ЕКЗИСТЕНЦІЙНА КРИЗА: ФІЛОСОФСЬКІ ОСНОВИ ТА СУЧАСНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ

Анотація

У статті розглядається феномен екзистенційної кризи як важливий аспект людського буття, що виникає через усвідомлення конечності існування, свободи вибору та відповідальності за життя. Автор аналізує причини, прояви та можливі шляхи подолання цього стану на основі класичних філософських концепцій і сучасних підходів. У процесі дослідження було застосовано методи порівняльного аналізу, феноменологічного опису та герменевтики, що дозволило систематизувати погляди таких мислителів, як Мартін Гайдеггер, Жан-Поль Сартр, Карл Ясперс, Віктор Франкл та Ірвін Ялом.

       Результати дослідження показують, що екзистенційна криза проявляється у формі екзистенційного вакууму, страху перед смертю та втрати сенсу життя, але долається через самопізнання, переосмислення цінностей і пошук автентичного буття. У статті підкреслюється актуальність філософських підходів до вирішення кризових станів у сучасному суспільстві, що характеризується глобалізацією, технологічним прогресом та індивідуалізацією. Результати слугують основою для подальших міждисциплінарних досліджень екзистенційної кризи та створення практичних рекомендацій для подолання кризових станів у сучасної людини.