проаналізовано та практично обґрунтована реалізація надання реабілітаційних послуг міжгалузевою командою фахівців.

ОРГАНІЗАЦІЯ ДОПОМОГИ ДІТЯМ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯМ В УКРАЇНІ (ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ)

Є.Ю. Линдіна — 2024-10-24

Стаття охоплює історичний аналіз та сучасний стан логопедії в Україні. Досліджується розвиток практик та теорій у сфері спеціальної освіти, безпосередньо логопедії, з акцентом на еволюцію методів діагностики, корекції та реабілітації порушень мовленнєвого розвитку. Ця робота відображає перехід від первісних медичних інтервенцій до використання сучасних технологій та міждисциплінарних підходів, підкреслюючи важливість інтеграції новітніх досліджень в практичну діяльність логопедів.

Стаття звертає увагу на ключові моменти в історії логопедії в Україні, включаючи розгляд періодів, коли були зроблені значні прогреси у стандартизації підходів і методів роботи з мовленнєвими порушеннями в осіб з особливими освітніми потребами. Аналізуються також сучасні тенденції та виклики в спеціальній освіті, зокрема необхідність оновлення освітніх програм для підготовки логопедів, з посиленням уже історично складених складових та з включанням сучасних технологічних рішень і наукових досягнень.

Особлива увага приділяється потребі в інтеграції міжнародного досвіду та передових практик у сферу логопедії в Україні, що дозволить підвищити ефективність логопедичної допомоги та розширити можливості для комплексного підходу до навчання й виховання, корекції та реабілітації дітей з мовленнєвими порушеннями. Наголошується на важливості міждисциплінарної взаємодії між логопедами, педагогами, психологами та медичними працівниками для досягнення найкращих результатів у роботі з дітьми з мовленнєвими порушеннями.

Ця стаття рекомендується для науковців, практикуючих логопедів, освітніх працівників та здобувачів вищої освіти відповідних спеціальностей, які зацікавлені у поглибленому розумінні історичних та сучасних аспектів логопедії в Україні, а також у вивченні ефективних стратегій для подальшого розвитку галузі.

ГРАНТОВО-ПРОЄКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНЦІЙ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ

Д. С. Литвиченко — 2024-10-24

Дослідження питань грантово-проєктної діяльності як засобу формування ключових компетенцій здобувачів вищої освіти в умовах онлайн-навчання є важливим та своєчасним. До цього спонукають пошуки нових підходів до організації освітнього процесу, підвищення його якості та адаптація до сучасних викликів і вимог.

У статті представлено досвід грантово-проєктної діяльності закордонних вищих навчальних закладів і доведено значущість такої діяльності в підготовці майбутніх фахівців. Це описано на прикладі реалізації власних проєктів та участі в молодіжних проєктах здобувачів вищої освіти спеціальності 016 «Спеціальна освіта» Бердянського державного педагогічного університету в умовах онлайн-навчання. Грантово-проєктна діяльність здобувачів вищої освіти цієї спеціальності розглядається як засіб формування ключових компетенцій в умовах онлайн-навчання.

ОСОБЛИВОСТІ ДЕПРЕСІЇЇ У ХВОРИХ ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ІШЕМІЧНИЙ ІНСУЛЬТ

З.І. Лісова — 2024-10-24

У статті розглядаються особливості депресії у хворих які перенесли ішемічний інсульт. Зазначається, що внаслідок збільшення об’єму негативної інформації; стресу, обумовленого військовими діями; COVID-19; швидкого темпу життя відбувається значне перенапруження нервової системи та психіки людини в цілому. Тому почастішали судинні захворювання, чисельність яких становить серйозну небезпеку.

Відмічається, що найважчим проявом патології судин головного мозку є інсульт, який у половині випадків виникає у людей, сповнених творчих сил. Аналіз спеціалізованої наукової літератури встановив, що у структурі судинних захворювань головного мозку саме ішемічний інсульт є однією з найпоширеніших клінічних форм гострого порушення мозкового кровообігу.

Здійснено теоретичний аналіз психолого-педагогічної і медичної літератури з питання післяінсультної депресії, її механізмів, ґенезу, симптоматики.

Обґрунтовано, що депресія є одним із тяжких наслідків ішемічного інсульту, який негативно впливає на особистість хворого і проявляється пригніченим настроєм; суттєвим зменшенням інтересу майже до всіх видів діяльності; значимими змінами ваги тіла або апетиту; безсонням або гіперсомнією; психомоторною ажитацією або загальмованістю; слабкістю або втратою енергійності; почуттям нікчемності або неадекватно надмірної провини; нерішучістю або зниженою здатністю до концентрації уваги; а в тяжких випадках – нав’язливими думками про самогубство або смерть.

Післяінсультна депресія значно знижує мотивацію до одужання та погіршує результат реабілітаційної роботи. Депресія є настільки поширеною, що негативно впливає не тільки на здоров’я населення, але й на економіку країни.

Психологічне обстеження за допомогою методик «Шкала депресії PHQ-9», яка є блоком №2 «Опитувальника стану здоров’я пацієнта PHQ – Patient Health Questionnaire» (PHQ) і «Диференціальна діагностика депресивних станів» підтвердило теоретичний висновок про наявність у хворих після ішемічного інсульту виражених форм депресії та важливість проведення комплексної психокорекційної роботи.

РОЗВИТОК УСНОГО ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ

І. С. Марченко — 2024-10-24

В статті розглядається проблема розвитку усного зв’язного мовлення учнів початкових класів із порушеннями мовлення, які знаходяться в умовах інклюзивного навчання. Відомо, що розвиток усного зв’язного мовлення у даної категорії дітей є важливим аспектом їхньої комунікації, соціалізації та навчання. В умовах інклюзивного навчання ця проблема стає ще більшої актуальною, оскільки діти з порушеннями мовлення навчаються разом з однолітками, у яких мовлення розвивається згідно норми. Це вимагає від вчителів-логопедів розробки спеціальних методик з розвитку як усного так і писемного мовлення, або адаптації чи модифікації мовного матеріалу, відповідно до вікових і індивідуальних особливостей дітей із порушеннями мовлення. В статті здійснено аналіз особливостей зв’язного мовлення означеної категорії дітей в науковій літературі та обґрунтована необхідність диференційованого корекційно-розвиткового підходу до навчання. Визначені умови та спеціальна методика розвитку зв’язного усного мовлення, яка передбачає декілька послідовних етапів у роботі над текстами різної організації, як то ланцюгової і паралельної. Серед розповідей ланцюгової організації побудови тексту розглянуто переказ, розповідь за сюжетною картиною, серією сюжетних картинок; паралельної – різні види описів. Запропоновані різні тренувальні вправи, прийоми, дидактичні мовні та схематичні матеріали корекційної роботи над текстами. Зазначено, що при правильній організації і проведенні корекційно-розвиткової роботи вчитель-логопед, асистент вчителя допоможуть дітям подолати наявні у них порушення мовлення та опанувати шкільними знаннями.

ДО ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПУ СВІДОМОСТІ У ДІТЕЙ З МЕНТАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ В АСПЕКТІ ЇХ СОЦІАЛІЗАЦІЇ

І.М. Матющенко — 2024-10-24

У статті розглянуті теоретико-методологічні підходи щодо визначення проблеми соціалізації дітей з ментальними порушеннями в аспекті реалізації принципу свідомості в освіті. Зазначається, що окреслена категорія дітей потребує особливого підходу та уваги, що в свою чергу вимагає від сучасної системи освіти створення сприятливих психолого-педагогічних умов. Створення сприятливих психолого-педагогічних умов для дітей з ментальними порушеннями сприятиме їх соціальному розвитку та адаптації до життя у суспільстві та матиме велике значення для підвищення їхнього життєвого рівня та самовизначення.

Проаналізовано загальну та спеціальну психолого-педагогічну літературу щодо розуміння сутності принципу свідомості та соціалізації, зокрема, розглянуто види, механізми та її вплив на успішний перебіг адаптованості дітей з ментальними порушеннями в новій соціальній групі однолітків.

ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ ПРО ЗВУКО-СКЛАДОВУ СТРУКТУРУ СЛОВА В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ

В.В. Михайленко — 2024-10-24

У статті розглянуто основні засади формування знань про звуко-складову структуру слова в учнів початкових класів з інтелектуальними порушеннями. Проаналізовано теоретичний та практичний матеріал щодо особливостей формування звуко-складової структури слова, виокремлено поняття «звукова структура», «складова структура», а також описано диференціацію цих понять. Висвітлено особливості сприйняття учнями з інтелектуальними порушеннями звукової структури в розрізі «звук» та «склад».

КОМАНДНИЙ ПІДХІД ДО ОРГАНІЗАЦІЇ КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ

С.Ю. Путров — 2024-10-24

У теоретико-оглядовій статті розглянуто сучасні наукові погляди на порушення інтелектуального розвитку у дітей дошкільного віку. Оглядово представлено характеристику інтелектуальних порушень за Міжнародною класифікацією хвороб 11 перегляду. Змодельовано структури команди корекційно-розвиткового супроводу для дітей досліджуваної категорії. Охарактеризовано корекційно-розвиткові завдання, які вирішує кожен спеціаліст команди супроводу дитини дошкільного віку з інтелектуальними порушеннями.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ПОДОЛАННЯ АГРЕСІЇ У ПІДЛІТКІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ ЛЕГКОГО СТУПЕНЮ

С.Ю. Путров — 2024-10-24

В статті представлено результати теоретико-прикладного аналізу проблеми подолання агресії у підлітків з легким ступенем інтелектуальних порушень внаслідок перенесених психотравмуючих ситуацій під час війни в Україні.

Визначено, що агресивність за даними світових джерел, може мати користь для суспільства, так як вона стимулює у людей прагнення до перемоги, долаючи перешкоди.

Представлено результати попередніх лонгітюдинальних досліджень автора із співавторами, де агресія виступала ефективним психологічним чинником для отримання юними спортсменами високих результатів.

Виявлено за результатами проведених досліджень, що якість агресивності у означеної категорії людей напряму впливає на виникнення почуття патріотизму в царині спорту.

За актуальністю нової парадигми воєнного часу зазначено суттєві зміни у психіці людей, автори наполегливо повертаються до пошуку нових стратегій подолання агресивності осіб із легким ступенем інтелектуальних порушень, розуміючи, що цей стан у клінічній групі осіб з інтелектуальними порушеннями приведе до виникнення почуття патріотизму.

Розглянуто клініко-психологічні дослідження особливостей та структури інтелектуальних порушень. З’ясовано, що така категорія осіб, зокрема, порушень дизонтогенезу, на відміну від очікувань автора статті, лише формально розуміє патріотизм, а реально в рамках посттравматичного синдрому отримала показники прояву агресії, самоагресії, тривожності, ознак афектації психологічних установок, байдужості до оточуючих людей, руйнування предметів, індиферентного ставлення до болю інших.

За результатами проведеного емпіричного дослідження з підлітками із легким ступенем інтелектуальних порушень підтверджено, що первинна база платформа порушень логіки, причинно-наслідкових зв’язків, ускладнення у формуванні вищих психічних функцій: понять, уявлення, самоконтролю та саморегуляції поведінки під час стресових ситуацій змушують підлітка проявляти агресію як форми психологічного захисту від травмуючої ситуації.

Визначено напрями та психолого-педагогічні умови індивідуальної та групової соціально-психологічної корекційно-реабілітаційної роботи команди фахівців та батьків з подолання агресивних дій і поведінку у підлітків із легким ступенем порушень інтелекту.

ІНКЛЮЗИВНИЙ ПРОСТІР: НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

А.С. Розвад — 2024-10-24

У статті розглядаються основні концепції та принципи інклюзивного простору, зокрема фізична доступність, інформаційна доступність та соціальна інклюзивність.

Особлива увага приділяється психологічним аспектам, які покращують інклюзивний простір: психологічній безпеці, емоційній підтримці, індивідуальним підходам до навчання та розвитку соціальних навичок. Також розглядається можливість підвищення обізнаності про інклюзію серед педагогів, батьків та учнів та надання психологічної підтримки дітям та їхнім сім’ям.

Аналіз міжнародних і національних нормативних актів, що регулюють інклюзивний простір, дозволяє зрозуміти законодавчі засади його розвитку. У цій статті розглядаються міжнародні конвенції, закони та політичні декларації, а також діючі програми і законодавчі ініціативи України, спрямовані на створення та підтримку інклюзивного середовища.

У контексті нашого дослідження ми розглянули сучасні тенденції розвитку інклюзивного простору та нормативне забезпечення цих процесів, що дозволить краще зрозуміти, як створювати та підтримувати інклюзивні середовища, які відповідають потребам різних груп населення. Аналіз існуючих практик та законодавчих ініціатив сприятиме визначенню ефективних стратегій для подальшого розвитку інклюзивного простору в Україні.

ВІДНОВЛЕННЯ МОВЛЕННЄВИХ ТА РУХОВИХ ФУНКЦІЙ У ДІТЕЙ З МОТОРНОЮ АФАЗІЄЮ НА РАННЬОМУ ЕТАПІ КОРЕКЦІЙНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

А.М. Савицький — 2024-10-24

У статті на основі аналізу наукових праць вітчизняних та зарубіжних дослідників розглядається проблема організації корекційно-відновлювального навчання дітей з афазією в умовах спеціально організованого середовища; проводиться аналіз дієвих форм і методів корекційно-реабілітаційної роботи з відновлення втрачених внаслідок ураження головного мозку рухових та мовленнєвих функцій у дітей цієї категоріальної групи; аналізуються дані щодо стану збережених психофізичних функцій у дитини з органічним ураженням центральної нервової системи, здійснюється дослідження нейропсихологічних та нейрофізіологічних підходів у реабілітації дітей хворих на афазію; виявляються особливості корекційно-відновлювального навчання та відповідних можливостей пластичної перебудови втрачених мозкових функцій та наявної нейрорегенерації у дітей дошкільного віку із афазією; робиться психофізичне обґрунтування застосування спеціальної відновлювальної корекційно-реабілітаційної роботи та наводяться спеціальні методики фізичної реабілітації та мовленнєвої корекції у дітей з моторною афазією; виявляються нейропсихологічні та нейрофізіологічні основи відновлення рухових та мовленнєвих функцій у дітей хворих на афазію.

В статті висвітлюється концепція корекційно-відновлювального навчання дітей з афазією в умовах комплексного супроводу. Детально розглядається стан патології психомоторного розвитку у дітей на ранньому етапі відновлення. В статті, на основі аналізу отриманих даних експериментального дослідження визначаються найбільш дієві та оптимальні методики корекції та реабілітації даної категорії дітей та окреслюються подальші шляхи відновлення втрачених мовленнєво-рухових функцій. Визначено подальші перспективи даної корекційно-відновлювальної роботи у дітей різних вікових груп з локальним ураженням головного мозку та окреслено напрями майбутніх пошуків у психофізичній реабілітації дітей на різних етапах відновлювального навчання.

НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МІРКУВАНЬ У ЗВ’ЯЗНОМУ МОВЛЕННІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ ТРЕТЬОГО РІВНЯ

І. О. Самойленко — 2024-10-24

В статті розглянуті науково-теоретичні засади формування міркувань у зв’язному мовленні дітей старшого дошкільного віку з загальним недорозвитком мовлення. Визначено основні психологічні, лінгвістичні та психолінгвістичні підходи та погляди на проблему формування міркувань у зв’язному мовленні дошкільнят, розкрито основні поняття з цього питання. Спрямовано увагу на те, що сучасні виклики, потреби суспільства та створення концептуальних реформ освіти призводять до появи нових запитань у формуванні цілісної особистості. В контексті цих вимог особливо важливим є розвиток комунікативної компетентності, яка висуває на перший план формування мовленнєвої компетенції, зокрема, здатності міркувати та висловлювати свої думки зв’язно та логічно. Зазначено, що зв’язне монологічне мовлення відіграє ключову роль у процесі мовленнєвого розвитку дошкільника, оскільки воно забезпечує комунікативну функцію, воно підкоряється певним законам логіки, граматики, композиції, має тематичну приналежність, притаманні йому структурні компоненти, є єдиним цілим, самостійним та завершеним. З’ясовано, що в процесі розвитку зв’язного мовлення діти дошкільного віку оволодівають найбільш елементарними міркуваннями розмовного стилю, як обґрунтована відповідь на питання за змістом загадки; роздум під час доповнення розповіді; при визначені характерних ознак предметів, явищ, подій при описі. Визначено строки появи міркувань у зв’язному мовленні нормотипових дітей, труднощі під час їх засвоєння. Розкрито основні психомовленнєві особливості дітей із загальним недорозвитком мовлення. Сказано, що особливого значення для дітей із загальним недорозвитком мовлення набуває формуванні міркувань у зв’язному мовленні, яке безпосередньо сприятиме розширенню їх світогляду, подолання примітивізму мислення, підсиленню його абстрактно-логічної форми, розширенню обсягу короткочасної і довготривалої пам'яті.

ВРАХУВАННЯ ЗОРОВИХ ПОРУШЕНЬ У ПІДЛІТКІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ВАДАМИ В ПРОЦЕСІ ЇХ СОЦІАЛІЗАЦІЇ

Є.П. Синьова — 2024-10-24

Стаття присвячена питанням наявності у дітей з ментальними проблемами супутніх порушень, повʼязаних з вадами зору, та опосередковано, їх впливу на пізнавальну діяльність та соціалізацію.

Зроблено аналіз літературних джерел щодо особливостей розвитку дітей зі складними порушеннями, зокрема, різних форм олігофренії та офтальмопатології.

Проаналізовано результати дослідження щодо наявності серед контингенту дітей з інтелектуальними вадами, таких, хто має складні порушення, а саме, зниження зору (при різних зорових вадах), які необхідно враховувати корекційним педагогам в забезпеченні соціалізації дітей.

Визначено розповсюдженість виникнення у дітей з інтелектуальними порушеннями зорових вад.

Розглянуті питання особливостей соціалізації дітей названої категорії.

ОСОБЛИВОСТІ КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ З УЧНЯМИ ІЗ ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Д.І. Шульженко — 2024-10-24

У статті розглянуто сучасні особливості корекційної роботи вчителя початкових класів з учнями із особливими освітніми потребами. Зазначається, що успішне навчання цієї категорії учнів вимагає індивідуалізованого підходу, співпраці з вчителем, використання спеціалізованих методик та матеріалів, а також підтримки соціально-емоційного розвитку. Автори наголошують на важливості адаптації навчального процесу до потреб кожного учня з особливими освітніми потребами для досягнення їхнього успіху та розвитку. Виявлено критерії і показники рівня розвитку освітньої роботи вчителя початкових класів із дітьми із порушенням інтелектуального розвитку. Запропоновано методику формування компетенцій вчителя в інклюзивній формі освіти. Зроблено висновок , що вчитель початкових класів повинен мати комплексне розуміння педагогічних концепцій і принципів інклюзивної освіти, щоб забезпечити ефективну навчально-виховну діяльність для всіх учнів, включаючи дітей з порушеннями інтелектуального розвитку.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

Ю.В. Шевченко — 2024-10-24

У даній статті досліджується питання особливостей психолого-педагогічного супроводу дітей молодшого шкільного віку, які мають порушення емоційно-вольової сфери та організація навчання таких дітей у закладі освіти. Молодший шкільний вік є важливим етапом для розвитку та становлення дитини як особистості, для подальшого адаптивного входження в соціальне життя. Мета даної статті полягає в тому, щоб проаналізувати проблему психолого-педагогічного супроводу молодших школярів із порушеннями емоційно-вольової сфери в закладі освіти. Автор зазначає що, молодші школярі мають навчитися та вміти адаптуватися до навчального середовища, долати труднощі, бути відкритими і доброзичливими, а отже мати сформовані соціальні компетентності та ефективно керувати власними негативними емоційними реакціями на події їхнього життя. Для цього необхідно, щоб дитина мала позитивну самооцінку і позитивне уявлення про себе, власну гідність та володіла навичками встановлення власних меж, що в подальшому слугуватиме позитивній «Я-концепції» у більш старшому віці.

ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З УКРАЇНОЮ, ЯК ДЕРЖАВОЮ

В.М. Шевченко — 2024-10-24

У статті досліджується питання патріотичного виховання дітей з порушеннями слуху, акцентуючи увагу на розробці і впровадженні методичних підходів для ознайомлення дітей з Україною як державою. Метою дослідження є створення дидактичних матеріалів та програм, які враховують специфічні потреби дітей з порушеннями слуху, та оцінка їхньої ефективності через проведення експериментальних занять. Автор зазначає, що в процесі дослідження використовувалися інтерактивні методи навчання, такі як рольові ігри, вікторини та майстер-класи, що сприяли активному залученню дітей та підвищенню їхньої зацікавленості у навчанні. Результати проведеної роботи свідчать про значне покращення знань дітей про державні символи, розвиток соціокультурної компетентності та підвищення рівня національної самосвідомості. Важливими компонентами успішного засвоєння знань є використання методичних підходів та їхній позитивний вплив на розвиток особистості дітей з порушеннями слуху, співпраця з батьками, яка відіграла важливу роль у процесі патріотичного виховання, сприяючи більш ефективному засвоєнню знань та розвитку національної самосвідомості у дітей.

ПОСЕРЕДНИЦТВО ОДНОЛІТКІВ ЯК ПЕРСПЕКТИВНИЙ ЗАСІБ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ З АУТИЗМОМ

Е.М. Ходанович — 2024-10-24

Метою статті є систематизація підходів щодо посередництва однолітків як перспективного засобу соціально-психологічної адаптації дітей з аутизмом. Дослідження здійснено із використанням низки методів, зокрема: методу систематизації, який дав змогу обрати перелік підходів, пов’язаних із розглядом вказаної проблематики; методу індукції, за допомогою якого на підставі окремих положень наукових підходів встановлено їх категорії. В ході дослідження виокремлено такі підходи щодо посередництва однолітків в рамках процесу соціально-психологічної адаптації дітей з аутизмом, зокрема: посередництво однолітків в ігрових умовах для мінімально вербальних дітей із розладом спектра аутизму (ігровий підхід); посередництво обдарованих та талановитих однолітків в ігрових умовах для дітей із аутизмом, які мають проблеми вербальної та невербальної комунікації, погану залученість до взаємодії (експертний ігровий підхід); театралізований ігровий підхід, заснований на організації вистав та залученні до участі у них однолітків-експертів та дітей із помірними розладами аутистичного спектра.

Визначено, що представлені підходи, засновані на посередництві однолітків, мають широкий спектр охоплення. Встановлено, що здійснення вибору програм посередництва однолітків, які можуть бути використані в рамках дошкільних закладів освіти залежить від ступеню розладів аутистичного спектра дітей, здатності дошкільних закладів та їх психологів залучати однолітків та отримати згоду щодо їх залучення з боку батьків (опікунів), готовності самих однолітків прийняти активну участь у підтримці та адаптації дітей із аутизмом.

РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ САМОСВІДОМОСТІ ФАХІВЦІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ В РОБОТІ ІЗ ДІТЬМИ ЗІ СПЕКТРОМ АУТИСТИЧНИХ ПОРУШЕНЬ

О.Є. Шульженко — 2024-10-24

У теоретико-оглядовій статті обґрунтовано проблематику, пов’язану з виникненням труднощів щодо здійснення корекційного впливу в роботі з дітьми з розладами аутистичного спектра. Визначено що ефективність роботи корекційного педагога з дітьми такої нозології залежить від професійної самосвідомості фахівців спеціальної освіти. Запропоновано розглядати професійну самосвідомість не тільки як компетенції, спрямовані на удосконалення знань, вмінь та навичок корекційного навчання та виховання таких дітей, а і проведення спеціальної роботи спрямованої на використання та тренування механізмів рефлексії, смислоутворення та цілепокладання що сприятиме активізації самосвідомості. Проаналізовано особистісну типологію профілів емоційної стійкості фахівців спеціальної освіти за їх якісними відмінностями психологічних показників. Охарактеризовано змістовні критерії (мотиваційний, когнітивний та емоційно-вольовий) та рівні емоційної стійкості. Представлено структурні елементи професійної підготовки фахівців спеціальної освіти, які здійснюватимуть корекційно-розвиткову роботу з дітьми з аутизмом. Розглянуто вміння, що визначають професійну готовність фахівця спеціальної освіти до роботи з дітьми.