ЗАКОН ЯК ПРОЯВ НЕОБХІДНОСТІ ТА СВОБОДА ОСОБИСТОСТІ – ЇХ УЗГОДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31392/Hileya-PHILOSOPHICAL-2025.203-204(1-2).03Ключові слова:
свобода, необхідність, закон, об’єктивація, особистість, конгломерат, природне правоАнотація
Стаття присвячена розгляду антиномії закону, як інструменту об’єктивації, та свободи особистісного рівня. Закон, як сукупність правил, рекомендацій та заборон був відомими ще стародавнім євреям. Подрібнення цього монолітного поняття під впливом християнства поступово призвело до класифікації законів у Новому часі, проте вони й надалі залишаються дійовими чинниками детермінації. Необхідність намагається, бодай, обмежити прояви свободи через закони природи, мислення та соціально-правові. Цей стан речей стимулював мислителів ХХ ст. виступити на захист свободи. Бердяєв захищав її онтологічний зміст, а у суспільно-правовій площині політологи та філософи права апелювали до пріоритету природного права, первісно притаманного людині. Адорно попереджав, що у сучасному технологічному суспільстві дія необхідності модифікуючись, впливає на волю особистості, щоб остання, під впливом новітніх мотивацій політтехнологій, сама відмовилась від свободи. Але оптимізму додають міркування Гегеля, про хитрість світового розуму, котрий за допомогою пристрастей та інтересів людей все одно телеологічно переслідує свої цілі.
Посилання
1. Aristotel'. (1975). O dushe // Aristotel'. Soch. v 4 t. M., T. 1. – s. 371 – 448.
2. Baumeyster A. O. (2017). Filosofiya prava // Teoretychna i praktychna filosofiya: navch. Posibnyk; zah. red. L. O. Shashkovoyi. – K: VPTS Kyyivsʹkyy universytet, – S. 388 – 457.
3. Berdyayev N. A. (1994). Filosofiya svobodnogo dukha. M., – 480 s.
4. Gegel' G.V.F. (1974). Nauka logiki // Entsiklopediya filosofskikh nauk. / Georg Vil'gel'm Fridrikh Gegel'. – M.: Mysl', – T. 1. – 452 s.
5. Ilarion Kyyivsʹkyy. (2001). Slovo pro zakon i blahodatʹ // Tysyacha rokiv ukrayinsʹkoyi suspilʹno-politychnoyi dumky. U 9-ty t. — K., — Tom I. — S. 200-217.
6. K'yerkegor S. (1993). Strakh i trepet. M., – 488 s.
7. Leybnits G. V. (1989). Soch. V 4 t. M., T. 4. – 554 s.
8. Novyy Zavit. K. – 1988. – 500 s.
9. Radbrukh H. (2006). Filosofiya prava. – K.: Tandem, – 316 s.
10. Adorno Theodor W. (1966). Negative Dialektik. Frankfurt am Main: Suhrkamp Verlag.
11. Gillet M. S., O. P., (1935). Culture latine et ordre social, Paris.
12. (1851). Spencer Herbert, Social Statics: or, The Conditions essential to Happiness specified, the and First of them Developed (London: John Chapman.
