Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія

ДОСТУПНІСТЬ В СОЦІАЛЬНІЙ ТА ПРАВОВІЙ СФЕРАХ ДЛЯ ОСІБ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ: МІМІКО-ЖЕСТОВЕ МОВЛЕННЯ І СУРДОПЕРЕКЛАД

2023-09-11T17:15:29+00:00

В статті здійснено аналіз соціальної ситуації сьогодення осіб з порушеннями слуху та нормативно-
правової бази щодо використання міміко-жестового мовлення та сурдоперекладу з метою забезпечення
доступності. Розкриваються потенційні шляхи вирішення проблеми інформування осіб із слуховою депривацією
про події в державі та світі. Представлено на розгляд вирішенні питання соціалізації та інтеграції в оточуючий
соціум осіб з порушеннями слуху в умовах пандемії COVID-19 та російсько-української війни.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ АРТИКУЛЯЦІЙНОЇ ГІМНАСТИКИ В КОРЕКЦІЙНІЙ РОБОТІ З ДІТЬМИ ТЯЖКИМИ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ

2023-09-11T17:22:15+00:00

У статті розкрито поняття артикуляції та артикуляційної гімнастики. Окрім того, наголошено на
важливості розвитку артикуляційної моторики у процесі формування правильної звуковимови. В результаті
аналізу досліджень і публікацій окреслено основні цілі, на досягнення яких спрямована робота з удосконалення
моторики органів артикуляції. Зокрема, визначено основні завдання артикуляційної гімнастики, виконання яких є
обов’язковим під час корекційної роботи над різними мовленнєвими порушеннями. У статті коротко оглянуто інші
порушення розвитку дітей, під час корекції яких також доцільно використовувати вправи на розвиток артикуляції,
подано основні вимоги до їх проведення, виділено рівні виконання логопедичних вправ. У роботі розглянуто
питання підбору методів та прийомів реалізації занять, їх комбінування та поєднання з метою підвищення
мотивації дітей під час виконання артикуляційних вправ.

ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЛОГОПЕДИЧНІЙ РОБОТІ

2023-09-11T17:26:01+00:00

У статті визначено теоретико-практичні особливості впровадження цифрових технологій у практику
корекційно-логопедичної роботи у процесі занять із дітьми з ООП. У процесі теоретичного дослідження з’ясовано,
що в найбільш загальному розумінні цифрові освітні ресурси (цифрові технології навчання) являють собою
інформаційні дані та засоби навчально-наукового та довідкового характеру, які містяться в мережі Інтернет на
хмарних або цифрових сервісах, за допомогою яких здійснюється доступ до них, управління та використання у
напряму забезпечення повноцінного і ефективного освітнього процесу. Визначено можливості цифрових
технологій у формуванні умінь корекційного педагога проводити ефективну корекційну роботу. Визначено
переваги та недоліки використання цифрових технологій в логопедичній роботі. Доведено на власній практиці,
що у дітей, порівняно із традиційними методами корекційної роботи, більш ефективно проходить фонематичний
розвиток, розвиток дрібної моторики рук, орієнтації в просторі, активізуються процеси мислення, розвивається
пам’ять, увага, розширюється активний словник, покращується якість мовлення, підвищується загальний інтерес
до процесу пізнання нового тощо. Охарактеризовано освітні та функціональні можливості основних логопедичних
програм, що використовуються на сучасному етапі розвитку логопедії. Наголошено, що логопедична робота з
дітьми з використанням різного роду програмних продуктів дозволяє не тільки отримати більш швидкі та якісні
корекційні результати у напряму корекції порушень мовлення, але і сприяє формуванню супутніх корисних
навичок: формування дрібної моторики рук і пальців, розвиток координації рухів, уміння орієнтуватися у просторі
тощо.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ

2023-09-11T17:29:44+00:00

У статті розглянуті теоретичні підходи щодо визначення особливостей розвитку зв’язного мовлення у
дітейї з інтелектуальними порушеннями. Встановлено, що у дітейї зазначеної категорії, порушення мовлення має
системний характерї та впливає на функціональність мовленнєвої діяльності – комунікативну, пізнавальну,
регулюючу.
Як відомо, внаслідок недостатності аналітикої-синтетичної діяльності та обмеженого попереднього
мовленнєвого досвідуї діти з інтелектуальними порушеннями у процесі оволодінняї мовленнєвою діяльністю
зазнають певних труднощів, подолання якихї не завжди буває успішним. Співвідношення інтелектуального таї
мовленнєвого компонентів у структурі порушень мовленнєвого розвиткуї дітей з інтелектуальними порушеннями
залишається складною ії недостатньо вивченою проблемою. Ця проблема безпосередньо стикаєтьсяї з
питаннями співвідношення когнітивних і мовленнєвих процесівї в мовленнєвому онтогенезі, взаємодії
мовленнєвого та психічногої розвитку в цілому, впливу інтелекту на процесї розвитку дитини, зокрема на
формування мовленнєвих уміньї і мовленнєвої компетентності, що є основою дляї становлення зв’язного
мовлення.

ФОРМУВАННЯ ОРАЛЬНОГО ПРАКСИСУ В ОНТОГЕНЕЗІ

2023-09-11T17:34:23+00:00

Виходячи з аналізу останніх наукових досліджень українських та зарубіжних вчених авторами було
встановлено, що дана тема висвітлена недостатньо і на даний час є актуальною для подальшого
дослідження і створення методики розвитку орального праксису у дітей дошкільного віку з порушенням
мовлення.
Авторами узагальнено та визначено поняття: оральний праксис - здатність виконувати
невербальні оральні рухи органами периферійного мовленнєвого апарату, що контролюються вищими
психічними функціями відповідно до орально-динамічних стереотипів, набутих завдяки сенсо-моторному
досвіду з ефекторами (шкірою, м'язами, суглобами, слизовою оболонкою); оральний кінестетичний праксис –
це здатність виконувати диференційовані рухи органами артикуляційного апарату і здійснювати за ними
контроль (мімічні м’язи, м’язи язика, губ, ротової порожнини, гортані), оральний кінетичний праксис -
здатність до динамічної організації артикуляційних органів: язика і губ, щелепи і язика, щелепи і губ,
оромотрний акт - локомоторна одиниця, яка слугує основою для преартикуляторних позицій з подальшим
звуковідтворенням, преартикуляторна позиція - відтворення скоординованого невербального укладу органів
артикуляції в статичному положенні, яке забезпечує відтворення певного звуку з додаванням голосу.
Проведений авторами аналіз дає змогу визначити основні етапи формування орального праксису в
онтогенезі та виділити характерні ознаки кожного етапу: безумовно-рефлекторний етап (від народження до
18 місяців) характеризується оволодінням основним процесом руху органів артикуляції в неточній формі і
нечіткій координації; умовно-перехідний етап (від 1,5 до 4 років) характеризується формуванням вміння
дитини коригувати, уточнювати та диференціювати оральні рухи; довільний етап (від 4 - 6 років)
характеризується стабілізацією та генералізацією набутих умінь.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ-ЛОГОПЕДА НА ЛОГОПЕДИЧНОМУ ПУНКТІ У ЗАКЛАДІ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

2023-09-11T17:38:07+00:00

У статті зроблено аналіз нормативно-правової бази, яка регулює діяльність роботи вчителя-логопеда на
логопедичному пункті у закладі середньої освіти. Описано основний контингент здобувачів початкової освіти, які
отримують логопедичні послуги на логопункті. Також подана характеристика дітей з тяжкими порушеннями
мовлення, які повинні здобувати освітні й логопедичні послуги у закладах спеціальної та інклюзивної освіти.
Окреслено мету, завдання й обов’язки вчителя-логопеда на логопедичному пункті, зазначено вимоги до його
фахової освіти. Описано правові й організаційні засади проведення діагностичної та корекційної роботи логопеда.
Розглядаються питання комплектування груп на логопункті та розклад їх роботи.

PREPARATION OF FUTURE TEACHERS FOR THE USE OF DIGITAL TECHNOLOGIES IN THE SYSTEM OF INCLUSIVE EDUCATION

2023-09-11T17:45:54+00:00

In the article the educational and methodological provision of training of future teachers for the use of digital
technologies in the process of inclusive education is substantiated and presented. Traditional and computer-based
learning tools of students are characterized. The content of teaching and teaching-methodological support (principles,
methods, forms of teaching) of teaching computer-based disciplines is substantiated. The expediency of introducing into
the educational plan the selective discipline "Methodology of using digital technologies in the conditions of inclusive
education" has been proved. Was presented special educational software (electronic manuals, hypertext medium), which
would take into account the specific requirements of inclusive education. The expediency of using the experimental
system of training of future teachers for the use of the latest digital technologies in the process of correctional training
has been confirmed.

АНАЛІЗ СТАНУ ВКЛЮЧЕННЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ В ІНКЛЮЗИВНУ ОСВІТУ

2023-09-11T17:49:21+00:00

У даній статті розглядаються особливості включення дітей з порушеннями мовлення в інклюзивний
заклад освіти.
Авторами визначається переваги та недоліки впровадження інклюзивної освіти у загальноосвітні
заклади. Визначаються умови успішного навчально-виховного та корекційно-реабілітаційного процесу в
інклюзивній освіті.

МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ КОНТЕНТ ПОНЯТЬ «ІНТЕНЦІЯ», «МОВЛЕННЄВА ІНТЕНЦІЯ» У ЛОГОКОРЕКЦІЙНИХ СИСТЕМАХ СУЧАСНОЇ ЛОГОПЕДІЇ

2023-09-11T17:54:23+00:00

У науковій статті розкривається міждисциплінарний контент понять «інтенція», «мовленнєва
інтенція» у співвіднесеності до завдань диференційованої логопедичної корекції мовленнєвої діяльності дітей
із тяжкими порушеннями мовлення.
У статті акцентується увага на роботах дослідників, у яких простежується розподіл мовленнєвих
інтенцій за спрямованістю дій на дві складові: планувальна мовленнєва інтенція, яка характеризується створенням намірів для побудови дитиною власного висловлювання, визначення їх цілей, розробка плану,
змісту та смислової сторони, їх коригування (за необхідністю); формувальна мовленнєва інтенція, яка
характеризується продукуванням дитиною з тяжкими порушеннями мовлення власного погляду на сутність
речей, вмінням міркувати та висловлювати припущення, проявляти мовленнєву активність, комунікативну
культуру тощо.
Автори підкреслюють, що необхідно при плануванні корекційних дій у загальній послідовності
логопедичного впливу педагог має розрахувати потенційні можливості учасників логопедичного корекційного
процесу, засоби впливу, прийоми, весь спектр дидактичного нашарування з метою формування мовленнєвої
інтенції дитини з тяжкими порушеннями мовлення як стабільного стимулу для породження нової інтенції й
поступового здійснення стабільної мовленнєвої дії.
Автори наголошують на дискусійних положеннях, які існують з цього приводу. Вони свідчать про
важливість та актуальність проблеми для різних наукових галузей, зокрема логопедії. Різні дисципліни
вивчають однаковий об’єкт – мовленнєву діяльність, її інтенційність, вирішуючи свої певні завдання,
виокремлють свої точки зору на істотні характеристики. Намір (інтенція) щось висловити, пов'язаний із
певним змістом думки або почуттям, лежить в основі практично кожного мовленнєвого акту. Інтенції, що
виявляються суб'єктом у мовленнєвому акті, становлять глибинний психологічний зміст його мовлення. При
цьому виникає потреба у принципових дидактичних структурно-логічних схемах формування інтенційної
складової мовленнєвої діяльності дитини з тяжкими порушеннями мовлення, яка складає мотиваційну
структурну одиницю породження мовленнєвого висловлення й організації комунікативної вербальної
інтеракції, що потребує подальших досліджень й узагальнень.

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОНТОГЕНЕЗУ КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ТА ЙОГО ДИЗОНТОГЕНЕЗУ ПРИ СИНДРОМІ ДАУНА

2023-09-11T17:57:29+00:00

В статті розкрито сучасні уявлення про розвиток мовлення в онтогенезі. Проаналізовано психомоторний
профіль зазначеної категорії дітей, визначено вплив цих особливостей на формування мовлення у дітей з
синдромом Дауна. Встановлено, що поліморфні порушення психофізичного розвитку обумовлюють порушення
розвитку усієї мовленнєвої системи. Проаналізовано особливості комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей з
цією генетичною аномалією. Визначено види мовленнєвих порушень, що поєднуються з системним
недорозвиненням мовлення, властивих дітям з синдромом Дауна.

КЛЮЧОВІ ПОЛОЖЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО РЕАБІЛІТАЦІЇ ОСІБ З ОБМЕЖЕННЯМИ ПОВСЯКДЕННОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ

2023-09-11T18:02:01+00:00

Метою даної статті є аналіз змісту міжнародних документів у сфері реабілітації осіб з інвалідністю і
обмеженнями повсякденного функціонування та визначення ключових положень формування міжнародної
політики у даній сфері. Вперше поняття «реабілітація» в міжнародній практиці було використано в 1844 році для
визначення необхідності відновлення функцій організму з метою покращення якості життя. Подальший розвиток
надання реабілітаційних послуг пов’язаний із створенням різноманітних міжнародних організацій, які опікувалися
проблемами реабілітації – спочатку ветеранів Першої світової війни, потім дітьми шкільного віку (з порушеннями
зору, слуху, мовлення та іншими фізичними порушеннями). Основними ключовими положеннями, які сьогодні
формують міжнародну політику у сфері реабілітації, є: «Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю»,
«Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ)», «Рамка
реабілітаційних компетенцій». До 2001 року система реабілітації розглядалася в усьому світі лише по
відношенню до осіб з інвалідністю. Сьогодні за міжнародними документами, у разі необхідності кожна людина
має можливість отримати доступ до високоякісних послуг реабілітації.

ВЕКТОРИ КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНОЇ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-ДЕФЕКТОЛОГІВ

2023-09-11T18:05:39+00:00

Статтю присвячено актуальній проблемі фахової підготовки майбутніх учителів-дефектологів.
Аналізуються поняття «компетентність» та «професійна компетентність вчителя-дефектолога»; компетентнісно
орієнтована фахова підготовка вчителя-дефектолога у закладі вищої освіти визначається як така, що має бути
спрямована на формування загальних та спеціальних компетентностей з огляду на поліфункціональність
надання освітніх послуг особам (дітям) з ООП; розглянуто окремі вектори організації такої підготовки здобувачів
освіти спеціальності «Спеціальна освіта» у Волинському національному університеті імені Лесі Українки;
зазначено, що освітній процес, складовими якого є, зокрема, теоретична та практична підготовка циклу
обов’язкових освітніх компонентів освітньо-професійної програми, здобуття поглиблених професійних знань
відповідно до освітніх компонентів вибіркових дисциплін, розвиток «м’яких навичок», долучення до дистанційного
і змішаного навчання, забезпечує належну фахову підготовку висококваліфікованих учителів-дефектологів,
здатних до самостійної педагогічної діяльності у галузі освіти дітей з особливими потребами.

МОДИФІКАЦІЯ ПРОГРАМ ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОГО НАПРЯМУ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ОСІБ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ

2023-09-11T18:10:47+00:00

У статті охарактеризовано проблему модифікації програм еколого-натуралістичного напряму
позашкільної освіти «Квітникарство» як чинника формування життєвої компетентності осіб з інтелектуальними
порушеннями (ІП). Акцентовано, що наявність інтелектуальних порушень призводить до дивергенції процесів
соціалізації та розвитку цих осіб, недорозвинення життєвої компетентності, що виявляється у нездатності
самостійно розв’язувати життєві проблеми, унеможливленні продуктивного життєвого самовизначення і
самоздійснення й оптимальної організації життєвого шляху. Метою статті є схарактеризувати зміст
модифікованої програми еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти «Квітникарство», спрямованої на
гармонізацію процесів розвитку та соціалізації школярів з ІП, формування їхньої життєвої компетентності.
Модифікація розглядається як заміна та концептуальне спрощення змісту предмета, навчальної програми
«Квітникарство» відповідно до модально-специфічних закономірностей розвитку школярів з ІП, і відповідно,
запланованих програмових результатів навчання. Представлена модифікована навчальна програма має
дворівневу структуру, побудована на основі принципів науковості, доступності, систематичності, послідовності,
практичної спрямованості навчання, наочності, а також краєзнавчого, фенологічного, народознавчого принципів
за лінійним і спірально-концентричним принципом, який передбачає систематичне розширення і поглиблення
знань на основі повторення теоретичного і практичного матеріалу з метою його усвідомлення та узагальнення.

ІНКЛЮЗИВНА КУЛЬТУРА УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

2023-09-11T18:14:03+00:00

У статті обґрунтовано актуальність формування інклюзивної культури учасників освітнього процесу
закладів освіти усіх типів як необхідної умови ефективної організації інклюзивного освітнього середовища та
успішної розбудови інклюзивної освіти зокрема.
Закцентовано увагу на важливості формування інклюзивної культури в учасників освітнього процесу
особливо на початковому рівні освіти у дошкільному віці. Розкрито актуальність дослідження проблеми
формування інклюзивної культури в системі закладів освіти. Проаналізовано наукові підходи та визначено
дефініцію поняття «інклюзивна культура.
Висвітлено питання складної структури інклюзивної культури (рівні), яка є джерелом інновацій, служить
рольовою моделлю для організації суспільства та запорукою успішної інтеграції дітей з особливими освітніми
потребами в освітній процес.

ДЕЯКІ ТЕНДЕНЦІЇ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ В УКРАЇНІ

2023-09-11T18:16:59+00:00

У статті розглянуто цифровізацію професійної підготовки вчителів, яка стала значною тенденцією
останніх років. Висвітлено основні тенденції цифровізації професійної підготовки вчителів, а саме: 1) штучний
інтелект і адаптивне навчання; 2) персоналізація на основі даних; 3) впровадження онлайн-курсів та вебінарів; 4)
використання технології віртуального навчального середовища; 5) мережне і мобільне навчання; 6)
мікронавчання. Значну увагу у статті приділено вивченню поняття «штучного інтелекту», як однієї з основних
тенденцій, яка може відіграти вирішальну роль у покращенні якості професійної підготовки учителів. Для
розв’язання поставлених завдань та досягнення мети дослідження використовується комплекс загальнонаукових
методів: теоретичні: аналіз і синтез з метою визначення основних напрямів дослідження проблеми цифровізації
вищої освіти; класифікація та узагальнення з метою виокремлення в процесах і явищах тенденцій цифровізації
професійної підготовки вчителів; за декількома ознаками; опис фактичної інформації з метою аналітичної
інтерпретації та вивчення конкретних фактів і явищ; статистичної обробки результатів дослідження: для
кількісного та якісного отримання даних. Методологічна основа дослідження розкривається на філософському,
загальнонауковому, конкретно науковому та технологічному рівнях. На філософському рівні – концепції сучасного
розуміння освіти, її неперервності та людиноцентрованості; єдності теорії та практики, логічного та історичного в
умовах цивілізаційних змін. На загальнонауковому рівні – наукові положення педагогічної науки щодо
взаємозв’язку й зумовленості явищ реальної дійсності, зумовлені інформатизацією та цифровізацією суспільства.
Загалом цифровізація професійної підготовки вчителів дозволяє зробити її доступною, гнучкою і
персоналізованою. Визначені тенденції спрямовані на те, щоб надати вчителям знання та навички, необхідні для
підвищення ефективності освітнього процесу, який стає все більш цифровим і технологічним.

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ СИСТЕМИ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ (ДОСВІД ПОЛЬЩІ)

2023-09-11T18:19:51+00:00

Стаття висвітлює інноваційні підходи до розвитку системи спеціальної освіти в Україні з урахуванням
польського досвіду. На основі системного теоретико-методологічного та історико-педагогічного аналізу здійснено
розгляд структури та результатів сучасної модернізації системи спеціальної освіти Польщі. Автором розкрито
теоретичні основи, особливості запровадження реформування спеціальної освіти дітей з особливими освітніми
потребами, розроблено концептуальні засади реформування системи спеціальної освіті України з урахуванням
прогресивного досвіду Польщі.
На основі означених концептуальних засад визначено організаційні умови та перспективи впровадження
досвіду Польщі з метою проектування подальшого прогресу і розвитку спеціальної освіти в умовах модернізації
освіти України.

СОЦІАЛЬНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ: ЗМІСТ І ПРАКТИКИ

2023-09-11T18:22:49+00:00

Автор розкриває значення практичного аспекту шкільної освіти, зокрема, розвитку соціальної
компетентності учнів, виявляє протиріччя і труднощі в реалізації цієї мети. Автор робить акцент на тому, що в
психологічних та педагогічних працях провідних фахівці наявні різні напрямки розкриття термінології понять
«компетенції» і «компетентність». Компетентність людини включає чітку структуру, яка має елементи, пов’язані зі
здатністю особистості вирішувати певні проблеми в різних сферах, але частіше у професійній діяльності. Автор
зазначає, що компетентність є результатом навчання, що виражається в знанні особистості про певний набір
методів роботи стосовно певної теми впливу.

ПАНІКА У ДИТИНИ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ: ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА

2023-09-11T18:25:52+00:00

Стаття розкриває сутність паніки у дітей з порушеннями слуху за умов війни, причини панічних атак та
способи реакцій на травмівні події батьків, найближчого оточення, що має безпосередній вплив на поведінку,
емоційні реакції, саморегуляцію дитини. Панічні атаки розглянуто з позиції емоційної сфери, стресового впливу
на афекти, які складно опанувати, незалежно від того страх є видуманим, гіперболізованим чи реальним.
Основна мета дослідження сформована не лише як наукове вивчення психологічного феномену паніки, а, в
першу чергу, як розроблення практичних порад та першої психологічної допомоги дитині, батькам за умов
панічної атаки під час війни. Стаття містить аналіз наукових досліджень фахівців, які було здійснено за період
воєнного конфлікту, його вплив на дітей з особливими освітніми потребами, зокрема на особливості формування
та розвиток психіки дитини.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ, МЕХАНІЗМИ ТЕРАПІЇ ТА ТЕХНІКИ ЕКЗИСТЕНЦІЙНО- КОГНІТИВНО-АНАЛІТИЧНОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ

2023-09-11T18:28:55+00:00

Стаття присвячена удосконаленню основних принципів та технік екзистенційно-когнітивно-аналітичної
психотерапії. Акцентується увага на тому, що психотерапевти різних напрямків у значній мірі стикаються зі
супротивом пацієнтів, частими рецидивами захворювань, а також важкістю розуміння механізмів формування
емоційних та поведінкових порушень. У рамках виділеної нами структури «октофлекса» аналізуються дві моделі:
модель психологічного здоров’я та психопатології. Описується інтегральна техніка психосоматосинтезу, а також
аналізується динаміка емоційних та поведінкових порушень в рамках різних нозологічних форм в процесі
екзистенційно-когнітивно-аналітичної психотерапії.

ПОГЛЯДИ НА ПРИРОДУ ЗАЇКАННЯ В ПЛОЩИНІ ПСИХОСОМАТИКИ

2023-09-11T18:32:43+00:00

У статті представлений аналіз концептуальних засад дослідження проблеми заїкання в клінічній,
психологічній та спеціальній педагогічній теорії та практиці. Визначено погляди відомих науковців на розробку
проблеми заїкання, зокрема концепції І. Сікорського, А. Гутцмана, Т. Гепфнер, Н. Власової, В. Гіляровського,
М. Зеємана, В. Кондратенко, Н. Тяпугіна, А. Шервена, Р. Юрової та ін. Основна увага приділена психосоматичним
аспектам етіології, симптоматики та патогенезу заїкання. Відображено основні наукові концепції психогено
обумовлених мовленнєвих порушень Луїзи Хей (на прикладі книжки «Зціли себе сам»); основні психосоматичні
обґрунтування заїкання в концепції Ліз Бурбо; психофізіологічні та психосоматичні погляди на проблему
темпоритмічних порушень мовлення Пола Макліна та нейропсихолога Х’ю Герхарда. Значну увагу присвячено
сучасним уявленням тілесно орієнтованої психотерапії на етіопатогенетичні аспекти діагностики та корекції
заїкання, розглянуто тлумачення концепцій типів особистості та їхню психосоматичну обумовленість в
патологічних мовленнєвих розладах за вченням Зигмунда Фрейда у модифікації В. Толкачова.

ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ У МАЙБУТНІХ СПЕЦІАЛЬНИХ ПСИХОЛОГІВ ДЛЯ РОБОТИ В ІНКЛЮЗИВНИХ ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

2023-09-11T18:37:08+00:00

У статті зазначено про неготовність спеціальних психологів до командної роботи в інклюзивних закладах
освіти. Описано зміст та сутність понять корпоративна культура особистості, технологія. Виділено основні ознаки
педагогічної та психологічної технологій. З’ясовано роль психолого-педагогічних технологій в сучасному
освітньому процесі загалом та підготовці студентів – майбутніх спеціальних психологів до виявлення культури
корпоративної поведінки в складі мультидисциплінарної команди психолого-педагогічного супроводу дитини з
порушеннями психофізичного розвитку. Підкреслено значення психолого-педагогічних технологій для
формування основ корпоративної поведінки.

THE IMPLEMENTATION OF THE INNOVATIVE SYSTEM’S COMPONENTS OF PSYCHOLOGISTS’ PROFESSIONAL TRAINING IN THE FIELD OF INCLUSIVE EDUCATION

2023-09-11T18:42:58+00:00

The components of the created and implemented innovative system of psychologists’ professional training in
the field of special and inclusive education are characterized. The main paradigms of the organization of the
psychological and pedagogical process were analyzed, which made it possible to identify the principle positions of
mentioned professional training. Emphasis is placed on the importance and necessity of studying and implementing the
best practices of foreign countries in the context of higher education. The key parameters of the developed system to
ensure the competitiveness of a specialist in the specified field are determined. Ways to modernize the professional
training of special psychologists in higher educational institutions have been clarified. The practical aspects of its
improvement are analyzed. Various methods of scientific research within the defined research problem are considered.
Based on the analysis, the content of the psychologists’ professional training in the field of special and inclusive
education was clarified and the components of the readiness structure of the future competitive psychologist specialist
(in terms of innovative activity) prepared to work in modern market conditions were determined.