ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОКУМУНІСТИЧНИХ ПІДПІЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ НА ВОЛИНІ В КОНТЕКСТІ ЕКСПОРТУ БІЛЬШОВИЦЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ДО КРАЇН ЄВРОПИ (ПЕРША ПОЛОВИНА 1920-Х РОКІВ)

Анотація

Стаття присвячена дослідженню діяльності двох більшовицьких диверсійних організацій, а саме Української національної повстанської організації (УНПО) та Української революційно-повстанської організації (УРПО) на території Волинського воєводства у першій половині 1920-х рр. З’ясовано, що їхня робота була частиною ширшої стратегії експорту революції, яку реалізовувало радянське керівництво з метою дестабілізації суспільно-політичної ситуації як в регіоні, так і загалом у Другій Речі Посполитій.

Досліджено процес створення, організаційну структуру, внутрішню ієрархію та механізми функціонування більшовицьких УНПО та УРПО. Висвітлено основні напрями діяльності, зокрема агітаційно-пропагандистську роботу, вербування нових членів, поширення комуністичної ідеології серед місцевого населення, а також підготовку та здійснення диверсійних акцій. Особливу увагу приділено механізмам конспірації, що дозволяли більшовицькому підпіллю уникати викриття польськими правоохоронними органами та продовжувати свою діяльність.

Аналіз архівних документів засвідчив зв'язок УНПО та УРПО з радянськими органами державної безпеки, які здійснювали їх фінансування, матеріально-технічну підтримку  та надавали необхідні інформаційні ресурси. Встановлено, що радянські спецслужби не лише координували підривну діяльність у Волинському воєводстві, а й інтегрували її в загальну стратегію боротьби проти Другої Речі Посполитої.

Отримані результати свідчать, що діяльність УНПО та УРПО відповідала загальній доктрині більшовицької влади щодо експансії комуністичної ідеології в Центрально-Східну Європу та була елементом гібридної війни проти Польщі. Дослідження дозволяє краще зрозуміти механізми радянської підривної діяльності в міжвоєнний період, її організаційну структуру та вплив на регіональні політичні процеси та рівень загрози, яку вона становила для польської державності.